Не все на світі «по блату»

Не все на світі «по блату»

Коли Надія Швайка із Залізниці, що на Любешівщині, дізналася, що виграла у лотереї від «Волинської газети» таку модну нині річ, як мультиварка, щиро здивувалася долі. У житті сільської жінки, яка 40 літ відтрудилася у місцевому Будинку культури, подібних сюрпризів було мало.  
А відіслати передплатну квитанцію «Волинської газети» на акцію Надію Володимирівну переконав молодший колега Андрій Поліщук, художній керівник цього ж таки Залізницького будинку культури. Він сам як мінімум двічі успішно випробовував редакційну фортуну й вигравав подарунки від газети. Тому коли у селі дізналися, що Надія Швайка має мультиварку від того ж таки видання, знайшлися тут люди, котрі зі знанням справи сказали: «Е-е-е… То такого не може бути в наш час. Точно по блату мультиварку дали!». 
Але якщо і є тут «блат», то він тільки в тім, що (як ми  переконалися при зустрічі із Надією Володимирівною) гарний подарунок ця жінка справді заслужила.  І коли мусить кому дякувати за фарт, то це своєму колезі Андрієві, котрий, видно, має не тільки веселу вдачу, а й легку руку!
Цьогоріч буде 40 літ, як Надія Швайка працює у сільській культурі. Каже: змалку знала, що так буде. У її рідному Дольську, теж на Любешівщині, культурне життя в ті радянські роки вирувало. З дитинства запам’яталося, як на День молоді до сусіднього з Дольськом білоруського с. Коліно з’їжджалися творчі колективи із прикордонних сіл трьох суміжних регіонів – Брестської (Білорусь), Рівненської та Волинської областей і давали такого жару, що аж виляски йшли. Та ще й двоюрідний брат працював у місцевому клубі. Дивилася на нього – й так хотілося й собі на баяні щось утяти:
«Наче що мені робилося! А музичної школи не було. Він же мав «самоучітєля», таку книжку, яку мені не давав. Я її потайки візьму, подивлюся, які ноти там на клавішах написані – і пробую грати. Отак і навчилася. Спочатку однією рукою, потім, вже в училищі культури, як належить», – згадує Надія Володимирівна.
До Залізниці приїхала дівчиною, стала художнім керівником – і під проводом сивочолого колеги, директора Будинку культури, поринула у вир колгоспного культурного життя. 
«Тоді колгоспи між собою змагалися: у кого краща самодіяльність. У селі Судче був імені Щорса, а в нас – радгосп «Партизанський». Підсумки проводять. І вже «в район» їдуть судчівська художня самодіяльність і залізницька. Спочатку парторги розказують про здобутки. А потім – уже виступи. Як пам’ятаю: привезли хор – 70 людей! І всі жінки старшого віку. Ви можете уявити, щоб зараз із одного села (ну ще, правда, Лобна з нами була)  лише в хорі співало стільки людей?! І це тільки старшого віку! А було ж багато інших колективів».
Згодом художній керівник вийшла заміж, народила двох діток. І сталася біда: загинув чоловік. Клопоти впали на жіночі плечі, а тут ще у державі вже пішло крахом. Довкола закривалися клуби, скорочували людей…
«У Великий Глуші клуба розібрали. У Судче теж. А я гризуся…» – досі у неї очі мокріють, коли поринає у спогади. Працювала на 0,25. Двоє дітей вчилися у Сумах. Де брала гроші їм на дорогу, нині й сама не втямить:  «Отримувала 23 рублі. А якось прийшли пожежники й оштрафували. Стали щомісяця 12 рублів вираховувати…»
Та минулося й це. Ніна Швайка стала директором Будинку культури. Зберегли громадою  від руїни приміщення закладу, збудоване на початку 90-х. І досі тут користуються стільцями «з тих часів». І хоча установа нині «не відмовилася б» від хорошого ремонту (і ми впевнені, що із цим Залізниця в найближчому майбутньому впорається, – авт.), культурне життя тут вирує. Насамперед тому, що місцеві люди з діда-прадіда до пісні навчені. Тут особливо культивують гру на музичних інструментах, зокрема – на гармошці (а в селі, до речі, діє музична школа), люблять усілякі сільські концерти і свято бережуть традиції. За красу душі та щирість поліщукам доля віддячує: то щедрою природою, то гарними дарунками. Що і трапилося з Надією Швайкою. Без блату. 
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: художній керівник сільського Будинку культури Андрій Поліщук спочатку порадив своїй директорці Надії Швайці «Волинську газету» передплатити й квитанцію нам надіслати, а потім – і подарунок вручив. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (9) - 12.3%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (38) - 52.1%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (17) - 23.3%
Мене це не стосується. (6) - 8.2%