Із Сошичного – в «Лісову пісню»!

Із Сошичного – в «Лісову пісню»!

На поштовому відділенні в с. Сошичне Камінь-Каширського р-ну панувала святкова атмосфера! Ще б пак! Важливо із кимось розділити горе, але ще важливіше – вміти розділити радість іншого! І от це в невеликому, але дружному та згуртованому колективові, який очолює Надія Прокопчук, показали «на всі сто»! Адже одна з листонош – Світлана Балецька – не лише передплатила «Волинську газету», але й стала власницею найголовнішого виграшу – 21-денної оздоровчої путівки в санаторій «Лісова пісня!».

Розказувати про найголовнішу волинську здравницю, на чолі професійного та відповідального колективу якої вже не один рік успішно трудиться головний лікар, депутат облради кількох скликань Віктор Карпук, вочевидь, немає потреби. Бо про принади та таємниці «Лісової пісні» знають сотні тисяч людей не лише з України, але й із інших держав світу, а про цілющі здібності місцевих лікарів на власному відродженому здоров’ї переконався не один пацієнт.

А от тепер усі переваги комфортного відпочинку та якісного оздоровлення має шанс не з чужих слів довідатися й звичайна волинська листоноша Світлана Балецька: вона передплатила «Волинську газету» і виграла путівку! Хоча, як згодом зізналася Світлана Степанівна, ніколи раніше ні вона особисто, ні її чоловік навіть у лотерею нічого не вигравали…


На роботі.


У Світлани Балецької та її чоловіка Анатолія – двоє діток: 10-річна Настя і на три роки старший Віталік. Мама, звичайно, дуже тішиться своїми дітками. Проте, повертаючись до Луцька, автор цих рядків зголосився підвезти до Ковеля одного з учителів школи, де вони навчаються. Дізнавшись, що мама учнів виграла путівку в «Лісову пісню», він не тільки порадів за односельчанку та похвалив «Волинську газету» (за два останніх років змінилася на краще!), але й підтвердив: і Настя, і Віталік – одні з найкращих! Тому сім’я в Світлани Степанівни справді дружна, працьовита і мудра. Родом вони з цього села, тому всіх знають і по прізвищах, і по-вуличному.

До речі, навчилися дружні та працьовиті Балецькі виживати за будь-яких обставин. І доки діти в школі, а дружина на роботі, господар, якому ніяк не вдається знайти постійного місця роботи, хазяйнує самотужки. Та так, що не тільки в хаті та хліві все є, але навіть на власний зернозбиральний комбайн розжився!


Колектив пошти.


Не для червоного слівця, але треба сказати: Анатолія в селі люди хвалять. По-перше – не п’є. По-друге – справжній господар! Бо ж буває як: хоч і «не вживає», так нероба, або рук не покладає, так і від «гранчака» не відступає… А за Анатолієм Балецьким і жінка, і діти, і велика родина – як за камінною стіною.

Як згодом зізналася його дружина, вирішив він на річницю весілля сюрприз приготувати: купив лотерейний квиток. І – «без виграшу»… Сильно не розчаровувалися. А тепер – і взагалі з добрим гумором про цю давню історію пригадують, бо вже не чоловік, а жінка цілком реальну путівку в санаторій виграла!

Врешті-решт, Світлана Балецька комфортно почувається не лише вдома, але й на роботі, де, крім неї та завідувачки, трудяться ще й листоноші Ірина Шворак і Людмила Шворак (що прізвища однакові, дивуватися не варто: у Камінь-Каширському р-ні Швораків стільки, скільки в Росії Іванових!).

– На пошту я прийшла 2008-го, – каже Світлана Балецька. – Молодшій Насті якраз три роки виповнилося, треба було з декрету виходити… А куди? І тут Надія Олександрівна запропонувала попрацювати… Аж здивувалася! Бо, знаєте, часто так буває: тобі роботу пропонують, а ти «віддячити» повинна. Але наша завідувачка – зовсім інша: добра та чуйна людина, яка серцем відчуває, хто буде працювати, а хто тільки на роботу ходитиме.


А от як зібратися на цілих три тижні в далекий звідси Шацький район?

Світлана Балецька і про це вже подбала:

– У мене ж і свекруха є, і сусіди добрі, й куми надійні! І дві сестри в селі живуть… Тому, думаю, буде кому і за хатою, і за господарством приглянути!

Єдиного ще не вирішила щаслива переможниця: чи з чоловіком їхати в «Лісову пісню», чи з дітьми. Одні кажуть: поїдьте хоча б раз у житті удвох та відпочиньте. Другі радять узяти дітей, тим більше, що донька Настя дуже-дуже допомагає матусі не тільки вдома – як треба, то й газети та іншу кореспонденцію в селі розносить… До речі, є на пошті в Насті надійна помічниця – Марійка, донька листоноші Людмили Шворак. Тому відкриємо невеликий секрет: торт, який для працівників редакції хотіла подарувати Світлана Балецька, головний редактор вольовим рішенням і після неодноразових спроб таки вручив обом дівчатам. А хто, скажіть, може бути ліпшим фахівцем із солодощів, ні ж ці маленькі бджілочки?!

Словом, редакція незалежно від того, в якому персональному складі поїде в «Лісову пісню» родина Балецьких, у визначений день прибуде в Сошичне, забере пані Світлану та її супроводжуючих і відвезе їх у санаторій. І ця поїздка, як і перебування в здравниці, стануть для них справжньою казкою…

І хто після цього ще не вірить, що чудес на світі не буває?!

Володимир ДАНИЛЮК.

Фото автора.





Краєвиди "Лісової пісні" надихають і заспокоюють.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%