«Німці в історії Волині»

«Німці в історії Волині»

На Караїмську, 16 – до старого Луцька – журналістів «Волинської газети» запросила доцент Луцького НТУ Ліля Потапюк. Вона й розповіла про міжнародну науково-практичну конференцію «Німці в історії Волині». 
Її ініціатором стала кафедра інженерної педагогіки, психології та українознавства цього вишу, й зокрема доцент, кандидат історичних наук Михайло Костюк (на фото). Саме він у рамках конференції до 100-річчя депортації волинських німців у 1915-1916 рр. запропонував встановити біля колишньої Луцької євангелічно-лютеранської кірхи (тепер «Дому Євангелія») меморіальну дошку. Церемонія розпочалася хоралом «Адажіо» італійського скрипаля і композитора Арканджело Кореллі, який виконав органіст Ігор Рудий, відтак ведучі переповіли історію переселення німецьких колоністів на Волинь, а згодом – і їхню депортацію: «У лютому були прийняті урядові закони про ліквідацію їх майна, а 23 червня 2015 року вище військове командування російської армії, безпідставно звинувативши колоністів у шпигунстві на користь австро-угорської та німецької армій,  прийняло жорстоке рішення про їх примусове виселення у віддалені приволзькі, а то й сибірські губернії Російської імперії». 
А ще говорили про важку працю, хвороби, трагічні долі… Цитували прислів’я поселенців: «Перший помирає від надмірної праці, другий – від надмірного голоду, третій – все ще не має хліба…» До присутніх зверталися дослідник історії волинських німців Михайло Костюк, голова товариства «Волинь» Герхард Кьоніг, перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, заступник директора Луцького історико-культурного заповідника Віктор Баюк, пастор німецької євангелічно-лютеранської церкви Христа Спасителя Ігор Тараненко, пастор церкви євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» Олександр Власюк, голова МГО «Товариство німців України – «Відергебурт» Володимир Піньковський…  
Вшанувати пам’ять волинських німців прийшли науковці, представники влади і духовенства, народні депутати, громадськість, віряни різних конфесій. Та мою увагу привернули, по-перше, двійко хлопчаків, які з цікавістю назирали із вулиці Караїмської у дворик Лютеранської кірхи – «Дому Євангелія», по-друге, старенька сива жінка, яку підтримували молодші колежанки. Артемко і Назарчик у цім мікрорайоні проживають, і, як розповіли, їм стало цікаво, хто ці люди і чому зібралися, а дізнавшись, захотіли довідатися, що тут діялося сто років тому… Це ж ціла вічність… Ніхто з певністю не міг про це розповісти… Хіба що оця сива бабуся… Так і я подумав, адже вона виглядала найстаршою серед присутніх. І справді, їй виповнилося 82, Лідія Махнауер – нащадок волинських німців – народилася у квітні 1933 р. У цьому храмі 1932-го вінчалися її батьки – Людвіг і Серафима, певне ж, приїхали на Волинь ось такими дітьми, як ці хлопчаки, тут виросли і побралися. А через рік тут охрестили свого первістка…

– Як складалися ваше життя, доля батьків? – цікавлюся у Лідії Людвігівни.
– Батька під час останньої війни прикликали до війська, і з того часу ми про нього нічого не знаємо. Мама дожила до старості і знайшла тут спочинок. У мене була дочка Ніна, та померла маленькою, тож доживаю віку самотою.
Серед присутніх була ще Юлія Пилип’юк, батьки якої також вінчалися у євангелічно-лютеранській кірсі, збудованій колоністами, які переселилися до нашого краю з Німеччини в надії знайти краще життя. Науковці з України, Німеччини, Білорусі та Росії обговорювали всі перипетії цього мирного походу за кращою долею. На жаль, примусова депортація, до якої спричинила Перша світова, а відтак і жахіття Другої світової фактично стерли всі сліди перебування німецьких переселенців на Волині. Та все ж добра пам’ять про них лишається в історії Волині. 
Варто зазначити, що, учасники міжнародної конференції не тільки обговорювали серйозні теми, а й познайомилися з містом, побували у Луцькому замку… Сама конференція відбувалася у приміщеннях Луцького національного технічного університету та молитовному залі Церкви євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія». Учасники мали можливість познайомитися з виставками «Публікації про волинських німців», «Літературна творчість волинських німців», «Німецькі колонії Волині на картах», «Музей волинських німців-переселенців у Лінстові», «Історичному товариству «Волинь» – 40 років», «Депортація волинських німців мовою архівних документів», «Маловідомі портрети німців-колоністів Східної Волині (1942 р.)», «Аерофотознімки німецьких колоній Західної Волині (1937–1938 рр.)», які підготували викладачі кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства НТУ.

Знаково й те, що самі нащадки волинських німців, наукові та релігійні діячі, їхні матеріали засвідчують про доброзичливе ставлення з боку автохтонного населення. Навіть велику зацікавленість всього волинського люду долею тодішніх переселенців… Схожу на ту, що виявили маленькі лучани Артемко і Назар до меморіального дійства. При цьому подумалося: зараз до Німеччини прагнуть потрапити біженці з Африки та Азії, та й, що там грішити, зі всієї Східної Європи, зокрема – і з України… А ще сто років тому німці мріяли про щасливу долю у казковім королівстві «Волинія». І якби не війни, хто знає, яким би квітучим став наш край сьогодні… Це й намагалися донести співорганізатори конференції – Луцький НТУ, Волинська облдержадміністрація, Рада німців України, МГО «Товариство німців України – «Відергебурт», благодійний фонд «Товариство Розвитку», посольство ФРН в Україні, Геттінггенський дослідницький центр (Геттінгген, ФРН), інститут культури та історії німців Північно-Східної Європи (Люнебург, ФРН), історичне товариство «Волинь» (Вюрцбург, ФРН), Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців, Державний історико-культурний заповідник у м. Луцьку, церкви євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» у м. Луцьку, Державний архів Волинської області та Волинський краєзнавчий музей.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: церемонія відкриття меморіальної дошки в пам’ять 100-річчя депортації волинських німців у 1915-1916 рр.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 14.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (219) - 46.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (126) - 26.9%