Де шлях до серця чоловіка?

Де шлях до серця чоловіка? Любить футбол і знається на медицині, керує відділенням і божественно готує... це все про неї – ведучу кулінарної рубрики Тамару Пахолюк.

Мабуть, не знайдеться такого читача «Волинської газети», який хоча би раз не скористався рецептом Тамари Євгенівни. Бо на відміну від більшості маститих кулінарів, жінка охоче ділиться секретами неймовірно апетитних страв.
– Відверто кажучи, знайомство з кулінарією розпочалося в мене, як і в багатьох серед нас – із маминих страв. Дуже любила в дитинстві спостерігати за тим, як мама з великої кількості продуктів не лише готувала смачні страви, але й уміла їх гарно подати. Інколи я ловила себе на думці: це ж треба, зовсім не голодна, а скуштувати страву так і хочеться!
Згадуючи безтурботні шкільні роки, Тамара Євгенівна зізнається: не менше, ніж кулінарією, цікавилася тоді… футболом. Так-так! І не просто цікавилася – палко вболівала за СК «Луцьк», «Торпедо» – футбольний клуб, котрий знаємо сьогодні як ФК «Волинь». Не пропускала жодного домашнього матчу улюбленої команди, знала прізвища всіх гравців, а найбільш подобалися Анатолій Тихонович, брати Дударенки, Микола Кльоц, Михайло Бурч. А щоб своїми враженнями про спорт ділитися з такими ж, як сама, фанатами, юна Тамара навіть писала спортивні замітки до обласної газети «Радянська Волинь».
– Мені дуже подобалося викладати думки на папері, – продовжує оповідачка. – Cкільки було гордості, коли ці думки з’являлися у друкованому ЗМІ! Тому до цих пір зберігаю вирізки з газет, де я була автором розповідей про важливі на той час події.
На пожовклих од років газетних сторінках збереглася розповідь Тамари Євгенівни про її вчительку з фізкультури Наталію Сергіївну. Є публікація під заголовком «Ваша, лікарю, вершина».
–Я написала її тоді, коли в Луцьку працювала лаборантом у технікумі радянської торгівлі, а у вільний час із бригадою «швидкої допомоги» їздила на виклики, – пригадує жінка і, вловивши мій здивований погляд, усміхається: – Крім спорту та кулінарії, дуже цікавилася медициною. Тож коли випала нагода побачити роботу досвідчених лікарів, радо зголосилася на пропозицію. Враження, які переповнювали мене, пам’ятаю до сьогодні. І тоді ж в обласній газеті з’явилася моя стаття про чудову людину, прекрасного спеціаліста та лікаря від Бога Дудковського Миколу Олексійовича (він сьогодні працює в кардіологічному відділенні Луцької міської лікарні).
Ті ази медицини, які Тамара Пахолюк отримала в молодості, не раз ставали у пригоді жінці та її рідним. Однак усе професійне життя Тамара Євгенівна присвятила, звичайно ж, кулінарії.
– Попри те, що вміння смачно готувати мені передались од мами, я ще десять років розширювала та поглиблювала ці знання під час навчання в технікумі та Київському торгово-економічному інституті. А потім більше 30 років закріплювала їх на практиці, – зазначає співрозмовниця.
Про високий професіоналізм Тамари Пахолюк красномовно розповідає її трудова біографія, де є багаторічна праця інженером-технологом в об’єднанні ресторанів і кафе м. Луцька, досвід роботи директором у престижних закладах харчування обласного центру, керівництво першим на Волині кулінарним відділом у мережі супермаркетів. А останніх вісім років – навчання студентів у Волинському технікумі Національного університету харчових технологій.
– Кожен запис у трудовій книжці – то неоціненний досвід. Коли очолюєш кафе чи ресторан – здобуваєш навички керівника, керуєш роботою  відділення харчових технологій у технікумі – на перше місце виходить навчання майбутніх спеціалістів. І сьогодні я пишаюся тим, що відділення випустило 300 спеціалістів сфери обслуговування. Причому, – акцентує Тамара Євгенівна, – всі вони пішли за своїм покликанням, працевлаштувалися і трудяться у закладах ресторанного господарства та підприємствах харчової промисловості Києва, Тернополя, Луцька й Волинської області.
Звісно, аби випустити з технікуму затребуваних спеціалістів, викладач мусить постійно вдосконалюватися, підвищувати знання. Бо так само, як є мода на одяг, так само через кожних кілька років змінюється мода на страви.
– Коли на початку 2000-х я мала очолити перший на Волині кулінарний відділ у мережі супермаркетів, їздила до Києва за досвідом, – пригадує оповідачка. – Звісно, ніхто не став нам розкривати всі секрети. Щоб дізнатися рецептуру салатів, я їх усі купувала і сама складала рецептури та технологічні картки.
Спеціалізовані журнали з кулінарії теж не до кінця розкривають секрети приготування тих чи інших страв. А буває, що й помилки допускають і мусиш «рятувати» страву, використовуючи власні досвід та інтуїцію.
Знаючи, що досвід Тамари Пахолюк – це десятки тисяч (!) перевірених рецептів, запитую: «Які з ваших страв вважаєте коронними, які особисто вам смакують найбільше і чи є такі, котрі взагалі не до вподоби?».
– І їсти, й готувати подобається холодні закуски та салати. Бо це таке поле для фантазії, що ви навіть не уявляєте! – зізнається Тамара Євгенівна. – Щодо коронних, то я – професійний кулінар, тож мушу кожну страву приготувати так, аби вона стала окрасою стола. Втім є і такі рецепти, які фактично не використовую. Зазвичай це стосується кухні народів Азії, де страви або неймовірно гострі, або незвично солодкі (навіть якщо рибні чи м’ясні).
Між іншим, на практиці вивчаючи кухню народів світу, Тамара Пахолюк разом із колегами дослідили й наші українські традиції.
– Поки що, – зауважує співрозмовниця, – ми тільки плекаємо думку видати старовинні українські рецепти окремою книгою. Однак читачам «Волинської газети» я вже найближчим часом розкрию секрети давніх страв.
Скажете: «Ліпше раз скуштувати, ніж сто разів прочитати»? Авжеж. І для того теж скоро з’явиться нагода. Адже технікум відкриває власний навчальний ресторан!
– Маючи високопрофесійний колектив кулінарів, випускаючи гарно підготовлених технологів, кухарів, офіціантів, ми вирішили: а чому б усе це не об’єднати в гарній справі й не створити власний заклад харчування? Тим паче, – зауважує Тамара Пахолюк, – студенти щороку проходять практику в престижних ресторанах Луцька.
Щоб утілити гарний задум, навіть місце для майбутнього закладу було вибране особливе: в історичній частині міста, де жила колись Леся Українка, де відбувся перший у Європі з’їзд монархів і де в наші дні організовуються фестивалі, концерти й інші феєричні дійства.
– Ресторан «Біля замку» покликаний насамперед навчати наших вихованців. Хтось працюватиме офіціантом у залі, хтось готуватиме страви, адміністратори вчитимуться спілкуватися з клієнтом, пропонувати святкове меню, – перелічує Тамара Пахолюк.
Словом, премудростей багато мусить знати висококласний кулінар. Зате потім легко і на роботу влаштуватися, і друзів пригостити, і шлях до серця чоловіка прокласти через шлунок.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.
До речі! 25 червня Волинський технікум НУХТ вітатиме перших гостей свого фірмового ресторану. Отож, зустрінемося «Біля замку»! 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%