У переліку виконаного – все обіцяне

У переліку виконаного – все обіцяне

Євгеній Ткачук яскраво виділяється із когорти депутатів Луцької міської ради. І навіть не тим, що головує у промерівській групі «Рідне місто», власною активністю та харизмою, а в першу його депутатська особливість у тому, що в передвиборчій програмі фактично не лишилося невиконаних обіцянок. А таке нині, погодьтеся, дуже цінна рідкість.
Розмова з Євгенієм Євгеновичем (так вийшло випадково) відбулася напередодні його від’їзду на відпочинок. Обговорили чимало. У цьому інтерв’ю – лише частина зі згаданого. Розпочали з останніх, так би мовити, гарячих новин.
– Утворення депутатської фракції «Блок Петра Порошенка – Солідарність» під час 76-ї сесії міської ради, звісно, не стало великою несподіванкою, як і її склад. Але все ж хочеться, аби ви як голова розповіли про це більше. Скажіть зокрема, чому саме ця політсила вам особисто близька?
– Не секрет також, що ми вже працювали під час виборів Президента. В першу чергу мені подобається наш лідер, котрий має бізнес, статус, але в такий складний час все ж наважився взяти кермо влади у свої руки і, як на мене, досить добре справляється і викликами, котрі стоять перед державою. Він також виконує обіцянки, в міру можливого, звісно…
– Правда, кандидат у Президенти Петро Порошенко обіцяв, що припиниться війна…
– Припинити війну на Сході тоді означало – припинити війну із сепаратистами, але сьогодні з нами воює Росія, вона ввела війська на нашу територію. І зараз у нас розруха… Легко говорити про те, що мало робиться задля миру. Але таке може заявляти тільки той, хто абсолютно не розуміється у військовій справі або каже таке з метою популізму. На мою думку, нині максимально робиться для того, аби змінити ситуацію. Президент часто їде за кордон, аби про наші проблеми чули, аби про Україну у світі не забували. 
– Я щось пропустила, чи у складі фракції немає вашого колеги і товариша Миколи Яручика?
– Ні, таки дійсно поки нема. Так вийшло: коли наша група зібралася на засідання, де обговорювали питання створення фракції, Миколи Яручика просто не було. Але йому озвучили пропозицію. Група відкрита. Я ж так само залишаюся головою групи «Рідне місто». 
– Ви вже – як наш Президент: і бізнес, і політика. Не складно?
– Дуже складно, але я ще не завершив відповідь на попереднє запитання.
– Прошу.
– Микола Яручик усіляко підтримує і нашу групу, і фракцію. Ми разом працюємо, ви ж самі це добре знаєте. Але він поки вирішив подумати. Але вже озвучив, що йтиме від нашої політсили на наступні вибори. Він просто ніколи не був у партії, тому йому необхідно прийняти для себе це рішення.
Ви так само знаєте, що наші округи по сусідству, тож ми переважно спільно беремося за ремонт дворів, прибудинкових територій, дитячих майданчиків. От, наприклад, біля гуртожитка №1, що на вулиці Дружби Народів, 2, зараз завершуємо зведення дошок пошани на честь двох загиблих у цій війні Героїв-лучан. Думаю, на День Незалежності вже буде відкриття. Долучилися до справи й Андрій Разумовський (депутат міськради, – авт.), і міська влада. 
– То як щодо поєднання бізнесу і політики?
– Мені було би легше розвивати бізнес без депутатства. Бо ж усі бізнесові справи тепер пов’язують із депутатським мандатом. У мій бік лине чимало звинувачень. Але хто це робить? Ті, хто самі у своєму житті нічого не зробили і вже неодноразово були помічені в усіляких скандальних справах. І ви скоро самі почуєте, які цікаві заяви прозвучать у міській раді. А щодо звинувачень у мій бік… Та в нас будь-який депутат, який має бізнес, коли завершуються терміни оренди, все одно піднімає це питання на сесії. Але ж окремим людям, не хочу зараз згадувати…
– То я згадаю. Бо ваші перепалки з Андрієм Осіповим (депутат Луцької міської ради, голова групи у міськраді «Новий Луцьк», – авт.) уже давно складають враження, ніби між вами просто особиста неприязнь.
