«Аби все було якнайлуч!»

«Аби все було якнайлуч!»  Поки у Луцьку правляча сила змагалася за першість із новачками-УКРОПівцями, у 5 громадах Волині вибори відбувалися дійсно по-новому.

Звісно, не всі мешканці цих населених пунктів зрозуміли, що обирали не сільського чи міського голову, а очільника громади. А це означає, що їхнє маленьке село залишиться зовсім без сільради і поки навіть без старости, якого ще взагалі ніхто в Україні не обирав через відсутність законодавчої бази.
Все ж вибори відбулися. Перші п’ять голів територіальних громад уже визначено. Голобську об’єднану громаду Ковельського р-ну очолив самовисуванець Сергій Гарбарук, який до цього у Голобах був селищним головою і котрий це об’єднання ініціював та створював. Він, до речі, випередив іще двох претендентів на посаду зі значним відривом. Як повідомили у селищній територіальній виборчій дільниці, з усіх 3374 виборців, які 25 жовтня прийшли проголосувати, 2140 віддали свої голоси за Сергія Володимировича.
А от іще одна громада Ковельського р-ну – Велицька – не обрала того лідера, який її створив, і проголосувала не за Велицького сільського голову Валерія Киричука, а підтримала свободівця Віктора Ковальчука – 702 голоси проти 422.
Устилузьку міську (єдине місто, яке змогло об’єднати довкола себе села) об’єднану громаду Володимир-Волинського р-ну очолив чинний Устилузький міський голова Віктор Поліщук, котрий ішов на вибори, заручившись підтримкою БПП «Солідарність». Його суперник програв, причому остаточно й беззаперечно. Наприклад, лише по місту Віктор Ростиславович отримав 980 голосів проти 128. Виграв вибори і в 6 приєднаних сільських радах, лише в одній перевага – на боці суперника.
Голова Зимнівської об’єднаної громади (Володимир-Волинський р-н) відтепер – Зимнівський сільський голова В’ячеслав Католик. У В’ячеслава Артуровича – 1422 голоси проти 872 (стільки віддали за іншого кандидата).
У виборах голови Смолигівської об’єднаної громади Луцького р-ну перемагає Смолигівський сільський голова Галина Прус. Вона отримала величезну підтримку по Смолигівській сільській раді, але все ж програла у Хорохоринській (ці дві сільські ради й утворили громаду). Дуже допомогло Галині Дмитрівні у цих перегонах те, що смолигівчани поставилися до виборів серйозно і прийшли на вибори майже всім гуртом – по Смолигівській сільській раді явка виборців була 80% (варто сказати, що в об’єднаних громадах Волині всі виборці виявилися свідомими, тож усюди зафіксували високий відсоток тих, хто голосував).

Напередодні ми відвідали с. Хорохорин Луцького р-ну. Все ж цікаво було дізнатися, чи розуміють люди, які зміни їх чекають і з якими настроями сприймають таке територіальне новаторство. 
Звертаємо з траси – і їдемо розбитими хорохоринськими дорогами. По обидва боки спостерігаємо чималі гори неприбраного, очевидно, дорожниками, гілляччя, зрізаного ще (принаймні так здається на перший погляд) років кілька тому. А потім – будинки, коло яких – дерев’яні ящики. Забігаючи наперед, скажу: у Хорохорині давно й успішно займаються вирощуванням полуниці та пекінської капусти. Свого часу люди їздили на заробітки до сусідньої Польщі, дивилися, як там працюють і мають, – і навчилися самі. Словом, у цій громаді давно знають, що їхній добробут – справа лише їхніх рук.
Тоді ще (п’ятниця, 23 жовтня) Хорохоринський сільський голова Анатолій Мельничук зізнався, що не йде на вибори, бо є два достойні кандидати. Але як воно буде, поки достеменно не уявляє й сам.
На час нашого приїзду виборча дільниця була готова до прийому, її працівники якраз відбули за бюлетенями.
І був дощ, тому хорохоринські краєвиди, прибрані стараннями осені, здавалися особливо непривабливими. І всюди на дорогах – ями, залиті дощем. Звісно, було би добре тут відбудувати сільську раду, клуб (принаймні те, що ми бачили, у не надто привабливому стані), і це завдання має стати для Галини Прус одним із першочергових, адже надто вже помітний дисонанс відбудованої смолигівської інфраструктури та хорохоринської, з котрою вони тепер – одна громада.
Чим житимуть села після 25 жовтня, адже нинішній адмінустрій передбачає певною мірою самостійність збору податків та їх розподілу? Чи буде у них із чого лишати 60% ПДФО, простіше кажучи, податку з людини, яка працює й офіційно отримує зарплату? Анатолій Мельничук зізнається, що головною їхньою годувальницею стане земля, бо всі ділянки, які були на території сільської ради, здані в оренду. І хоча земля у них не найкраща, але ціна – одна з найвищих у районі. 
На жаль, нелюдними були того дощового дня вулиці Хорохорина. Але нам пощастило зустріти 75-річну Марію Приймак, ветерана праці, яка своє життя присвятила важкій роботі у колгоспі і за 36 літ роботи дояркою заробила… не одну відзнаку. І Марія Василівна знає, що села з’єднають, і будуть вони жити тепер однією громадою. А той факт, що сільський голова тепер буде у Смолигові, пані Марію геть не лякає. 
– Аби все було якнайлуч! І мир був, – озвучує мрію та незмінно традиційні передвиборчі сподівання всіх українців хорохоринська трудівниця.
Світлана ДУМСЬКА.
На фото автора: це у Хорохорині – три в одному: сільська рада (була), клуб та бібліотека, тут і вибирали лідера нової об’єднаної громади; Марія Приймак – типовий виборець 2015-го.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%