«Ковчег» повертає до життя

«Ковчег» повертає до життя

Не доїжджаючи до села Черемошна Воля, звертаємо з дороги праворуч і їдемо до старенької хатини, що видніється серед лісу. Підбираємось ближче: невеличка територія обгороджена, поруч – ще дві новобудови, видно, що недавно викопаний ставок, на дворі – господарка, вибігли кізочки, круторогий баранець, метка такса кинулась до нас із гучним гавкотом, відчинений колодязь, із димаря йде дим. Одразу видно – тут живуть. Колись на цьому місці був хутір, а тепер знайшли надію на життя чимало чоловіків, котрі пішли не тим шляхом і опинилися у безвихідному становищі.

Ми – у чоловічому реабілітаційному центрі «Ковчег», що належить християнам віри євангельської. Втім подібні християнські центри, які рятують занепалі зневірені душі людей, є і в Україні, і у світі. Поблизу Черемошної Волі такий Центр діє близько трьох років.

Назустріч із хатини до нас вийшов Сергій – наставник тутешніх жителів. Хлопці саме сіли дружно обідати, але не відмовились побесідувати.

– У нас тут люди різних сфер, різного віку, – розповідає Сергій. – Бездомні, покинуті, забуті тут знаходять свій притулок, нарко- та алкогольно-залежні мають своє спасіння. Ми – віруючі люди і знаємо, що знаходимось тут по волі Божій. Бог – живий і хоче живого спілкування. Живемо у лісі для того, щоб бути подалі від суспільства, щоб воно не мало свого негативного впливу на тих, хто проходить реабілітацію. Тут кожен має змогу переосмислити своє життя, зрозуміти суть свого існування.

Проблема із алкоголем та наркотиками – душевна, часто лікарі у цьому безсилі. Тому і вилікуватись, звільнитись від внутрішнього стану залежності та зцілитись допомагає віра. Як розповідає далі Сергій, цей Центр відкрив житель м. Любомль Олександр Дем’яненко, колись – теж залежний від наркотиків, а нині – пастор місцевої церкви.

Сергій – із Нововолинська, зізнається про своє жахливе минуле, пов’язане із наркотиками, коли лишався сам на сам і задавався питанням, як змінити своє життя: «Моє життя змінилось протягом місяця чотири роки тому. Мій дядько привів мене до церкви. Потім я так само проходив курс реабілітації. Важливо, щоб у людини було бажання, а шлях змінитись завжди знайдеться. Ми тут нікого не силуємо, просто спілкуємось, молимось, зачитуємо Слово Боже, обговорюємо почуте, обмінюємось думками».

Курс реабілітації в основному триває півроку, втім, як стверджує Сергій, кожному дано на все свій час.

У невеликій хатинці зараз їх проживає 7, один – у лікарні. З них – двоє служителів, які змінюють один одного. Взагалі ж уміщає сільська оселя 12 людей. Окрім духовного спілкування, чоловіки займаються щоденною працею.

– У нас є господарство – кізочки, баранчики, кури, песики, котів – царство, – розповідає Іван. – Будуємось, у новий будинок думаємо переселитись влітку. Поставили баньку, викопали ставка. У планах – збудувати свинарник. Зараз ходимо у ліс, заготовлюємо дрова. Тобто є як фізичний розвиток, так і духовний.

Іван – любомльчанин, два роки тому проходив реабілітацію від алкоголізму, тепер – лишився на служіння. У нього є сім’я, жінка, діти, які задоволені його новим життя. Адже було так, що дружина опустила руки. Каже, приємно спостерігати і бачити, як тут люди міняються. Усі чоловіки – привітні, дружелюбні, жартують. Навіть до кінця не віриться, що довелось їм пережити, над якою прірвою вони стояли. Анатолій з Любомля – жив на вулиці, пив, Василь – надмірно вживав спиртне, Максим – повернувся з Голландії у дуже великій наркозалежності, Ігор – з Новояворівська, Олексій зі Здолбунова  – хлопці вживали наркотики. Зізнаються, що дуже важко у перші дні, тому сам не подолаєш, а допомагають наставники, молитва і Бог.

Після курсу реабілітації, необхідна адаптація. Тобто, коли вийшов із Центру, повернувся у суспільство, своїх підопічних не лишають, а допомагають, щоб знову не піддалися спокусі, згубним пристрастям. Тоді кожен має вибрати свій шлях, адже знає, де спасіння, а де – затягуюче болото.

Чоловіки реабілітаційного центру Черемошної Волі привітно проводять нас на вулицю, показують обійстя, запрошують у гості влітку, адже влітку тут так красиво.            

Люба Хвас.

На фото автора: життя у «Ковчезі».



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Багатомільйонні зарплати та премії міністрам – це…

Багатомільйонні зарплати та премії міністрам – це…

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (1) - 2.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (2) - 4.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (2) - 4.7%
Банкет під час чуми (24) - 55.8%
Гідна оплата праці держслужбовців (1) - 2.3%
Підстава для негайного звільнення чиновників (9) - 20.9%
Мені байдуже (1) - 2.3%