Біг із перешкодами

Біг із перешкодами

Сімнадцята сесія обласної ради шостого скликання відбулася не  без тайм-аутів. Таким чином забіг на довгу дистанцію (а у порядку денному – 70 проектів рішень) відбувався, умовно кажучи, з перешкодами. Але мистецтво компромісу і, хочеться вірити, вболівання кожного із депутатів за перспективу розвитку волинського краю взяли гору над бажанням «пограти політичними м’язами» на публіку. 

Дебати довкола доцільності виділення коштів з обласного бюджету на спорудження в Луцьку пам’ятника провідникові ОУН Степанові Бандері зайняли левову частину часу під час чергового пленарного засідання 21 лютого. У сесійній залі, напевне, не було байдужих до цієї теми. Як не було й одностайності серед обранців. Емоції вирували та вкотре засвідчили, що українську історію таки не можна читати «без брому». Надто багато у темі боротьби за державність України у 20-му ст. напівтонів для того, щоби нинішні українці могли чітко для себе визначитися, де чорне, а де – біле.
Нагадаю, саме питання «Щодо виділення коштів на будівництво пам’ятника Степану Бандері у м. Луцьку та внесення змін до рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2013 рік» стало каменем спотикання під час попереднього пленарного засідання. Не дійшовши згоди щодо того, під яким номером розглядати його у порядку денному (а також стосовно доцільності повернення у порядок денний проекту щодо поновлення контракту з екс-ректором Волинського інституту післядипломною педагогічної освіти Михайлом Сташенком), обранці змушені були піти на перерву. Напередодні наступного засідання, 20 лютого, лідери фракцій та депутатських груп знову спробували дійти консенсусу. Однак однозначної спільної позиції на початок пленарного засідання так і не було. Втім після чергової чималої порції депутатських запитів та запитань більшість проголосувала за те, аби «бандерівське питання» розглянути третім – одразу після двох проект рішень щодо звіту про виконання обласного бюджету за 2012 р. та внесення змін до бюджету-2013. Але – перед звітом голови обласної ради за 2012 р. Відтак діяли – за цим алгоритмом. 
Головному фінансисту області Ігореві Никитюку депутати традиційно адресували багато запитань. Володимир Навроцький, зокрема, не погодився із необхідністю виділяти 150 тис. грн на контактний центр, новостворену установу, що діятиме при облдержадміністрації, шляхом зменшення резервного фонду. Адже, за його словами, коли у цій же сесійній залі депутати голосували за створення такої установи, то їх переконували, що функціонуватиме вона виключно за державні гроші. Підтримав колегу в цьому і Сергій Слабенко. Святослав Кравчук просив не знімати цьогоріч кошти, передбачені на добудову спорткомплексу військового ліцею у Луцьку, який вкрай необхідно довести до ладу. Василь Пецентій укотре звертав увагу на необхідність фінансування ремонту доріг. А Борис Загрева запропонував під час розподілу вільних лишків виділити з обласної казни кошти на пам’ятник Степанові Бандері у вигляді субвенції для м. Луцька. Правда, пропозиція не підтримана більшістю. 
Таким чином це голосування стало генеральною репетицією для наступного… Бо одразу після розгляду бюджетних справ обранцям належало таки визначитися із перспективами виділення коштів на монумент відомому українцеві та націоналістові. Однак перед тим фракція «Свободи» попросила 10 хвилин перерви… Після якої ініціатор проекту рішення Сергій Слабенко пояснив колегам: на будівництво пам’ятника Бандері, місце для якого уже відведене, необхідно приблизно 380 тис. грн. З луцького бюджету виділено 140 тис. Відтак є необхідність ще 250 – шукати в обласній казні. 
До обговорення теми записалося 16 обранців. Різні думки звучали у залі. Були й полярні. Однак переважно погоджувалися з тим, що на Волині такий монумент потрібен. Правда, постати він має за гроші, зібрані з народу. Майже всі з тих, хто брав слово, запевняв: готовий дати лепту коштів на цю справу. 
Ось окремі тези з виступів представників різних фракцій…
Святослав Кравчук («Фронт Змін»): «У Луцьку повинен бути цей пам’ятник. Але постать Степана Бандери сприймається неоднозначно, і не сто відсотків лучан її підтримують Хоча ми повинні зробити все, щоб вона зайняла гідне місце в історії. Я вважаю, що не зовсім вдало вибране місце для пам’ятника. Ліпше було б його встановити на початку вулиці Степана Бандери. Але маю пропозицію: кошти з обласного бюджету виділити для облаштування прилеглої території біля РАЦСу, де має постати пам’ятник. А сам монумент звести за гроші населення».
Валентин Кошельник («Фронт Змін»): «Мене, чесно кажучи, бісить те, що ми можемо давати гроші з бюджету на пам’ятник. Сам Степан Бандера перевернувся б у могилі, якби дізнався про це! У нас школи – без туалетів! Дитячий хокей не фінансується! Я сам виділю кошти на пам’ятник. Але давайте краще дамо 120 тисяч хворому на гепатит С, про якого сьогодні у цій залі говорили».
