Таких би у нинішній час…

Таких би у нинішній час…

Він вважався чи не найбагатшою людиною в Західній Україні. Був особисто знайомий із Папою Римським. Мав авторитет серед найвпливовіших людей Європи та Америки. Але незважаючи на польське коріння потомственного графа, віддав себе служінню Господу та Україні.
Хто ж він – цей Чоловік? Чом нарекли його українським Мойсеєм? Чим заслужив іще за життя називатися Праведником і Провідником української нації?
Відхилити завісу історії нам дозволить експозиція, що відкрилася у Волинському обласному краєзнавчому музеї та приурочена 150-літтю від дня народження очільника Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
Чимало волинян лише починають відкривати для себе постать митрополита Андрея. Бо неугодного совєтам духівника десятиліттями таврували як «буржуазного націоналіста» і «гітлерівського агента». Хоча ті ж нацисти, не зумівши «урезонити непокірного пастора», погрожували митрополиту розправою. 
Порівнюючи гітлерівську армію з путінською чумою (в обох – імперські замашки з ідейним кістяком про власну вищість), вражаєшся пророчим словам митрополита Андрея. 1941-го він адресував Папі Римському лист про Гітлера: «Ця система брехні, обману, несправедливості, грабунку, спотворення всіх ідей цивілізації та порядку; ця система егоїзму, перебільшеного до абсурдної межі тотального божевільного націонал-шовінізму (того ж русского міра, – авт.), ненависті до всього, що є красивим та добрим, ця система становить собою таке щось феноменальне, що найпершою реакцією при вигляді цього монстра є оніміле здивування (пригадуєте, як із онімілим здивуванням весь світ дивився на російського монстра, що проковтує український Крим і знову розкриває пащу – на Донбас, – авт.). Куди заведе ця система нещасний німецький (російський, – авт.) народ? Це може бути не що інше, як дегенерація людства, якої ще не було в історії»…
Коли цими днями спілкувалася з демобілізованим 30-тої механізованої бригади ЗСУ Василем Забокрицьким із Любомльщини, чоловік розповідав: велику моральну підтримку надавали військовим священики-капелани, особливо греко-католики: «Вдягнувши під рясу бронежилет, вони слугували для нас духовними спасителями. Кожному, кому було страшно, тяжко, боляче (а так було всім), вони  допомагали словом та молитвою, повертали віру і хай на мить – душевний спокій».
І так само, як у нинішній війні, де зіштовхнули українців та росіян, допомагали греко-католицькі священики бійцям Української повстанської армії, щоразу переповідаючи послання митрополита Андрея «Не убий».
– Ця проповідь, у листопаді 1942-го адресована українцям та полякам, звучить як заклик і для нас, християн ХХІ століття, – зауважив під час огляду виставки отець Роман Бегей Луцької дієцезії УГКЦ. – А зараз, у період виборів, я споглядаю на всю цю суєту суєт і щоразу згадую проповідь митрополита Андрея «Як будувати рідну хату». Це найкраща з можливих передвиборчих програм. Єдине, що потрібно депутатові, – просто виконувати написане.
Виконувати, незважаючи на свою приналежність до тієї чи іншої конфесії. Адже очільник Української греко-католицької церкви неодноразово збирав голів різних християнських церков, що діяли на Західній Україні. А коли поляки взялися нищити православні храми на Волині, Холмщині, Підляшші й місцевий люд став жертвою примусового окатоличення, Андрей Шептицький (народжений у сім’ї польської знаті!) оприлюднив відозву, в якій дії польської влади назвав «приголомшливими», а польську державу та Костел – ворогами Вселенської Церкви.
– Отож, коли мене запитують про зв’язок  Андрея Шептицького з Волинню, я кажу: цей зв’язок існував та досі залишається, – поділився міркуваннями організатор виставки, отець Севастіян Дмитрух зі Львова. – За життя митрополит бував на Волині, не міг не бути. А по завершенні свого земного життя він прийшов сюди у своїх працях, особистих речах та ним зібраних і збережених іконах.
На продовження теми зв’язку митрополита Андрея з Волинню директор обласного краєзнавчого музею Анатолій Силюк зауважив: завдяки створенню Андреєм Шептицьким Українського національного музею у Львові (створеним, до речі, власним коштом) вдалося зберегти до наших днів чимало старовинних ікон із Волині.
Владика Луцької дієцезії УГКЦ Йосафат, ділячись своїми враженнями від експозиції, сказав: волиняни вперше отримали нагоду торкнутися до священного. А виставка – хороший стимул задуматися над багатьма пророцтвами митрополита. Зокрема – і щодо комунізму, який, на думку Андрея Шептицького, «несе смертельну загрозу».
– Митрополит Андрей належав до тих небагатьох українців, який не просто спостерігав за жахіттями голодомору на Східній Україні, а й закликав світову спільноту зупинити нищення нації, – продовжив владика Йосафат. – Нас, українців, намагався пробудити до усвідомлення себе як нації, до вивчення історії та підготовку високоосвіченої молоді.
– І проповідуючи це, він власними силами та коштами втілював те, до чого закликав інших, – додав о. Роман Бегей. – На відміну від сьогоднішніх церковнослужителів, котрі їздять джипярами і мешкають у замках, митрополит жив дуже скромно. Натомість величезні фінанси спрямовував на освіту талановитої молоді, підготовку в західноєвропейських семінаріях священиків УГКЦ. Допомагав сиротам і вдовам священиків. Відкривав центри культури, мистецтва, просвіти.
– Коли сестри митрополита передавали мені особисті речі Андрея Шептицького, частина одягу була чиста, випрасувана і… заштопана, – пригадав о. Севастіян. Чим не приклад аскетизму і праведності, розуміння цінностей духовних та відкидання матеріальних?
Під час виставки, коли гості заговорили про джипи, чиновників і літаки першого класу, о. Севастіян розповів про поїздки митрополита Андрея до тих хуторів, де від голоду гинули люди:
– Андрей Шептицький жартома називав мандрівку першим клясом – на підводі, другим – коло підводи, а третім – пхаючи підводу. 
Втім, що таке обмеження в якихось побутових речах, коли митрополит Андрей, розуміючи величезний ризик, не покидав Україну ні у Першу світову, ні після розстрілу енкаведистами його родини, ні під час нацистської окупації. Його арешту прагнув Гіммлер, та окупанти боялися збурення українців. Зате не злякалися комуністи. Відразу по приходу 1944-го совєтів та написання митрополитом листа Іосифові Сталіну Андрей Шептицький раптово помер, не виключено – через отруєння спецслужбами.
– Та навіть після своєї смерті він продовжує зцілювати наші душі. Своїми посланнями допомагає зрозуміти і простити. Тому, – підсумували учасники виставки, – ми запрошуємо всіх християн, священиків усіх конфесій прийти до музею, оглянути і таки об’єднатися.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 




  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%