Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли? Якщо не тут, то де?

Якщо не ми, то хто?  Якщо не зараз, то коли?  Якщо не тут, то де? Зазвичай у подібних ситуаціях прийнято звертатися з вітальними адресами. Я довго розмірковував на цю тему і, врешті-решт, вирішив, що сама суть створення та роботи Благодійного фонду «Волинь-2014» полягає зовсім в  інших принципах та критеріях, ніж урочисті звіти та переможні реляції. Тому говоритиму виважено, спокійно та по суті. І – чесно дивлячись людям у вічі…  

З чого все почалося?
Рік тому, коли під Іловайськом гинули та потрапляли в полон кращі сини України, коли ніхто не знав, що буде далі і як відновити потенціал Збройних сил та добровольчих формувань, невелика група однодумців вирішила об’єднати свої зусилля, щоб ефективніше та результативніше вирішувати головне завдання: зупинити ворога! Логіка цілком зрозуміла: розрізнено працювати добре, але організовано – набагато краще. 
Визначально, що до створення та роботи Фонду долучилися люди суто на добровільній основі. Ніхто нікого не запитував, у яку він церкву ходить чи якій партії симпатизує. Головним став зовсім інший критерій: патріотизм і відповідальність. І навіть зараз, коли в країні триває гарячий передвиборчий процес, актив «Волині-2014» демонструє, що всі ці баталії – поза форматом нашої доброчинної організації. Тому я про це говорив і раніше, на цьому акцентую тепер: у Благодійному фонді «Волинь-2014» об’єдналися виключно патріотичні громадяни, які прагнуть зробити все від нас залежне – від кожного зокрема і від усіх загалом, – щоб відстояти Незалежність України та відновити її територіальну цілісність. А все інше (партії, рухи, списки, виборчкоми тощо) до роботи нашого Фонду ніякого стосунку не має. І це дуже суттєва обставина, бо «Волинь-2014» демонструє всьому суспільству, що створювався не «під вождя» і не «під вибори», а для вирішення цілком конкретних патріотичних завдань. І реальні справи, котрі нам вдалося реалізувати за рік роботи, це підтверджують краще, ніж будь-які слова! Тому така вже в нас місія: просто допомагати громадянам та Українській державі вирішити дуже складні проблеми, пов’язані з війною, і не робити на цьому піару. 
Зараз ситуація в зоні проведення Антитерористичної операції дещо стабілізувалася, інтенсивність бойових дій зведено фактично до нуля. Тож виникає резонне запитання: а чим далі займатися Фондові? Етап, коли ми ремонтували бойову техніку, купували автомобілі та пальне для відправлення в АТО, одягали, взували та обігрівали наших військово-службовців, забезпечували їх спеціальним обладнанням для ефективної протидії ворогові, мабуть, уже в минулому. Ми гідно його пройшли, і люди про це знають.
Причому після трагедії під Іловайськом часу на роздуми фактично не було: ми прекрасно розуміли, що треба негайно відновлювати боєздатність нашого війська, інакше агресор на Донбасі не зупиниться… Тому результат у цьому напрямку досягнутий дуже великий: навіть якщо наша допомога сприяла збереженню життя та здоров’я не десятків тисяч, а хоча б одного солдата – це колосальний успіх! Якщо ми долучилися, щоб наша армія більше не віддавала ворогові жодного сантиметра української землі – це ще більше досягнення! 
Наразі слід сконцентрувати свої зусилля на значно буденніших, але не менш потрібних захисникам Вітчизни та їхнім родинам питаннях. Наприклад, профінансувати проведення операції для важкопораненого. Оздоровити діток учасників АТО. Допомогти зібратися в школу сиротам полеглих Героїв. Подбати про покращення умов проживання родин, які втратили годувальників. Забезпечити паливом ті сім’ї, котрим самотужки це зробити дуже важко… Словом, треба підставити плече тим, хто найменше соціально захищений і хто потребує справедливості. 
Тому на порядку денному – прості та цілком зрозумілі кожній людині справи, які «Волинь-2014», не оглядаючись на когось іншого, буде вирішувати в міру своїх сил і можливостей. І це – наступний етап фундаторів Фонду та його головних працівників та помічників, людей, які сповідують головний принцип: «Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли? Якщо не тут, то де?». Точно знаю і переконую в цьому інших: той, хто став на стежку добра, з неї ніколи не сходить! Господь дає нам можливість поділитися з ближнім, жертвуючи на благочинні справи, а це значить: треба продовжувати працювати, розвивати ініціативи та проекти нашого Фонду. 
Дуже важливо, що нашу скромну роботу побачили та високо оцінили на міжнародному рівні. Ми знайшли однодумців у багатьох країнах світу, і ці люди (від Німеччини та Литви до Австралії та Канади!) допомагають вирішувати цілком конкретні завдання. Ще важливіше, що від співпраці з окремими волонтерами та громадськими організаціями ми перейшли до взаємодії з потужними державними структурами з-за кордону. Завдяки нашій попередній роботі та дякуючи моєму давньому партнеру по бізнесу Богданові Лукасіку, Республіка Польща підтримала широкомасштабну програму «Разом з Україною», в рамках якої переселенці з Донбасу вже отримали гуманітарну допомогу, розбудовуватимуть фельдшерсько-акушерські пункти в сільській місцевості, де проживає ця категорія громадян нашої держави, а на Сході України запроваджується система забезпечення потерпілих унаслідок бойових дій цивільних людей предметами першої необхідності. 
Взагалі, життя та діяльність Благодійного фонду «Волинь-2014» упродовж року підтвердила істинність життєвої мудрості, яка вчить: «Не треба допомагати тим, хто не просить! Не варто радити тим, хто не звертається за порадами! Варто допомагати тим, хто цього потребує і не боїться про це говорити!».
Відтак перспективи діяльності нашої доброчинної організації бачу світлими і великими. Що далі?
Ми працювали не для того, щоб комусь сподобатися чи отримати якісь моральні дивіденди від досягнутих результатів, і, на щастя, більшість волинян у цьому пересвідчилася. А раз так, то перша річниця створення Благодійного фонду «Волинь-2014» стане лише першим кроком на шляху до наступних вершин. Переконаний, що ми не тільки збережемо основу нашої організації, але й значно розширимо число тих, хто долучиться до наших лав. Бо це – Люди з великої букви, справжні громадяни України, котрі показали, що поняття соціально відповідального бізнесу, патріотизму та демократичного суспільства – не порожній звук, а реальність! 
Петро ПИЛИПЮК,
голова правління 
Благодійного фонду «Волинь-2014».

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%