Олександр Пирожик («Свобода»): «Кошти виділяти треба, бо ми шануємо не катерин, не сталінів, а своїх героїв! По цьому голосуванню колись будуть судити про наш представницький орган».
Віктор Прокопчук («Наша Україна»): «Бандера – безумовно, герой. Але, може ми поставимо пам’ятнику полковнику Коновальцю, який найбільше зробив для утворення ОУН? Я думаю: хлопці, які гинули тоді в лісах, взагалі не знали, що вони – бандерівці…Мене дивує бажання будувати мавзолеї. Давайте не робити з пам’ятника черговий розбрат».
Петро Бущик (КПУ): «Я – категорично проти пам’ятника Бандері. Бо є сином позапартійного завідувача райвідділу освіти, який по-звірячому був убитий у с. Щитинь разом із 9-ма вчительками, які приїхали зі Сходу вчити дітей».
Петро Пронь (Партія регіонів): «Ідея українського націоналізму – дуже хороша, хоча  я і східняк… Але вона свого часу втрапила в руки не тих людей. Я – проти виділення коштів з обласного бюджету, але дам свої гроші, якщо треба буде».
Та вирішальним, очевидно, став виступ лідера депгрупи «Нова Волинь» Бориса Клімчука: «Я даю доручення зараз підписати у розподілі фондових грошей для Луцька 250 тисяч гривень на облаштування скверу біля РАЦСу. Тепер – по суті. Це частина історії сьогоднішньої країни. Завдання влади, в тому числі й представницької, – не дати розрушитися тому, що так важко відбувається уже двадцять років, зберегти ту державу, про яку ми мріємо. Від Бугу до Волчанська, від Маневичів до Макіївки… Ту державу, яку пробують розірвати на частини свої ж політики. Ця історія – чорно-біла. З гетьманами легше, вони – далі. Років через 100-200, можливо, так само легко будуть справлятися і з іменами, про які ми говоримо нині, зарубцюються і ці рани. Вони у кожного свої. У Бущика (депутат облради від КПУ Петро Бущик, – авт.) свої рани. У мене – своя, бо мій дід Архип був членом ОУН, займався просвітництвом. Отримав 25 років Воркути. І я свою роботу роблю – як батько і як син. Я дідові на могилі написав, не питаючи ні в кого поради: «Ти молився і боровся за Україну. Сьогодні ми молимося за тебе». І поставив крапку. Свою сімейну крапку. Так. Це питання моралі. Але не існує моралі Волинської обласної ради. Не існує колективної моралі. Є в кожного своя!»
Підсумком дебатів на історичні теми стало волевиявлення: 31 – за, 28 – не голосувало, проти – 1, утримався – 1. Рішення не прийнято. Але кошти на впорядкування прилеглої території довкола майбутнього монумента, який рано чи пізно постане біля луцького РАЦСу, будуть виділені з інших джерел, запевнив Борис Клімчук. 
Цього дня про свою діяльність у році, що минув, звітував голова облради Володимир Войтович. Детально розповів про роботу, зокрема – про виконання регіональних обласних програм. Проаналізував діяльність комісій, зауваживши, що окремі з них дуже важко збирають кворум, і – подякував депутатам за спільну працю. Коментуючи звіт, обранці не скупилися на рекомендації. Борис Загрева переконаний, що варто більше дбати про організацію висвітлення роботи депкорпусу. Петро Пронь говорив про те, що толерантність у характері Володимира Войтовича часто заважає йому бути жорстким у прийнятті рішень. Петро Олешко та Валентина Блінова звертали увагу на недофінансування обласних програм. Олександр Пирожик дорікнув голові у маніпуляціях регламентом під час голосування «кадрових» рішень. Натомість Ігор Гузь радив зважати на політичні настрої громадян, а точніше – на результати голосування краян під час останніх виборів. Подякував за підтримку в прийнятті аграрних програм, завдяки яким минулоріч вдалося надати фінансову допомогу 29-ти тис. волинян, Віталій Карпюк. Зрештою – 60 із 65-ти присутніх у сесійній залі підтримали Володимира Войтовича, проголосувавши «за», таким чином схвально оцінили його діяльність на займаній посаді. 



А от почути інформацію прокурора області про стан злочинності у 2012 р. не вдалося. Через відсутність Андрія Параки, який того дня брав участь у колегії Генпрокуратури України, обранці не стали слухати заступника прокурора області Вадима Веніславського. Позаяк не воліли бачити перед собою нікого іншого, як Андрія Андрійовича. Тож дійшли згоди, що заслухають інформацію прокурора області на наступному пленарному засіданні. 
Прийняли цього дня рішення з усіх питань, що стосувалися порядків використання коштів обласного бюджету на регіональні аграрні програми. Згодом, оминувши кадрові питання, обранці проголосували за проекти, які стосуються лімітів на заготівлю та використання лісових ресурсів. 
Хоч обранці працювали до пізнього вечора, у порядку денному залишилося ще понад два десятка питань. Розглянули їх уже під час наступного пленарного засідання – 26 лютого.
Олена ЛІВІЦЬКА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (235) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (169) - 31.2%