Квартири у шахті

Квартири у шахті

У м. Конкордія (американський штат Канзас) показали, як з успіхом можна використати залишений напризволяще ядерний потенціал. А ще – продемонстрували нам, українцям, що вчитися треба на чужих помилках.
Отже, в віддаленому районі американського штату керівник будівельної компанії Ларрі Холл реалізував незвичайний проект, який викликав жвавий інтерес в інвесторів далеко за межами США. В старій пусковій шахті міжконтинентальної балістичної ракети «Атлас» він додумався обладнати… 14-поверховий житловий будинок! Якби проект довелося реалізовувати «з нуля», то забудовникові треба було б додатково витрати не менше 120 млн «зелених». А так основна конструкція споруди була фактично готовою для використання. Ларрі Холл лише розбудував те, що купив за безцінь, і під землею з’явився розкішний житловий об’єкт із квартирами, вартість яких сягає 3 млн доларів США.
Чому такі захмарні ціни, спитаєте? В Америці, як і скрізь на планеті, звичайно, сподіваються, що ніяка з супердержав не розпочне ядерну війну, результатом котрої стане знищення всього живого. Проте гігантські арсенали зброї масового знищення становлять реальну загрозу, відтак з’явилися охочі комфортно пережити вселенське знищення. І будинок, обладнаний у старій шахті, найкраще підходить для такого варіанту розвитку подій. Він уціліє навіть після того, як поблизу вибухне справжня атомна бомба! Всі його поверхи сполучаються ліфтом, тут є 25-метровий плавальний басейн, спорткомплекс, кінотеатр і навіть приміщення для утримання собак. Комплекс розрахований на автономне функціонування впродовж 5 років, а тому тут діють незалежні джерела поповнення енергії та водопостачання, є приміщення для вирощування свіжих овочів та зберігання інших продуктів харчування. 
Скажемо, що американці – диваки? Цілком можливо. Але хіба це гірше, ніж український відповідник, який у ставленні до колись грізної ядерної зброї та об’єктів інфраструктури продемонстрував повне нехлюйство і катастрофічну безгосподарність? 
Згадаймо, що у 1991 р. на теренах України був розміщений третій у світі (після США та Росії) арсенал зброї масового знищення та засобів доставки боєголовок до цілей. Цілих 5 дивізій зі складу 43-ї ракетної армії РВСН у постійній бойовій готовності тримали стратегічні комплекси стаціонарного базування в шахтах (ракети «УР-100НУ» та «РТ-23УТТХ»), а також мобільні ракетні комплекси класу «Піонер». 
Оскільки «завдяки» першому Президентові незалежної України Леонідові Кравчуку наша держава в Будапешті добровільно відмовилася від ядерної зброї, то з 1993 до 2001 р. усі українські шахти міжконтинентальних балістичних ракет були знищені. Порізали на металобрухт і потужні ракетні комплекси. Гроші на роззброєння виділив нам уряд США. Росія ж забрала собі ядерні боєголовки, зобов’язавшись натомість безплатно постачати паливо для наших атомних електростанцій та забирати на зберігання відпрацьовані радіоактивні матеріали. В обмін США, РФ і Велика Британія все в тому ж Будапешті пообіцяли гарантувати Україні безпеку та територіальну цілісність…
Чим насправді обернулися ті «гарантії», бачимо на прикладі анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. А що навіть матеріально-технічна база, котра залишилася в нас після розформування ракетних частин, була повністю розбазарена, це вже гріх не будапештських підписантів, а наш, доморощений. Бо цілі військові містечка в волинських лісах за дуже короткий проміжок часу перетворилися на руїни! Знищили не лише все начиння ракетних шахт, але й розібрали практично всі споруди! Тільки в с. Сокиричі та с. Журавичі Ківерцівського р-ну вдалося зберегти інфраструктуру колишніх дивізіонів РВСН, а тому в одному випадку маємо чудовий центр для підготовки правоохоронців, а в другому – структуру для утримання незаконних мігрантів.
Взагалі, ставлення до військового майна оборонного значення в ті часи було просто варварським. Сотні новеньких автомобілів військовим командуванням за потурання центральної влади були продані за безцінь. Навіть недоторканий мобілізаційний запас, який опинився в розпорядженні військових комісарів і призначався для оперативного розгортання сил та засобів у період надзвичайного стану, був розкрадений до такого рівня, що не то що на складах нічого не залишилося, але й самі склади перейшли в чужі руки… Тому за 24 роки від колишньої стратегічної потуги в Україні не залишилося фактично нічого. Хіба єдина ракетна бригада у Хмельницькому, на озброєнні якої є тільки 12 пускових установок оперативно-тактичних ракет «Точка-У», бо навіть комплекси ППО «Р-300» було повністю знищено рік тому… 
Відтак американці в старих ракетних шахтах споруджують житлові будинки, мешканці яких здатні пережити навіть ядерну війну. А ми фактично з нуля намагаємося відродити обороноздатність, чомусь пробачивши доморощеним злодіям та нехлюям усе, що вони накоїли, починаючи з 1993-го…
Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%