14 сімей багатодітного батька

14 сімей багатодітного батька Мрію свого дитинства Володимир Назарчук здійснив аж у 40 літ.

У хаті Володимира Миколайовича з Маневиччини – як у справжньому вулику. Адже в татових помічниках – аж троє синів-гавриків: 10-річний Богдан, на рік молодший Роман та 6-літній Вадимко. Та й мамі Тамарі є кому підсобити. 14-річна Люда вміє прибрати, за дітьми подивитися, навіть їсти зготувати. Хоча основна хазяйка (і спробуй із цим не погодься) – 3-річна Іванка. 
Аби щебетливу малечу нагодувати, по всьому периметру подвір’я – клуні, хліви, хлівчики, клітки і будки, лелеча сім’я на електроопорі. Ось із привідчинених дверей поросята повибігали. Тут уже, дивись, діти кроликів маленьких показують. Господиня метушиться, бо двох корів треба подоїти, телиці й коням їсти дати, про семеро свиней не забути, курям зерна сипнути.
Тільки спостерігати за всією роботою – голова йде обертом. Та Володимир Назарчук, маючи немале господарство і п’ятеро діток, устигає на роботу ходити. І неабияку – працює майстром лісу у Рудниківському лісництві, що в Колківському лісогосподарстві. Лісничий Юрій Наглюк тільки найкращі слова про свого колегу розповідає. Мовляв, за 8 років роботи майстром лісу Володимир Назарчук зарекомендував себе як трудолюбивий, відповідальний, за чистоту дбає, від браконьєрів ліс береже, власними руками відпочинкові об’єкти майструє і взагалі – толковий чоловік!
А ще на заздрість односельцям і на подив дружини Тамари чоловік поклав собі на плечі додатковий клопіт – пасіку!

– Ви знаєте, бджоли – це мрія ще мого дитинства! – із захопленням розповідає майстер лісу. – Коли я бачив, як наш родич у Журавичах пасіку тримає, як про божих комашок піклується, яким цілющим добром вони йому за це віддячують, – по-доброму заздрив.
– Він і мені не раз казав: от як би добре було свою пасіку мати, – долучається до розмови Тамара Василівна. – Я йому підтакувала. Мовляв, хороша то штука – мед. Але й гадки не мала, що чоловік візьметься та й перейде від слова до діла.
І ось три роки тому Володимир Назарчук вирішив спробувати, придбав дві бджолосім’ї, у вулики їх заселив і став потрохи опановувати секрети давніх майстрів. 
– Починати, звісно, трохи лячно було. Але наш сільський голова Анатолій Кушнірчук теж пасіку має, завжди досвідом готовий поділитися. Думаю: як щось не знатиму – до нього звернуся, – пригадує співрозмовник.
Позаяк у багатодітній сім’ї кожна копійка на рахунку, то великих коштів пасічник-аматор вирішив не вкладати:
– Якщо першого року бджіл купив за 400 гривень, то на наступний рік став їх ловити: понаставляв дуплянки, таким способом розжився на сім «халявних» роїв. І на сьогоднішній день маю 14 бджолосімей, – каже господар і веде показати своє «медове царство».
Показуючи вулик за вуликом, Володимир Миколайович каже: в перший рік, як викачав шість літрів меду, радості в дітлахів – меж не було. Ласували ним і ложками, і на хліб. На наступний рік божі комашки ще більше постаралися. Тому баночок із солодкими ліками вистачало і собі, і родичів пригостити. А цього року взагалі благодать!
– По-перше, зима була не холодна і всі бджоли добре перезимували. По-друге, весняна погода склалася дуже хороша. Тому я вже встиг трохи меду зібрати. Та ось, бачите, – дістає з вулика, – скільки за тиждень знову меду в сотах.

Доки Володимир Назарчук поміж вуликів походжає та розповідає, за ним ходять «хвостиком» сини. А старшенький, Богдан, здається, кожне татове слово на льоту схоплює.
– О! Він, певно, хорошим пасічником стане, – хвалить батько хлопчика. – Тільки ми почали бджолами займатися, Богдан – ні кроку од мене. Всім цікавиться. Все запам’ятовує.
Тож вирішуємо і в маленького пасічника кілька секретів випитати.
– Я вже знаю, що у бджолиній сім’ї всі живуть дружно і всі працьовиті. А трутні не хочуть трудитися, тільки матку запліднюють, то їх на зиму з вуликів виганяють, – як досвідчений бджоляр, розповідає 10-літній трудівник. – Робочі бджоли між собою ділять роботу. Розвідники знаходять квіти-медоноси, кличуть туди інших бджіл, а ті збирають пилок та мед.
Після трьох років роботи на пасіці хлопчик переконався: коли одна бджола жалить, то виділяє такий запах, який вабить інших бджіл – і ті теж починають «нападати». Тому коли ви бачите, що укусу не вдається уникнути, бджолу краще швидко забити.
– Але мої діти вже не бояться укусу, – додає Володимир Миколайович. – Навіть на початках я їм казав: пасічник рідко хворіє, бо його бджоли кусають і свою цілющу отруту передають. 
– А мені бджоли допомагають не лише здоровим бути, а й хороші оцінки отримувати, – зауважує на батькові слова Богдан. –Учителька на уроці природознавства давала мені завдання розповісти про комах, я підготував оповідання про бджіл і приніс високий бал у щоденнику. 
За щедрість і щиру любов до божих комашок Господь теж віддячує Назарчукам. Як розповідає мама Тамара, в лікувальних цілях продукти бджільництва застосовувати ще й не доводилося. Бо діти – тьху-тьху-тьху – здоровенькі перезимували.
Але «цілющі» рецепти мама вже має на замітку. Знає, наприклад, що гарно зміцнює організм суміш із меду та пилку. Пам’ятає, що настояний на спирті прополіс помічний, коли горло хворіє. Мертвих бджіл сусіди просять, аби настояти на горілці та вживати по 1 ст. л. при цукровому діабеті.
– Та й бджоли наші теж не хворіють, – розповідає Володимир Миколайович. –Стежу, аби вулики на зиму утеплені були, щоб їсти комашкам не бракувало та щоб цукор для сиропу був якісний.
Своїм удалим господарюванням Володимир Назарчук подав приклад іншим молодим хазяям. Бо, каже, жодної конкуренції не відчуває:
– Навпаки! Оце недавно впіймав рій – сусідові подарував (бо мені нових бджіл селити нікуди, а так зможуть і його діти медком поласувати). Є в мене такий колега, Юра Зінчук із Рудниківського лісництва, йому теж бджолосім’ю презентував. 
Щороку все більше родин на Маневиччині переконуються, наскільки вдалий устрій у бджолиній сім’ї, як у ній сумлінно кожен свою роль виконує.
– Всі працюють, ніхто не краде, один одного захищають, – кажуть Назарчуки. – От якби ще в нашій державі люди жили, як у бджолиній сім’ї, то б заможнішої за Україну у світі не було б! 
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%