На Полісся запустили амфібію!

На Полісся запустили амфібію!

Truxor «з’їдатиме» водну рослинність на глибині одного метра. А от чи нагодує місцевих корів, поки не ясно.

Поліська глибинка зацівила іноземців «унікальною місциною» (саме так вони назвали Національний природний парк «Прип’ять-Стохід»). Відтак три роки французи їздили у Любешівський район, аби побачити результат співіснування там людини і природи. 
Як розповіла організатор проекту ЄС «Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами: водно-болотні та лісові заповідні території Полісся» Юнона Віденіна, європейських науковців турбувало, чи зміна клімату якимось чином вплинула на вразливі екосистеми північної Волині. Висновки фахівців виявилися невтішними: річки, луки, болота дійсно страждають. Причому не тільки через клімат, а й через людей.
Заступник директора НПП «Прип’ять-Стохід» Юрій Оласюк підтвердив: русла річок деградують, оскільки 80% меліоративних систем у районі в занедбаному стані. А ще великих проблем водоймам завдавали загати, що їх робили браконьєри для незаконного вилову риби.
– Та якщо із загатами нині питання вирішено, то зі згаданими каналами ситуація лишається незмінною через розпаювання земель, – зазначив Юрій Павлович.
До перелічених факторів додалися дощі й повені. Як результат – підтоплені житла, затоплені городи, менші врожаї на полях та в лісах.
– Зі спорудженням у Любешові дамби ситуація дещо покращилася. Надто у Любешові та Люб’язі. Однак чимало в районі лишалося сіл, котрі через близькість до річок ледь не щороку потерпають від води: Щитинь, Велика Глуша, Ветли, Гірки, Дольськ, Зарудче, Хоцунь, – назвав перший заступник Любешівської райдержадміністрації Володимир Русинчук.
Тож аби й природі допомогти, і людям життя полегшити, за справу взялися науковці Франції та України.
– Протягом 2011-2013 років у рамках проекту Європейського Союзу ми підготували місцеві Плани дій із адаптації до змін клімату. Через пілотні проекти впроваджували заходи з відновлення таких вразливих екосистем, як річки Прип’ять і Стохід. Адже через значне заростання русел вода у заплавах «стоїть» до шести місяців на рік. Через зменшення пропускної здатності на небезпеку наражаються рослини і тварини, котрі заселяють заплави й вологі луки, – пояснила суть проблеми Юнона Віденіна.
Тому після трирічних досліджень фахівці дійшли висновку, що найкращим варіантом вирішення цієї проблеми є позбавлення водойм зайвої рослинності. А помічником у цьому вирішили зробити багатофункціональну машину-амфібію, яку минулого тижня французи, шведи й українці запустили на водно-болотних угіддях Національного парку.
– Truxor – техніка іноземного виробництва. Разом із навісним обладнанням вартує близько мільйона гривень. Для України це надто дороге задоволення. Тому фінансову підтримку у придбанні агрегату надало Шведське агентство з розвитку міжнародної співпраці (СІДА), – під час демонстрації машини зазначили спеціалісти НПП «Прип’ять-Стохід». – Але сподіваємося, така ціна швидко себе виправдає. 
Натомість представник посольства Королівства Швеції в Україні Андрій Парінов зазначив, що мільйон гривень – це лише незначна частинка тієї допомоги, що надає нам Швеція. Адже щороку ця скандинавська країна для поліпшення екології нашої держави передає близько 22 млн євро! А співпраця стосується не лише водних об’єктів, а й радіологічної безпеки.
– Ця машина дасть вашим рікам шанс на виживання, – зазначив Андрій Парінов. А Вальтер Треттон із Представництва Європейського Союзу в Україні додав:
– «Прип’ять-Стохід» – це прекрасно збережений автентичний парк. У ЄС такі місцини майже не збереглися. Тому ми вирішили об’єднати зусилля Європи та України. Наскільки плідно – свідчить сьогоднішній захід «Українське Полісся: діяти, щоб зберегти». А ще він укотре доводить: тільки разом ми можемо досягати значних здобутків. Особливо коли це стосується охорони природи. Сподіваюся, машина, котру ми сьогодні передаємо Національному природному паркові, полегшить життя місцевих жителів і допоможе їм так організувати роботу, аби в майбутньому до вас постійно приїздили туристи, а наші нащадки мали можливість впродовж багатьох поколінь насолоджуватися краєвидами Полісся.
