Базарні чвари за сто тисяч

Базарні чвари  за сто тисяч

Селищна рада судиться з райспоживспілкою. Чи все тут чисто?

Уже майже 40 літ у центрі смт Олика, що в Ківерцівському р-ні, діє ринок. Уся базарна нерухомість – власність райспоживспілки. А півтора гектара землі під ринком належать селищу.
До 2011 р. громада в особі селищної ради мирно співіснувала з базаром в особі споживчого товариства. І хоча за півтора гектара орендованої землі кооператори платили в бюджет Олики всього 1 тис. 600 грн (і це за весь рік!), місцева влада тим не дуже переймалася. Чомусь. 
Та 2011 р. земельний договір оренди між споживчим товариством і селищною радою закінчився. А новий голова – Олена Кашевська – разом із депутатами серйозно взялася за наповнення місцевої казни. І за всіма нормами закону встановили кооператорам орендну плату за землю – по 5 тис. 600 грн щомісяця (до речі, це майже мінімальна процентна ставка, яку можна було запропонувати за такого розміру ділянку комерційного призначення).
Селищна рада і Ківерцівська райспоживспілка угоду підписали. 
І документ мав стати гарантом, що наступних 4 роки кооператори можуть спокійно  користуватися ділянкою під ринком, а селищна рада – щомісяця отримувати гроші на потреби громади. 
Втім, не все так склалося як гадалося. Як пояснила нам голова правління райспоживспілки Валентина Корнейчук, спершу кооператори справно все платили. Та побачивши, що всі базарні доходи йдуть лише на оренду землі, взялися за голову. Бо ж треба і касирові зарплату, і прибиральнику, і якийсь благоустрій на ринку підтримувати.
– В пошуках компромісного варіанта ми писали селищній раді листи. Не знайшли розуміння. Придумали інший вихід: продали майно райспоживспілки споживчому товариству «Консолідоване» (засновником якого є та ж райспоживспілка). Думали, це спонукатиме селищну раду укласти новий договір. Та оскільки знову не побачили кроків назустріч, звернулися в суд, щоб підтвердити законність припинення несплати оренди з березня 2015-го (відколи утворилося «Консолідоване», а райспоживспілка перестала користуватися базарною ділянкою).

Та селищна рада і собі подала в суд – на райспоживспілку. Бо, як пояснив представник селищної ради юрист Олександр Крутилко, «коли і кому б не продавала райспоживспілка своє майно, договір оренди землі продовжує діяти до тих пір, доки його не розірвуть чи не припинять або сторони угоди, або суд». 
Як зізнаються учасники суперечки, за останніх п’ять років Ківерцівська райспоживспілка та Олицька селищна рада близько 15-ти разів «зустрічалися» в суді. 
Причому не лише волинському господарському, а й рівненському апеляційному, навіть до Вищого господарського доходили! І що цікаво: із шести проваджень чотири розглядала одна й та сама суддя – Валентина Пахолюк.
Запідозривши «збій» у системі електронного розподілу справ між суддями, Олена Кашевська від імені селищної ради декілька разів подавала в Господарський суд Волинської області клопотання про відвід Валентини Пахолюк від розгляду справи та просила призначити чи іншого суддю, чи цілу колегію. Але щоразу отримувала відмову.
Так само сталося й під час останніх слухань: 4 січня та 18-го (в останньому випадку селищна рада вимагала в Ківерцівської райспоживспілки повернути 100 тис. грн боргу за орендованих півтора гектара «базарної» землі).

Із перших хвилин засідання суддя Пахолюк повідомила, що розглядати справу буде все одно вона. Чому ж Валентина Анатоліївна настільки безапеляційна? Можливо, підказку нам дасть офіційний лист селищного голови Кашевської до господарського суду, в якому розповідається і документально підтверджується існування договору купівлі-продажу, датований 2008 р. А в ньому чорним по білому про те, що чоловік Валентини Пахолюк (нині, на жаль, покійний) придбав у Олицького споживчого товариства (підпорядкованого Ківерцівській райспоживспілці!) магазин  «Продтовари №2» площею 83,5 кв. м. 
«Ці обставини викликають сумнів у неупередженості судді Пахолюк В.А., яка заінтересована в розгляді цієї справи на користь відповідача (тобто райспоживспілки). Зважаючи на ці обставини, позивачем (тобто селищною радою) було заявлено відвід судді Пахолюк від 15.01.2016 р.», – йдеться в поясненні. 
Однак засідання від 18 січня ц. р. показало: всі ці аргументи лишилися без уваги. Чому? Особисто в судді Валентини Пахолюк автор цих рядків поцікавилася: чи купленим у райспоживспілки магазином не володіють Валентина Анатоліївна або члени її родини і чи нема тут «конфлікту інтересів» (що є однією з ключових засад антикорупційного законодавства)?
Відразу після слухання суддя відповіла, що моє запитання жодним чином не стосується справи, яка щойно розглядалася. Та через хвилин десять Валентина Анатоліївна запросила до свого кабінету для коментарів:
«Усі ті звинувачення, що от, мовляв, як тільки райспоживспілка – так відразу суддя Пахолюк бере собі ці справи до розгляду, – це абсолютно не так. Тому що в нас іще з 2010 року діє автоматизована (в порядку відбору комп’ютера) система розподілу. Це одне.
Друге: щодо купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна. Так, у 2008 році моїм чоловіком на аукціоні придбано магазин. Тому що його батьки жили на території Олицької селищної ради, мама була пайовиком у споживчому товаристві «Олицьке», яке продавало об’єкт нерухомого майна. На той момент, коли магазин виставлявся на продаж, батьки були лежачі. І ми вирішили: щоб доглядати батьків, чоловік придбає ту розвалюху-магазин і там майстерню відкриє абощо. На предмет купівлі-продажу правоохоронні органи, зокрема прокуратура, цікавилися. Претензій щодо незаконності не було. 2011 р. чоловік помер. Зрозуміло, що я успадкувала це майно. Крім того, магазин не розташований на території ринку. Тож знову повернуся до запитання: чи є це підставою для відводу судді?
А щодо конфлікту інтересів, то нема в мене ніякого конфлікту інтересів: магазин стоїть, забитий планками. Не факт, що я його взагалі буду використовувати. Крім того, – нагадала суддя Пахолюк, – журналіст має висвітлювати тільки те, що встановлено судом. Приймати доводи тільки однієї зі сторін ви не маєте права. Відтак прошу: викладіть усе об’єктивно».
Наразі спір щодо 100-тисячного боргу лишається невирішеним. А Господарський суд Волинської області має час до 24 лютого, аби визначити, за ким правда.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора та з архіву: у господарському суді Волинської області обіцяють справедливе та неупереджене рішення; Олицький селищний голова Олена Кашевська; територія ринку, що перетворилася на яблуко розбрату.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (607) - 86.2%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%