Якби могли – літали б у Бобли

Якби могли –  літали б у Бобли

«Нас возять, як бидло», – вважають мешканці найбільшого села Турійського р-ну.

11-річного Максима Сваржевського, який 19 листопада їхав до бабусі  в с. Ревушки водій висадив із автобуса посеред чужого села, розвернувся і поїхав. До Ревушок – ще кілометрів чотири.  На вулиці – темнота. А тепер уявіть себе батьками цієї дитини: і що б ви сказали такому водієві?.. 
Як до останньої інстанції люди звернулися до «Волинської газети». У них одне просте запитання: чому селяни самі не можуть обрати перевізника, що сумлінно їх возив би місцевими шляхами?
Історія з Максимом Сваржевським  стала останньою краплею в терпінні. Боблівський сільський голова Сергій Кисель вранці наступного дня, коли зателефонував до редакції, не приховував емоцій: «Дістали вже ці непробивні тендери! Ці всі їхні гарячі лінії, від яких толку ніякого! Всі ці керівники, які наче броньовані: не достукаєшся, хай би там в тебе що. Вдумайтеся: люди чотири рази за останні кілька років збирали підписи на території сільської ради. Відсилали їх всіх, як у нас кажуть, то «в район», то «в область» і просили єдине: або хай наш перевізник сумлінно виконує всі взяті на себе зобов’язання, або змініть нам перевізника. Ми вже навіть знайшли підприємство, що готове стати на цей наш маршрут. Але він щоразу чомусь дістається ВАТ «Володимир-Волинське АТП», бо, подейкують, це підприємство «кришують» впливові керівники. Силами влади Турійського району тут ситуації не зміниш». 
Автобус  «Володимир-Волинський – Ковель/Ревушки» – єдиний, який наразі обслуговує села Боблівської сільської ради.  Курсує громадський транспорт через села Соловичі, Обеніжі, Бобли, Оса, Ревушки Турійського р-ну. Хоча тамтешні селяни набагато більшу потребу мають у автобусі, щоби з’єднував їхні населені пункти з Ковелем, а не Володимиром-Волинським. Бо Княже місто людям – без надобності: історично склалося так, що тамтешні селяни більше тримаються Ковеля. 
Лише у Боблівській сільській раді – більше 1300 населення, а після сіл Обеніжі та Соловичі сільський автобус узагалі нагадує бочку з оселедцями. Кілька років тому, розповідають, пробували трохи розвантажити маршрут, залучивши до перевезень ще й ковельське підприємство. Ковельська маршрутка їхала раніше і частину пасажирів брала на себе. Людям було зручно, особливо тим, хто поспішає на роботу спозаранку. Але незручно стало тим, хто «опікується» автобусом. Народ переконаний: тоді на черговому тендері хтось так активно пролобіював інтереси «Володимир-Волинського АТП», що право обслуговувати маршрут знову дісталося лише йому. Хай би так і було, кажуть селяни, якби взяті на себе зобов’язання перевізник з Княжого міста виконував сумлінно, до пасажирів водії ставилися з повагою і не крутили рейсами як циган сонцем. 

«От сьогодні автобуса знову не було, – зазначає сільський голова. – Виходить, що за трохи більше, ніж 11 місяців, його понад місяць часу не було на маршруті. Невже це передбачено умовами тендера? Десь чотири місяці тому вирішили собі, що в суботу їздити автобус зовсім не буде, бо, бачте, невигідно. Але ж, я сказав би, що в суботу громадський транспорт у таких селах просто необхідний. Бо в будні ти їдеш на роботу, в лікарню, державні установи чи ще куди, а у єдиний вихідний комусь треба і дітей провідати, студентам – на навчання, комусь – на весілля, в гості. Як із цим бути?». 
Втомилися люди і від того, що лише водій одноосібно вирішує, де у нього на маршруті кінцевий населений пункт. Як, власне, й сталося у випадку з тим хлопчиком. Захотів – не поїхав до Ревушок  чи до тих же Боблів, чи взагалі вирішив назад своїм маршрутом не повертатися, а напряму через Свійчів подався на Володимир-Волинський. 
Попри такий величезний «попит на перевезення», селяни стверджують, що їхній маршрут подають як нерентабельний. Разом із тим відверто говорять про те, що водії «забороняють брати квитки на автостанції», самі ж квитки теж не видають пасажирам на руки. Недавній випадок із вчителькою Боблівської школи Галиною Луцюк – лише зайве тому підтвердження. Галина Прокопівна їхала в одну із листопадових субот зі школярами на олімпіаду. Попросила у водія квиток для звітності.
«Той мені категорично: «Ні!».  Я прийшла у понеділок до водія знову. Він заявив, що мене не возив, тому квитка давати не збирається», – розповідає жінка. 
Добряче потріпали жінці нерви, а зрештою квитки таки дали.
Не можна сказати, що громада найбільшого в районі села не добивалася змін. Люди чотири рази (!) збирали підписи під зверненнями до різних керівників, щоб ті втрутилися й допомогли вирішити проблему. Навіть на гарячу урядову лінію телефонували разів із надцять. Там наобіцяють, а потім передзвонять: «Автобус є?» – «Сьогодні є.» – «То що ж ви хочете?»…
А хочуть вони елементарного: щоб місцевими дорогами курсував добросовісний перевізник. Дивуються з того, що такий «нерентабельний» маршрут  наче «приріс» до «Володимир-Волинського АТП». І щоб того разу, коли вчергове  «в області» відбуватиметься тендер, хто дослухався до думки пасажирів, а не впливового покровителя.  Редакція ж, у свою чергу, скористається правом адресувати запит керівнику департаменту інфраструктури і туризму облдержадміністрації Іванові Мирці, щоб отримати кваліфіковані пояснення всіх тих «демократичних» випадків, які дозволяють собі чинити водії та господарі сільського маршруту.
...Після 19 листопада злощасний автобус вже тричі розвертався, не доїжджаючи до Ревушок.
Олена ЛІВІЦЬКА. 
На фото Андрія Медини та з відкритих джерел: у Боблах пересуваються на своїх двох; африканський приклад вирішення траспортної проблеми.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%