Про сервіс, квитки і новий графік поїздів

Про сервіс, квитки і новий графік поїздів

Із настанням тепла темою номер один у волинян стає море. Одна частина краян обирає собі «зелене» – із гичкою та колорадськими жуками. Іншій щастить потрапити на Чорне та Азовське. Любителів Червоного та Середземного чіпати не будемо, бо для них наша проблема не настільки актуальна. Отож, сьогодні поговоримо про поїзди і пасажирів. Тим паче, що до стандартних клопотів із квитками на курорт волинянам додалися ще й нестандартні: новий графік руху поїздів і відміна потяга «Чернівці – Ковель».

Які ще новини чекають подорожніх нинішнього літа? Якою буде ціна проїзду і якість послуг? Як дістати квиток, не підключаючи блату? Про це й не тільки розповість начальник станції «Ковель» Львівської залізниці Руслан Александрук.
– Руслане Миколайовичу, почну з останніх подій – введення нового графіка руху поїздів та акції «Прощання з останнім потягом до Львова», що 26 травня відбулася на вокзалі «Луцьк». Із чим пов’язана така ситуація на залізниці?
– Насамперед зауважте: ці рішення приймала «Укрзалізниця», а не станція «Ковель». Але відразу скажу, що, готуючи новий графік, інженери, графісти всіх дирекцій залізничних перевезень, котрі діють в Україні, провели велику роботу. Залізниці узгодили курсування як пасажирських, так і вантажних поїздів. Велика увага приділялася зручному для пасажира часу відправлення та прибуття в кінцевий пункт поїздки, ефективне використання пропускної спроможності дільниць та станції, раціональне використання наявного рухомого складу, тривалості роботи локомотивних бригад тощо.
А щодо причини такого непопулярного кроку, як відміна поїзда «Чернівці – Ковель», то вони були дійсно вагомі. По-перше, за рахунок скорочення згаданих маршрутів поліпшиться сполучення з південними областями та Кримом. По-друге, фінансовий стан залізничників за останні місяці дійсно погіршився.
Річ у тім, що пасажирські перевезення завжди були збитковими. Тож їх ми компенсували за рахунок вантажних перевезень. Але вони цьогоріч значно скоротилися. За перших чотири місяці зі станції Ковель відправлено 103987 вагонів проти 132997 минулорічних, що становить 78,19%. Саме тому рейси на Львів, Чернівці, Івано-Франківськ довелося відмінити.
Однак ці незручності тимчасові: із закінченням туристичного сезону, тобто з 15-го жовтня, згаданий потяг «Укрзалізниця» обіцяє повернути.
– Якщо є фінансові труднощі, чи не призведуть вони до подорожчання квитків?
– Чесно кажучи, аби пасажирські перевезення стали рентабельними, вартість квитків потрібно піднімати в рази. Але таке робити ми не маємо права. Адже мусимо орієнтуватися на доходи українця, а вони, як відомо, в рази не зростають.
– Ціну обіцяєте не підвищувати. А якість послуг якось поліпшуєте?
– Робимо все, що в наших силах. Хоча це дійсно складно. Бо скільки не мий, не підфарбовуй, не ремонтуй, зі старого ляльки все одно не зробиш.
– Нова ж «лялька» скільки коштує?
– Один новий вагон вартує близько 10 мільйонів гривень. А всього станція «Ковель» формує далекого пасажирського сполучення чотири потяги призначенням до Києва (18 вагонів), Москви (14 вагонів), Одеси (17 вагонів), Сімферополя (18 вагонів). От і рахуйте.
– Із поїздами зрозуміло. Та на нормальну постіль, ковдри, подушки, матраци теж грошей не вистачає?
– А хіба з цим є проблеми? Працівники Ковельського пасажирського вагонного депо регулярно оновлюють такі речі залізничного побуту. Якщо ви їздите потягами, то самі переконалися: фіранки на вікнах оновлені, постіль видається чиста, в целофан запакована.
– Тільки чомусь завжди волога…
– Вона ж і переться в належних умовах, і дезінфікується, а чомусь наприкінці такий результат. Мабуть, тому що гарячою запаковується.
– Продаж провідницями води, солодощів, чаю – це чия ініціатива?
– «Укрзалізниці». Мусить же у поїзді бути сервіс? Вагони-ресторани тепер не курсують (хоча є перспектива найближчим часом пустити вагон-буфет у поїзді «Ковель – Москва»), тож таким чином пропонуємо людям альтернативу.
– От якби ще була альтернатива, коли випадає їхати плацкартою і біля туалету…
– Я теж їжджу поїздами (Сміється). Тому як пасажир прекрасно все розумію. Та й провідниці, погодьтеся, стежать за чистотою у вагонах і санвузлах. Просто технічний парк залізниці морально застарів. Середній вік пасажирського вагона на сьогодні становить 28-29 років при нормативному терміні служби 28 літ. Зате коли в нас з’являться нові сучасні вагони, всі неприємності відійдуть у минуле.
– Принаймні так хочеться. Бо цьогорічні морози показали, скільки проблем мали пасажири розрекламованих поїздів «Хюндай»…
– Що зробиш: не врахували розробники наших кліматичних і технічних умов. Але наскільки мені відомо, виробники вже усувають ті недоліки. А ми візьмемо все до уваги, аби в майбутньому подібних помилок не припускатися.
