В Олиці поляки реставрують костел

В Олиці поляки  реставрують костел  Римсько-католицький колегіальний костел Святої Трійці, що в смт Олика Ківерцівського р-ну, нині реставрують. Місцевий люд щиро тішиться, бо ж їм, як нікому, хочеться, аби їхнє селище повернуло собі хоча б частинку давньої слави.

Тішимося й ми. Спочатку цікавимося у сільській раді. Виявилося, про це там знають хіба як факт, що керує усім настоятель храму – ксьондз Юрій.
А пан Юрій Апонтерибка цим горить. Він і під час нашого знайомства вів електронну переписку із закордонними партнерами.
Каже, що розпочалося все давно, просто темпи справи не швидкі, бо ж польські партнери довго вивчали ситуацію, ретельно знайомилися, що та як. Тож минав час. А от минулого року розпочали роботи. 
– Долучилося до справи польське Міністерство культури і національної спадщини, – розповідає настоятель. – Тому у нас працюють на будівництві й поляки. 
Всі роботи проводяться під пильним і постійним наглядом архітекторів та археологів, адже костел – визначна барокова пам’ятка сакральної архітектури в Україні національного значення. 
Його історія справді велика. Першу дерев’яну церкву на цьому місці було збудовано 1588 р. за сприяння князя Станіслава Радзивілла – першого олицького ордината та великого Маршалка литовського, якого Пйотр Скарґа переконав відійти від кальвінізму і стати католиком.
А вже новий мурований костел звели у 1635-40 рр. коштом пожертвувань Альбрехта Станіслава Радзивілла – на взірець римського храму Іль-Джезу. Він тоді був найгарнішим на Волині. Проект розробляли італійці Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. 

– Органи, які ми також плануємо відновити, теж були незрівнянними, навіть кращими, ніж у Луцьку, – каже ксьондз Юрій.
Свого часу тут відкрили філію Замойської академії та духовну семінарію. І таке піднесення тривало аж до 1939-го, поки князівського роду, про котрий місцеві старожили згадують лише з  найкращого боку, не торкнулася жорстока доля винищення та вигнання. А коли у 1945 р. на територію прийшла радянська влада, храм, звісно, взагалі закрили – велична пам’ятка поступового стала руйнуватися.
Лише на початку 90-х років ХХ ст. костел Святої Трійці передали олицькій громаді Римсько-католицької церкви. Нині тут діє парафія, яка входить до складу Луцької дієцезії. 
Пан Юрій каже, що програма реставрації розрахована на 5 років. І за цей час планують відновити костел до первозданного вигляду – зробити його таким, як він був до 1939-го. А це – стіни – зовні і всередині, престоли, унікальні дерев’яні фігури, образи з житія святих, також – образ Матінки Божої. 
Взагалі костел – мистецький шедевр. Історія розповідає, що його інтер’єр був прикрашений численними скульптурами та різьбленням по дереву, між пілястрами були розміщені великі художні полотна, а над пілястрами – фігури дванадцяти апостолів (окремі з них уціліли). Не збереглися вівтарі в стилі раннього бароко, різьблені з мармуру і алебастру. 
– Нам потрібно також провести перезахоронення, адже в костелі був родинний склеп Радзивіллів. Ми з парафіянами позбирали всі останки і поскладали їх у звичайні дерев’яні гроби, а будуть цинкові – з різними сімейними гербами, – каже Юрій Апогнерибка.
Численні гробниці та епітафії родини Радзивіллів, які лише частково збереглися, переважно були з кольорового мармуру і алебастру. Звісно, все знищилося, а що ні – те розграбувалося. 
А ще у костелі свого часу були художні полотна на релігійну тематику та портрети, окремі з яких зберігаються нині у Львівській картинній галереї.
Звісно, непросто дається робота. Місцевий люд узагалі дивується, як там виходить фарбувати стіни і щось ладнати, бо ж звичайна штукатурка та фарба до стін Олицького замку не пристає. Працівники обласної психіатричної лікарні не раз пробували відновити фасад, але все знову і знову обсипалося.
Тим часом не можна оминути увагою факт, наскільки величне враження справляє на звичайного туриста (не місцевого олицького, бо їм це вже доволі буденно і звично) територія замку та костелу. Велич помітно навіть під облупленими стінами та напівзруйнованими мурами. Картини, які малюються перед очима, настільки реалістичні, що, здається, бачиш, як недільного ранку опускається замковий міст – і пишно вбрані Радзивілли прямують на святкову месу… 
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора. 


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (235) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (169) - 31.2%