Де Ви, пане шансоньє?

Де Ви, пане шансоньє?

21 вересня виконком Луцькради прийняв рішення щодо заборони російської «попси» та «шансону» в маршрутних таксі міста. Але одна справа – ухвалити, а інша – заборонити.
Та для початку, згідно з усталеними канонами, повернемося до витоків цієї проблеми. Питання піднімалося не один рік і традиційно обросло безліччю жартів та іронічних історій. Уперше про неприязнь до такого роду культурної діяльності представників сусідньої держави заговорили ще у травні 2012-го. Тоді в нашому місті готували до старту проект «Відчуй себе європейцем. Читай українське». Задум полягав у тому, що замість звичного музичного ефіру в салонах маршрутних таксі лунали б українські вірші або проза. Бути дикторами-пропагандистами зголосилися Надія Гуменюк, Ніна Горик, Сергій Мартинюк, Володимир Лис та Олександр Положинський. Однак сповна реалізувати проект не вдалось, і переконливі позиції шансону не похитнулися. 
Майже через рік, узимку 2013-го, громадська організація «Інститут політичної освіти» виступила зі зверненням до тогочасного міського голови Богдана Шиби щодо заборони славнозвісного жанру музичної культури в межах громадського транспорту Луцька. «Духовна якість цих матеріалів є сумнівною і, зрештою – дискусійною, переважно подається недержавною мовою. Фактично з волі водіїв  пасажирам нав’язується музична та інша інформація, яка далеко не завжди відповідає естетичним та етичним уподобанням останніх, чим, зокрема, порушується стаття 23 Конституції України», – мовилось у документі. Щоправда, цього разу обійшлося без конкретики з боку місцевої влади.
І врешті-решт восени 2015-го все-таки затекла вода під лежачий камінь, і така постанова була прийнята. Документом «Про припинення публічного виконання аудіовізуальних творів за участю діячів культури, дії яких створюють загрозу національній безпеці України», заклади культури, ресторанного господарства, клуби-караоке, підприємства та підприємці, що здійснюють перевезення пасажирів на території міста, зобов’язані припинити публічне виконання аудіовізуальних творів за участю діячів культури Російської Федерації.
Та чи виконується законодавча ініціатива? Задля експерименту довелося залишити у спокої навушники і прислухатися до маршрутних мотивів. Після триденного міні-марафону громадським транспортом Луцька можна підбивати результати своєрідного екзит-полу. Чому екзит-полу ? Перевірити всі маршрутні таксі вкрай непросто, тому змалюю лише загальну картину. 
Насправді дізнався чимало нової інформації на кшталт пологів кішки у куми, переїзду сестри в нову квартиру, безнадійної корумпованості влади і передбачень екстрасенсів щодо холодної зими; такі вони реалії громадського транспорту. Та повернімося до мети експерименту. Як показали результати, можна сформувати три категорії маршрутних таксі згідно з аудіовподобаннями.
До першої належать ті, в салоні яких лунала музика, але це були українські легітимні радіохвилі, тому жодних претензій немає, навіть гучність була цілком виправданою: водій міг чітко розчути прохання пасажирів про зупинку, а самі пасажири впродовж поїздки мали змогу насолоджуватись аудіопродукцією вітчизняних виконавців, а подекуди і не завжди вітчизняних, та це вже претензії до радіостанцій. 
Другу категорію я б назвав «тихіше їдеш – далі будеш», оскільки водії тут обходилися без музичного супроводу. А звук мотору переривали хіба що голос навігатора, звук «сигналу для водія» та голосовий сигнал для водія від пасажирів.
І на десерт хотілося залишити прогресивних водіїв. Переважно це чоловіки середнього-молодшого віку, які, аби уникнути можливих непорозумінь із громадянами щодо музичних вподобань чи гучності пісень, використовують безпровідні навушники. Технічний прогрес – як не крути.
Отже, як бачимо проблема близька до вирішення, не виключаю можливості, що олдскульні маршрутні таксі все ще є в Луцьку і їм пощастило не потрапити під мій пильний слух та громадський осуд, але переконаний у меншості таких. Можна сміливо їздити в громадському транспорті без навушників і не боятися, що вашу душу раптово почнуть тішити золоті купола.
Олександр НОВАК, 
студент 4-го курсу ІФЖ Сну ім. Лесі Українки. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (57) - 16.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (150) - 43.1%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (96) - 27.6%