Та що казати про Західну Європу, коли навіть наші – українські – високопосадовці не приховували позитивних вражень від природи Любешівщини.
– Ви знаєте, я сюди приїхав разом із дітьми. Так у них очі були квадратні від того, наскільки у вас гарно! Які тут простори! Вони дивувалися, що в Україні ще збереглися такі незаймані куточки, що є місця, куди не дотягнулася рука цивілізації. В хорошому розумінні, звичайно, –  зізнався заступник міністра екології та природних ресурсів України Олександр Сушко, який спеціально з Києва приїхав на Полісся.
Показуючи в дії техніку, подаровану шведами, спеціалісти Національного природного парку повідали: машина важить півтори тонни, оснащена очеретокосаркою, вилами, які вибирають скошену рослинність, і гідравлічним маніпулятором, що витягує сторонні предмети вагою до 100 кг.
Слід зауважити: до того, як «Прип’ять-Стохід» розбагатів на таку техніку, подібну машину мало тільки Закарпаття. А згодом таку ж покупку здійснили Київська і Донецька міські ради.
Тож не дивно, що голова Любешівської райдержадміністрації Василь Корець зазначив: ще техніку не встигли випробувати, як її послугами захотіли скористатися громади сіл та селища району.
– Найбільшу потребу у Truxorі мають Ветли, Горки, Люботин (це один напрямок). Розчистити від зайвої водної рослинності треба також напрям Люб’язь-Прип’ять, а також Стохід – Зарудне – Пожіх – Сваловичі, – уточнив Володимир Русинчук.
Наскільки швидко вдасться розчистити ці напрямки, поки не відомо. Попередньо, зазначили фахівці, Truxor за 3 хв. зрізає 250 кг зеленої маси. Але паралельно постало питання: куди дівати зелену масу, яку машина викидає на берег? Адже процесу гниття не уникнути.
– Поки розглядається декілька варіантів, – повідомила Юнона Віденіна. – Один – робити корм для худоби. Інший – перетворювати зрізану рослинність на біопаливо.
Однак районні спеціалісти із висновками не поспішають. Кажуть, корова ті водорості їсти не буде, свиня споживатиме хіба тоді, коли в зеленій масі буде знаходити планктон (особливо равликів), качкам же до вподоби ряска, а не очерет.
Так само скептично дивляться фахівці на пропозицію робити біопаливо:
– Так, маємо в районі держпідприємство «Любешівагроліс», де виготовляються паливні пелети і брикети. Але сухої маси у водній рослинності – один-два відсотки. Тепер порахуйте вартість пального, котре знадобиться для перевезення біоматеріалу від берега до підприємства. І виходить: шкура вичинки не варта. 
Тому поки всі названі пропозиції – під великим знаком питання. Але навіть якщо машина-амфібія некардинально змінить ситуацію в національному природному парку, то шкоди точно не завдасть, переконують організатори проекту.
– На одну годину роботи агрегату потрібно 20 л бензину. А оливу він використовує таку, що її навіть риба їсть, – розповів Василь Корець.
От тільки ціна тієї оливи – майже 100 доларів за літр!
– Поки що коштом ЄС ми закупили тисячу літрів того мастила. На скільки його вистачить? Залежить від того, як інтенсивно працюватиме Truxor. Але національний природний парк уже зараз має думати, як буде забезпечувати машину всім необхідним, – зауважили експерти проекту. – Можливо, цю техніку треба буде надавати в користування приватникам. Скажімо – для розчистки ставків, де ведеться промислове рибальство.
А ще ті ж київські експерти сказали (по секрету): вищі чиновники вже зараз ласим поглядом змірюють машину-амфібію. Бо водних територій, котрі потребують регулярної очистки від зайвої рослинності, в Україні чимало. Машин же – всього чотири. І після закінчення проекту ЄС (а це 30 червня) цілком можливо, Truxor захочуть переселити деінде. Надто ж якщо врахувати, що його власник – НПП «Прип’ять-Стохід» – підпорядковується Києву.
Однак поки що Любешівщина живе оптимістичними планами. Серед таких – активний розвиток зеленого туризму. А наскільки результативною стане робота машини-амфібії, фахівці прозвітують не раніше вересня. Адже із серпня, коли рівень води у Прип’яті і Стоході зазвичай мінімальний, спеціалісти почнуть чистити річки від зайвої рослинності.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.  
 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (228) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (159) - 30.6%