– Віднедавна деякі потяги розширили сервіс: пропонують скористатися холодильником, мікрохвильовою, зарядним пристроєм для мобільного. Ковельські поїзди мають якісь новинки?
– Скажемо так: холодильників поки нема. Зате мікрохвильові печі, хай не у всіх вагонах, але є. Зарядних пристроїв не пропонуємо, та якщо його має із собою пасажир, без проблем зможе скористатися (в кожному вагоні є електроживлення 110 Вольт).
Зручністю вважаємо також замовлення квитків за посередництвом всесвітньої мережі. Багато моїх знайомих тепер цим користуються, а потім хваляться: «От раніше ми тебе через білети турбували, а тепер просто так дзвонимо, бо все через Інтернет замовили».
– Та коли Інтернету нема, а в касі кажуть: «Усе куплено», не раз, бувало, до послуг посередників звертаєшся.
– На станції Ковель посередників не було і немає (можете піти в пасажирів запитати). Та раніше, коли я навчався в Дніпропетровську й додому тільки поїздами їздив, зустрічав таке явище. І не раз касир розводив руками, а тут же на вокзалі стояв молодик, віялом квиточки розклав і на будь-який напрямок пропонував, але дорожче.
Однак сьогодні подібна спекуляція апріорі не можлива, бо на проїзному документі мусить обов’язково зазначатися ваше прізвище та ім’я. А перекупник, самі розумієте, заздалегідь не може знати імені майбутнього покупця.
Єдине, що тут варто зауважити і людям підказати (на вокзалі цю інформацію вивісили біля кас та оголошують гучномовцем): аби пасажири, замовляючи в касі квиток, своє ім’я та прізвище писали на листку й передавали касирові та відразу звіряли, чи наша працівниця в літерах не помилилася. Бо іноді трапляється, що прізвище в квиток внеслося неправильне, а коли під час посадки провідниця звіряє паспортні дані з тими, що видруковано в білеті, бачить розбіжності, тому виникають зайві клопоти зі з’ясуванням особи. 
– Та на квитках не тільки перекупники наживалися. Працівники вокзалів теж таким ділом грішили.
– Із іменними квитками це ганебне явище мусить відійти в минуле. Тим паче, всі поїзди й білети занесені до загального продажу як у будь-якій касі, так і через уже згаданий Інтернет до української бази даних.
– Та чи не може, приміром, касир сама «забронювати» певну частину квитків і потім продавати їх «потрібним» людям? 
– А якщо «забронює», та потім не продасть?! У нас кожен касир зацікавлений трудитися чесно, прозоро, ефективно, бо що більше квитків працівниця реалізує, то вищу премію отримає. І коли вона каже, що квитків нема, або пропонує отой варіант «плацкарт біля туалету», то в цьому винні самі пасажири, не подбавши про квитки заздалегідь.
Що ж до туристичного сезону, то влітку закономірними стають проблеми з виїздом до Сімферополя. Але якщо немає квитків на прямий поїзд, пропонуємо альтернативу: з пересадкою в Києві чи Львові.
– Однак бувають випадки, що ходиш-ходиш, результату нема, а за півгодини до відправлення раптом з’являються варіанти й досить непогані.
– Це пояснюється дуже просто. Частину квитків (так звана броня) завжди тримають для пільгових категорій: інвалідів, ветеранів, високо посадовців. Так вимагає закон, і мусимо цього правила дотримуватися. Та коли пільговики цим поїздом не їдуть, їхніми квитками даємо можливість скористатися «звичайним» пасажирам. Таким чином за шість годин до відправлення вся броня потрапляє в загальний продаж, і про це пасажирам завжди кажемо.
– То все ж порадьте: коли ліпше звертатися на залізницю, аби поїхати, чим хочеш, як хочеш і коли хочеш?
– Найкраще – за 45 діб до відправлення. Тоді білет можна придбати напевно, бо відкривається весь продаж на потрібний рейс.
– Тобто завчасна купівля – це плюс і для пасажира, і для залізниці…
– Авжеж. Бо ми можемо передбачити необхідну кількість місць, у разі потреби – дочепити необхідні вагони. Людям необізнаним здається, ніби це так просто. Насправді ж вагон потрібно помити, перевірити технічний стан, екіпірувати водою, вугіллям, постіллю, супутніми товарами для пасажирів.
– Судячи з ваших слів, фахівці станції «Ковель» роблять усе для безпеки й комфорту пасажирів. Але якщо бачимо якісь недопрацювання або в послугах залізниці щось не задовольняє, куди рекомендуєте звертатися?
– До чергового по вокзалу, яка вислухає і постарається допомогти. Якщо питання не її рівня – проведе до начальника вокзалу або станції.
Можна також скористатися поштовою скринькою «Для зауважень і пропозицій» Львівської залізниці та її підрозділів (в Інтернеті це – info@railvay.lviv.ua).
– Будемо сподіватися, у зверненнях замість скарг будуть лише пропозиції та побажання. Успіхів вам!
Спілкувалася Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (10) - 13%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (38) - 49.4%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (17) - 22.1%
Мене це не стосується. (9) - 11.7%