Заробляють… на бур’янах, або Не картоплею єдиною

Заробляють…  на бур’янах, або Не картоплею єдиною

Майже перед вікнами сільради стоїть порожня фура заготівельників картоплі з Кам’янця-Подільського. Водії нудяться. Людей біля фури – ні однієї душі… Бо Четвертня недавно поставила «шах і мат» картопляним махінаторам! Із початком весни селяни везуть мішки за зовсім іншими адресами. Куди? До складів підприємства «Трави Волині».  Цього року підприємство, що ще тільки спинається на ноги, облаштувало у Четвертні пункт прийому та переробки лікарських трав – і показало людям, як можна заробляти… на бур’янах! 
За словами Четвертнянської сільської голови Степанії Підвальної, півтора року тому ці підприємці виявили бажання взяти в оренду земельні паї у місцевих жителів – під вирощування лікарських трав. І на тих паях, що вже потроху перетворювали на заповідні зони чи орнітологічні заказники, посіяли м’яту та мелісу. Торік зібрали перший врожай. А згодом у старих коморах місцевого СВК «Жовтень» відкрили переробний цех. Дикорослі цілющі трави тут очищають, подрібнюють, сушать та сортують у спеціальні упаковки. Звідси лікарські рослини мандрують на фармацевтичні заводи. 
Поки не втрапиш усередину складів підприємства, важко й уявити, що місцеві поліські землі такі багаті цілющими травами. 
«Живокіст, чистотіл, лопух, горобина, аїр, соснові бруньки, сабельник, ісландський мох, кора крушини…» – технолог підприємства Олександр Трембач водить мене поміж мішками із сушеним збіжжям, уже готовим до відправлення. Усередині запах – неймовірний! А якщо образно, склад радше нагадує аптеку, бо під одним дахом містить ліки чи не від усіх хвороб. І всі вони заготовлені людьми. Підприємство має низку постачальників, які збирають продукцію у селах. Чималу частку цього збіжжя заготовляють місцеві жителі. Селян довго просити до роботи не довелося! А то й не дивина, якщо на кілограмі кореня живокосту чи лопуха можна заробити 4 грн, а чистотілу – 1 грн 50 коп. І це в той час, коли  в селі добірну картоплю приймають за 1 грн 20 коп. чи 1 грн 40 коп.! 
«Он – гори його лежать! Так багато люди стали везти чистотілу, що вже й ціна впала до гривні. Не встигаємо сушити», – розказує Олександр. 
У різні пори року є потреба на різні рослини. В квітні-травні пік припав на чистотіл, корінь лопуха та живокосту. А мешканці сусіднього с. Годомичі  стали ще спритнішими заготівельниками, ніж жителі Четвертні. Кинулися на пошуки живокосту та лопуха мало не як на бурштин. 
«Годомичівський сільський голова  днями розповідав, що вже люди почали жалітися: перекопаний весь луг, – зізнається Степанія Михайлівна. – Казав, проситиме односельчан заготовляти коріння акуратніше і принаймні не залишати за собою гори землі». 
Ті, хто трудиться на підприємстві, так би мовити, стаціонарно, працюють у дві зміни. У колгоспних коморах встановили сучасне обладнання: конвеєр для очищення продукції, прес, сушарки, що працюють на дровах, поруч – заготовлене місцеве паливо. Сушать трави цілодобово, адже процес вимагає постійного підтримування температури. Деяка продукція спершу сохне під сонячним промінням, як, наприклад, кора крушини. 
Трав’яний бізнес у Четвертні тільки спинається на ноги. Селяни вітають таку ідею. Втомлені «картопляними та молочними» заробітками працьовиті люди, здається, чекають побільше подібних свіжих ініціатив, що дають можливість заробити жителям поліських нетрів. Чимало з них вже витоптали добру стежку до пункту заготівлі. Кажуть, таким справам  треба давати зелену дорогу. І бояться, щоби цей проект не затисла у податкових та інших бюрократичних лещатах наша тяжка українська сьогоденність…
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%