Знайшли через тисячу літ, щоб втратити?

Знайшли через тисячу літ, щоб втратити? На збереження човна із віковою історією у держави досі не знайшлося грошей…
Спекотний серпень цього року подарував нам диво-знахідку: човен-довбанка із вод Стиру, що в с. Старосілля Маневицького р-ну, став справжньою сенсацією на всю Україну.
«Волинська газета» першою взялася за дослідження: ми писали про те, як археологічний скарб підняли на поверхню, якого він роду-племені, де міг там узятися. Розповідали про місце – урочище Городище у Старосіллі, де взагалі варто провести ґрунтовні дослідження, при цьому, звісно, називали місцевих ентузіастів на чолі з директором Маневицького краєзнавчого музею Петром Хомичем, які власними силами човен дістали, доставили у місцевий храм історії на збереження… І от тут варто зробити паузу.
Цими днями з телефонної розмови із Петром Хомичем дізналася, що історія з човном далеко не радісна. Звісно, після тривалого зберігання у воді довбанка ризикувала без належних умов та необхідних процедур просто розсипатися на поверхні! Тому краєзнавці змушені були знову поміщати човен у водойму, потім – діставати назад, щоб розпочати процедури консервування. Правда, тішиться, що все минуло успішно. Тепер човен – у коробі, який виготовили для його зберігання. Петро Хомич розповідає: човен необхідно обробляти двічі на день спеціальним розчином – щоб убивати бактерії, а це, звісно, затратно. На запитання, чи є для цього гроші, каже, що поки немає, але вони намагаються їх знайти – звертаються у профільне міністерство, інші держані структури.
Є запас цього розчину на певний час – такий подарунок зробили фахівці Національного заповідника «Хортиця».
Петро Микитович розповідає, що на базі музею недавно відбулася масштабна всеукраїнська конференція. Прибули науковці та археологи з уже згаданої «Хортиці», із міст Суми, Рівне, Київ, Львів, були представники нашого СНУ ім. Лесі Українки – і всі одноголосно заявили: знахідка дійсно варта уваги і дослідження. Правда, археологи поки не називають точних дат, бо чекають результатів радіовуглецевого аналізу, який встановить вік дерева.
Що дивує: для проведення цієї конференції кошти виділив один із місцевих благодійних фондів, а не держава, для якої це мало би бути особливо важливо…
Ще одна приємна новина, яку повідомив краєзнавець, – територію Городища незабаром досліджуватимуть археологи – візьмуться за це фахівці ДП «Волинські старожитності». Безперечно, ми скоро дізнаємося ще чимало цікавого – недаремно ж місцевий люд давно говорить про древню історію урочища.
Щодо гербів, викарбуваних на знаряддях праці, які тоді підняли разом із човном, то теж поки – лише припущення. Не відомо також, коли з води діставатимуть іще один човен, що на протилежному березі Стиру, точніше – невідомо, яким коштом це зробити і як той раритет зберігати, бо ж тут із цим он… морока.
Не відкладаючи справу у довгу шухляду, ми вирішили також долучитися до справи із порятунку човна. Якраз того дня на Волинь із робочим візитом прибув народний депутат України Юрій Луценко. Тож проблему, хоч і не зовсім доречно, ми озвучили у кабінеті голови облдержадміністрації, де був присутнім і Володимир Гунчик, і Луцький міський голова Микола Романюк.
Юрій Віталійович пообіцяв прореагувати швидко. Тож наступного дня «Волинська газета» надіслала офіційний лист на ім’я Юрія Луценка. Чекаємо і сподіваємося. В першу чергу на те, що держава таки знайде можливість зберегти те, що природа тисячу літ ховала від людського ока, бо ж це – наша історія, і, можливо, зовсім не така, як ми її досі знали. Або (нехай так!) у цей гарячий передвиборчий час знайдеться благодійник, котрий і для себе, і для нащадків зробить корисну справу, або... Чесно кажучи, досі не хотілося пригадувати цю прикру історію…  Словом, ми вже маємо досвід, за який, як мінімум, має бути соромно.
Знаний на Волині та за її межами журналіст – власкор газети «Урядовий кур’єр» Валерій Мельник (до речі, із авторством Валерія Степановича у згаданому всеукраїнському виданні теж був надрукований матеріал із назвою «Стирський артефакт», – авт.) пригадує, як стародавній човен завдовжки 13 м, знайдений у середині 70-х рр. у Стиру (р-н колишньої автостанції) навіть не змогли дістати цілим, бо вимивали його з води з допомогою водомета одного із суден, що було на пристані. Під дією сили водного струменя древня знахідка просто… розлетілася на шматки. Так частинами той човен доставили у музей, що був на вул. Шопена (нині – поліклініка СБУ), лишили у підвалі. Ну і… все.
А в газеті «Молодий ленінець», розповідає Валерій Степанович, теж була така ж сенсаційна інформація про знахідку, опублікована журналістом Володимиром Шабалою.
Як би там не було, збереження цього човна – то питання нашої національної гідності. Бо ж що ж ми тоді за народ і яку таку щоразу «нову» державу будуємо, якщо їй геть байдуже до власної історії?
Світлана ДУМСЬКА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%