Загадка «тюрми №84»

Загадка «тюрми №84»

За всі історію Цуманської колонії суворого режиму було лише дві спроби втечі. Обидві закінчилися фатально для охочих вирватися на волю. Але цього разу майже 200 засуджених залишать задротовану територію з допомогою… тюремного начальства!
У Цумані Ківерцівського р-ну – масові хвилювання. Й усе тому, що селищем поповзли чутки про закриття закладу, котрий, хоч як це дивно звучить, забезпечує роботою майже дві сотні людей із колишнього райцентру та навколишніх сіл!
Наразі важко знайти підтвердження чи спростування цих чуток, але раз люди говорять, значить, щось таки відбувається… Спробуймо з’ясувати. Але для початку – дещо про Цуманську виправну колонію №84.
Місцеві старожили вважають ділянку, де існує «тюрма», якоюсь фатальною та нещасливою. І справді: в повоєнні роки тут стояв гарнізон військ НКВД, звідси «краснопогонники» їздили на масові облави по довколишніх лісах, вишукуючи повстанців та їхніх прихильників, сюди й звозили живих та мертвих Героїв…
 Потім на спорожнілому місці влаштували машинно-тракторну станцію і пересувну механізовану колонію. 1978-го – заснували лікувально-трудовий «профілакторій» для алкоголіків і нероб, які проходили «трудотерапію» у вигляді металообробки і прославилися будівництвом госпіталю для працівників міліції, що розташований у Луцьку!
Одним із останніх наказів МВД СССР у 1991 р. Цумань ощасливили створенням колонії-поселення для засуджених за незначні злочини, перші з яких прибули в селище вже наступного року. Трудилися вони на лісоповалі та звірогосподарстві. А 1995-го заклад перепрофілювали на виправно-трудову установу посиленого режиму. Тож почали будівництво основної огорожі, спостережних веж, добудову адміністративних споруд: роботи тривали майже цілодобово, і до них залучалися як засуджені, так і персонал колонії.
І передостання новація трапилася 1 грудня 1999 р., коли «тюрму» перейменували в «Цуманську виправну колонію №84 управління ДПтС у Волинській області».
Зараз там перебуває до 300 засуджених. 
Здавалося б, життя по обидва боки колючого дроту в Цумані набуло стабільності, і доки одні відбували встановлені терміни покарання, інші забезпечували їхню охорону та життєзабезпечення специфічного закладу, де зеки не просто перебувають, а намагаються приносити користь суспільству, рубаючи на продаж дрова чи виготовляючи бруківку. Та недавно селищем пронеслася тривожна звістки: колонію збираються закривати!

Тим паче, що в рамках робочого візиту на Волинь директор департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, головний бухгалтер Державної пенітенціарної служби України Олександр Коцупал разом із начальником управління ДПтС України у Волинській області полковником внутрішньої служби Олександром Герасимчуком відвідали не лише Маневицьку виправну колонію №42, але побували й у цуманській. 
Щоправда, прес-служба відомства нічого не повідомила про можливе припинення її діяльності у найближчій перспективі, хоча детально поінформувала про відвідини колонії в смт Маневичі та розширену колегію, де підбили підсумки діяльності за минулий рік, а начальник облуправління ДПтС полковник внутрішньої служби Олександр Герасимчук окреслив завдання на нинішній. 
Чому ж тоді перспектива закриття колонії може принести селищу як користь, так і великі нещастя?
Усе дуже просто. Якщо плани столичного тюремного начальства про закриття по всій Україні шести подібних закладів справдяться, то понад 180 мешканців Цумані та навколишніх сіл втратять роботу чи місце служби. Залишать, за прогнозами, не більше 20 співробітників, які охоронятимуть порожню виробничу зону та житловий фонд. Регіон втратить виробництво промислової продукції, так потрібної в цей час. Відповідно впадуть перерахування в місцевий бюджет. Окрім цього, доведеться вирішувати велику кількість фінансово-господарських проблем, бо навіть водонапірна башта, що на території колонії, живить не лише сам об’єкт, але й частину житлових будинків, розташованих поруч. Відтак, ніхто просто так дбати про величезну кількість споруд і майна не буде, і величезний комплекс узагалі можуть передати на баланс місцевої громади, в якої немає ніяких фінансових ресурсів, аби його утримувати. Й все це має перспективу закінчитися за сценарієм, що вже став реальністю на місці розташування, приміром, військової частини ракетників у лісі під с. Гайове Ківерцівського р-ну: сільська рада, якій накинули на шию залишену напризволяще військову інфраструктуру, не мала ніякої можливості дбати про цінне майно, і, врешті-решт, усе розікрали до нитки…
Другий варіант – промислову зону уманської колонії продадуть якомусь бізнесменові, і він розгорне на ній якесь виробництво, забезпечивши роботою місцевий люд. А житловий фонд віддадуть для потреб переселенців зі Сходу… Щоправда, й перспектива появи кількох сотень вихідців із Донбасу теж викликає певні застереження…
Тому – далі буде.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора і прес-служби облуправління ДПтС: цуманська «тюрма» – головні ворота на волю; Олександр Коцупал відвідує колонію в Маневичах.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%