– Знаєте, він намагається мене зачепити, ніколи не наводячи якихось конкретних фактів чи аргументів, звинувачує у чомусь. А я не люблю неправди. Грає роль іще те, що я – людина емоційна. От і можу іноді різко висловитися. Бо ж ніхто ще не забув тих гучних справ, у яких він фігурував. А тепер нібито так бореться з неправдою. Я ще раз повторюю: навіть не хочу згадувати про цю людину і обговорювати все це. Скажу лише одне: Ігор Палиця спільно зі свою командою роблять для нашого міста дуже багато, я цілком підтримую усе і сподіваюся, що така робота триватиме, бо місту це дуже потрібно. Але таку зміну керівництва у депутатській групі «Новий Луцьк» вважаю величезною помилкою.
– У нас якось так виходить, що ніби всі про все говорять, усі про все знають. Але коли до справи, то кожен каже, що все неправда про мене, а от про нього – правда. Іноді не розумію: навіщо депутати-підприємці від усього ховаються. Тож ніхто не заперечує, що підприємцеві-Ткачуку, наприклад, не можна продовжити договір оренди землі. Чи інший депутат-підприємець, скажімо, виграв якийсь тендер. Навіщо ховатися?
– А я і не ховаюся! Навпаки – планував зібрати всі документи і розвінчати будь-які звинувачення у мій бік під час прес-конференції. Хочу запросити якомога більше журналістів. От і вас запрошую. І показати ту земельну ділянку, яку начебто взяв, аби всі побачили, що там відбувається, чим ми займаємося. Я відкритий. Готовий показати, що маю і як працюю. Я все заробляв сам: важко і довго, мені чимало далося кредитами. Я спочатку працював автослюсарем на своєму підприємстві – 8 років, і це – з двома вищими освітами. Просто треба було годувати сім’ю, а заробітків не мав, то був 1994 рік, розруха. Ночами ще й таксував. Я цього не ховаю і не стану ховатися. На мене оформлено фірму, машини, я сплачую податки – працюю відкрито. І готовий представити будь-які документи.
Розумієте, просто почалася передвиборча кампанія, і вже шукають причину у чомусь звинуватити.
А як насправді виходить: коли людина чогось досягла і постійно працює, дуже легко додумати і додати, скажемо так, для інтриги. Коли ж ти нічого у житті не зробив, то й говорити, відповідно, нема про що. 
– Я не ставила собі за ціль під час цієї розмови розбиратися в усіх скандалах та політичних інтригах. Давайте змінимо тему і поговоримо про обіцяну землю для родин загиблих учасників АТО. 
– Ми вже надали понад 10 земельних ділянок, але це питання лишається ще відкритим. Я, до речі, практично із кожною родиною виїжджав на місце, ми обов’язково оглядали ті ділянки перед наданням на сесії. Хтось після цього погоджувався, хтось ні – шукали альтернативи. Тож нині знову є 5 ділянок, котрі будемо надавати під час наступної сесії.
– З вашого дозволу, торкнемося іще однієї теми війни. Після того, як Луцьк і Волноваха стали партнерами, взаємини міст тісно переплелися. Розкажіть про ваші поїздки у Волноваху. Які враження? Переконана, що такі мандрівки повторяться.
– Так, тим більше, що ми – я і Роман Романюк (депутат Луцької міської ради, очільник обласної організацію партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка, – авт.) стали помічниками Дмитра Лубінця (нардеп, обраний по Волноваському округу від БПП), представляємо політсилу на Волині, бо ж у нас нема народного депутата від нашої партії. 
Щодо самої поїздки. Мені запропонували – я з радістю погодився. Моя родина долучилася фінансово. Ми привезли тоді допомогу переселенцям, школам, медзакладам Волновахи, а ще – допомогу хлопцям на передову. То – невелике містечко, це для них була подією. Знаєте, дуже добре, що розпочалася така робота, що дітки, котрі приїздили до Луцька на відпочинок, повертаються додому задоволені і там розповідають, як ми їх тут гарно зустрічаємо. І наші діти до них тепер збираються... Якби ж ми розпочали таку співпрацю не зараз, а років із 20 тому, то не було би зараз війни на Сході.
– Якщо ви не проти такого питання… Ігор Палиця – ваш кум, а взаємини на рівні міста ваших команд давно визначилися як кардинально протилежні. Як вдається підтримувати стосунки?
– Я не зовсім з Ігорем Петровичем кум, а з його дружиною. Особисто з ним я практично кілька разів спілкувався. Та нормальні у нас стосунки, у нас спільні куми, то якраз із ними от на Світязь поїдемо відпочивати.
– Для вас настав час відпочинку…
– Ну от побуваємо на Світязі. А на морі, наприклад, уже не був 3 роки. То дружина каже, що вже пора. Плануємо.
– Дякую за відвертість. Бажаю гарно провести час.
Спілкувалася Світлана
ДУМСЬКА.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%