Володимир Цибульський: «Благодійністю я займаюся від щирого серця, мені не треба ніякої вигоди чи слави»

Володимир Цибульський:  «Благодійністю я займаюся від щирого  серця, мені не треба ніякої вигоди чи слави»  Військові дії на Сході нашої держави тривають уже більше року. Так звана Антитерористична операція не залишила байдужим нікого. Ця війна закарбується в пам’яті кожного свідомого українця на все життя, бо на боротьбу з ворогом стала вся держава: від малого до старого. Однак найбільше допомагають військовим волонтери. Лише завдяки такій підтримці ворог зупинився на Донбасі, а не дійшов до Києва. Волонтери стали ефективним тилом. Серед перших, хто підтримував волинських бійців після Іловайського котла, – генеральний директор АТ «SKF Україна» Володимир Цибульський. Спочатку він це робив самостійно, а потім вирішив долучитися до Благодійного фонду «Волинь-2014».

Про те, як опікується волинський бізнес нашими бійцями, коли вони воюють на передовій та після їхнього повернення додому, – в розмові з фундатором Фонду.

– Володимире Івановичу, що для вас благодійність? Відомо, що ви постійно допомагали людям, які зверталися до вас по допомогу, особливо – після початку подій на Сході. Чому вирішили займатися благодійністю в рамках діяльності Фонду «Волинь-2014»?
– У кінці серпня минулого року, відразу після подій під Іловайськом, зателефонував колега Петро Пилипюк та поцікавився моєю думкою щодо долучення до діяльності фонду, який буде займатися сприянням  зміцненню обороноздатності Української держави. От відтоді я – член правління Благодійного фонду «Волинь-2014». 
Події на Сході для української армії розгорталися досить складно. В той час у лавах Збройних сил України вже перебували працівники АТ «SKF Україна», і ми їм усіляко допомагали, адже розуміли, що держава допомогти повною мірою не може. Ми їх одягнули та взули, придбали бронежилети та постійно контактували. Ми мали реальну інформацію про події, що відбувалися в Донецькій та Луганській областях. І це мене дуже турбувало. Ми прагнули робити все для того, щоб не допустити подальшого розповсюдження цієї зарази вглиб держави. 
На жаль, згідно з кодексом поведінки, в групі компаній SKF заборонена участь її працівників у підтримці будь-яких військових та політичних подій. Тому долучився до діяльності Благодійного фонду «Волинь-2014» як фізична особа, як людина із високим рівнем оплати праці. Я надавав посильну допомогу та направляв власні кошти на підтримку армії й до заснування Фонду, а коли Петро Пилипюк запропонував виступити одним із засновників цієї організації, відразу погодився. 


– Прийшовши на перше засідання Фонду, ви побачили багато відомих волинян, які також вирішили долучитися до благородної справи та допомогти українським військовим. Які були ваші сподівання щодо діяльності благодійної організації? 
– Як для початку роботи Фонду, людей вистачало. Це були всі знайомі та люди, котрих я глибоко поважаю і знаю багато років. Це і Віктор Чорнуха, і Євген Дудка, і Сергій Сафулько, і Андрій Турак та Валерій Діброва. Всі вони допомагали й раніше, але вирішили об’єднатися задля координації зусиль. Не було жодного незнайомого, з ким би раніше не зустрічався. Зібрався колектив однодумців, які розпочали благородну справу, і, як на мене, вона нам вдається. Ми розуміли, що наша сила – в єдності. 
– Благодійний фонд «Волинь-2014» існує вже дев’ять місяців. Зроблено дуже багато добрих справ. Як ви оцінюєте його роботу тепер? Чи потрібно щось змінювати?
– На сьогодні я оцінюю роботу Благодійного фонду «Волинь-2014» позитивно: як правління, так і виконавчої дирекції. Ми маємо хороші напрацювання, дуже багато контактів із передовою, госпіталями, безпосередньо з військовими частинами. Важливо те, що ми, особливо після перших кількох місяців, старалися допомагати абсолютно всім, але пізніше почали аналізувати та розставляти пріоритети. Зараз ця робота відбувається виважено, а кошти спрямовуємо на закупівлю найнеобхіднішого. 

