Церква на замку

Церква на замку  У Грибовиці досі не можуть дійти «релігійного компромісу».

Старовинна пам’ятка, храм, який пережив як мінімум дві війни, у вересні опинився в епіцентрі делікатного конфлікту. І тривалого, бо розрубати гордіїв вузол релігійного протистояння ніхто не береться. 
Церковне протистояння в с. Грибовиця визрівало давно. Останньою краплею у терпінні прихожан, які мали й висловлювали чимало споживацьких претензій до місцевого священика Ігоря Маргіти, стали події на Сході країни. В умовах протистояння України й Росії все більше людей схиляється до думки, що існування на теренах держави церкви, пов’язаної з окупантами, – нонсенс. Тому селяни в Грибовиці й взялися схиляти священика перейти у підпорядкування Української православної церкви Київського патріархату. Нині Свято-Покровський храм, що є пам’яткою архітектури національного значення, належить до УПЦ. 
Дійшло до того, що 21 вересня про це настоятелеві заявили просто посеред служби. Сільські активісти стверджують, що зібрали 400 підписів (у той час, коли в Грибовиці дорослого населення всього 600 осіб) на користь того, аби церква стала українською. Батюшка навідріз відмовився від пропозиції. Мало того, заявив, що люди, які 2 роки не причащаються в храмі, йому не указ, бо, мовляв, і християнами їх назвати важко. 
Натомість ці «нехристияни» обурювалися: як можна теоретично бути заодно зі священиками, які на Луганщині й Донеччині освячують зброю ворога?
Поки селяни просто наполегливо просять дослухатися більшості. І заявляють про своє право розпоряджатися своїм майном. Церква є державною власністю і, за документами, має двох користувачів: громаду та церковну общину УПЦ. Тому церковники, у свою чергу, теж стверджують, що мають повне право в ній господарювати. 21 вересня емоції вгамовували з допомогою міліції. Тоді ж закрили храм на замок, опечатали й вирішили збирати сесію і приймати рішення. 
«Волинська газета» поцікавилася, як же далі розвивалися події  і чи вдалося домовитися?
У Грибовицькій сільській раді на наші наполегливі дзвінки з чергової спроби відповіла лише секретар. Сільський голова, за її словами, у відпустці. А сесію сільської ради після 21 вересня зібрати так і не змогли. 
«Люди зійшлися і вирішили писати звернення до райради та райдержадміністрації», – все, що змогла розказати посадовець. 
Голова райради Віктор Вілентко коментувати ситуацію відмовився. Порадили звернутися до райдержадміністрації. 
«Я вам не скажу, чи буде це питання підніматися на сесії райради, це хай депутати вирішують, але до нас відповідне звернення було», – підтвердив перший заступник голови райдержадміністрації Теодор Гавінський.
Минулої п’ятниці, щоб розглянути грибовицький конфлікт, навіть нараду зібрали, на яку запросили представників обох сторін. Але дарма. В адміністрації пропонували таки знайти компроміс і, для прикладу, правити в храмі по черзі або ж під час місцевих виборів провести у селі опитування: хто до якого патріархату хоче. Але це не влаштовувало нікого. Такого варіанта, який би був прийнятний усім, теж ніхто не запропонував. Мало того, озвучили інформацію про нібито зникнення з церкви старовинних ікон, що теж, якщо вони були обліковані, мусить перевірити комісія райдержадміністрації. 
Таким чином пам’ятка досі на замку. 
Якщо ж звернутися, так би мовити, до джерел, то можна знайти чимало паралелей у долі цього храму під час військових протистоянь. У Першу світову, наприклад, австрійські вояки зняли з нього дзвони і, за переказами, переплавили їх на снаряди. Потім віряни купили нові, але в Другу світову війну у них з’явилися тріщини. Тепер – знову війна. Але тріщини не у дзвонах, не у стінах, а в душах. Бо нащадки тих, хто будував красуню-церкву, стали заручниками великої політики. Хоча насправді нічого грішного не хочуть. Хочуть, аби була одна Україна, один Бог і одна церква. 
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото інтернет-видання «Нововолинський інформаційний портал»: під час подій 21 вересня у Грибовиці. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%