– А як компанія SKF у цей непростий час допомагає українській державі?
– Група компаній SKF виділяє кошти на гуманітарні цілі. Ми профінансували лікування декількох хлопців. Окрім цього, транснаціональна корпорація передала реанімобіль для потреб Волноваської вузлової лікарні, яка розташована поблизу передової. 
Окрім цього, підприємство «SKF Україна» є соціально-відповідальним. Ми надаємо благодійну допомогу, забезпечуємо якісним медичним лікуванням. А сьогодні (розмова відбулася 25 травня 2015-го) зустрілись із працівниками заводу, які демобілізувалися після більш ніж року виконання свого громадянського обов’язку та повернулися зі Сходу України. Зараз вони приступають до роботи на заводі, тому рада директорів прийняла рішення зустрітися з ними, поспілкуватися. Ми їх нагородили подяками від керівництва, а також вручили цінні подарунки: кому планшет, а кому кухонний комбайн. Також виділимо кошти на їхнє санаторно-курортне лікування чи сімейний відпочинок. 
У нас на заводі до лав Збройних сил України призвано ще 15 працівників. Дай Боже, щоб у них усе було добре… Ми готові їх зустрічати в нашій компанії і надавати їм таку ж допомогу. У нас визначено людину, яка відповідає за працівників, котрі перебувають у зоні АТО. Це – начальник відділу логістики Сергій Шлапа. Великий патріот України. Він щоденно контактує з хлопцями та знає всі їхні потреби. 

– «Волинь-2014» потужно займається соціальною роботою: підтримує родини загиблих військовослужбовців та постраждалих у зоні АТО. На одному із засідань правління ви ініціювали визначити дітей – стипендіатів Фонду – та надавати їм фінансову допомогу. Зокрема, взяти під опіку дітей Дмитра Головіна, який загинув на Сході. 
– Про смерть волинянина Дмитра Головіна дізнався з новин в Інтернеті. Мене вразив той факт, що після смерті батька на вихованні у бабусі залишилося двоє неповнолітніх дітей. Та й мати не проживала із сім’єю. Тому я ініціював, а правління прийняло рішення надати цим діткам стипендію від Фонду. Думаю, Бог усім віддячить за те, що ми милосердні до тих, хто потребує допомоги. 

– Потужний бізнес Волині об’єднався у Фонд, аби скоординувати свої дії та системно надавати підтримку військовослужбовцям. Але в області є потужні підприємства та небідні люди, які до цього часу вагаються в підтримці української армії, вважаючи, що вони і так допомагають, сплачуючи податки. Що б ви їм порекомендували? 
– Я не суддя, щоб оцінювати чиїсь дії чи бездіяльність. Вважаю, що в такий складний для України час підтримувати наших хлопців, які воюють на Сході, треба обов’язково. І краще це робити в колективі однодумців. Хоча б тому, що у Фонді є виконавча дирекція, яка аналізує потреби, контактує з командирами та бійцями. Працівники мають можливість та час безпосередньо вивчити потреби військових частин, добровольчих батальйонів. Проаналізувати, що їм уже надавали. І, звичайно, така допомога більш кваліфікована та якісна, ніж діяльність поодинці, навіть якщо витрачати значні кошти. Найголовніше – допомагати не для того, щоб себе десь там рекламувати. Мені абсолютно не треба ніякого визнання. Я ніколи не був депутатом жодного рівня і не планую ним стати в майбутньому. Працюю в транснаціональній корпорації і як генеральний директор  маю достатньо високу зарплату. Для сім’ї вистачає, тож є можливість долучитися до Благодійного фонду. Я це роблю від щирого серця, і мені не треба ніякої вигоди чи слави. 

– Що б ви хотіли побажати нашим хлопцям, які сьогодні воюють на Сході?
– Перш за все я бажаю нашим захисникам Вітчизни пройти це випробування достойно, а також живими та здоровими повернутися додому. А нам усім – миру на всі прийдешні роки. 
Спілкувався 
Ярослав КУХАРЕНКО.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%