Коли ще не було Москви

Коли ще не було Москви 1. Був уже Старий Чорторийськ
…І задовго до цього. Перша писемна згадка про це містечко датується 1100 роком. Тож поселенню вже 915. Але кремінні поліровані знахідки свідчать про більш ранній його вік.
Про це розповідають директор Будинку культури Олександр Свентий та його дружина. Олександр Дмитрович свого часу два скликання був сільським головою, Лідія Сергіївна все життя пропрацювала листоношою. Знають не тільки історію, а й кожну вуличку і навіть обійстя. І живуть тут такі ж билинні герої, як за часів Київської Русі. Як і тоді, боронять Україну від зайд уже в наш час. Цього дня зайшов на пошту молодий солдат Іван Байцим. Він щойно повернувся в село із запорізького госпіталю, де лікувався після поранення. Одинадцять місяців на БМД у складі 1-ї танкової Чернігівської бригади боронив східні кордони держави, із шести БМД тільки його і вціліла. Він розказує про цю страшну московську війну супроти нашого народу, а листоноша Руслана Брик витирає непрохану сльозу. Хлопець – хоч і має поранення, та живий-здоровий, і слава Богу, а її синові Дмитрові з-під Іловайська повернутися не судилося… Плаче Руслана Василівна… Та плачом сина не повернеш, а їй потрібно ще поставити на ноги доньок-близнючок Наталю і Оксану, та Іринку, та молодшого Іванка… Яка важка материнська доля…

2. Передплатник із… прізвищем козацького полковника
Живе у селі дід Павло із полковничим прізвищем Палій. Павлові Марковичу виповнилося 83, а він ще кобилу тримає, вилазить на вишка, щоб сіна їй скинути. Якби хтів, то ще й літру горілки міг випити, але дід не по цьому. Дід із прізвищем героїчного козацького полковника любить читати, тому прислав онука, аби поштарка Світлана Богдан передплатила йому «Волинську газету». Є у діда шестеро дітей: сини і дочки. Має дід і онуків. І вони од діда намагаються не відстати: такі ж роботящі та завзяті і також передплачують «Волинську газету».

3. «Хайберрі» – крок до відродження
Чимало хат у селі спорожніли – старші одійшли на небеса, а їхні діти по світах розлетілися. Та відколи тут заснувалося ТОВ «Хайберрі» (2011 р.), з’явилася надія на відродження давньої слави містечка.
– «Хайберрі» – обнадіюють, – каже Олександр Дмитрович. – Торік завдяки їм ми капітально відремонтували Будинок культури. З’явилося вуличне освітлення, значно поліпшилися дороги. А головне – з’явилася робота і пристойний заробіток.
ТОВ «Хайберрі» спеціалізується на вирощуванні та продажу свіжих ягід, фруктів і овочів. Улітку тут працює до 1000 людей. Аби зібрати урожай полуниці, малини, ожини, смородини, вишні, броколі, брюсельської та цвітної капусти, баклажанів, солодкого перцю, моркви, томатів, квасолі червоної і стручкової, кукурудзи підвозять працівників із близької і далекої округи, навіть сусідньої Рівненщини. Мінімальний заробіток – 15 грн за годину – на допоміжних роботах. Добрий же збирач врожаю може заробити за день до 600 грн. Засновуючи ТОВ «Хайберрі», мешканець Кривого Рогу Сергій Кіпаренко, звичайно ж, розраховував на успіх. Але справи перевершили всі його сподівання. Дивується і місцевий люд: СВК «Чорторийський», що тут був, розпався через борги, а «Хайберрі» – набирає обертів і авторитету у світі. Зараз у сільської ради товариство орендує 500 га землі, за це минулого року сплатило до бюджетів Старочорторийської та Цмінівської сільських рад відповідно по 163 і 65 і тис. грн, та по 10 і 5 тис. грн податку. Прибутковий податок за 2015 р. сягнув 550 тис. грн, ще 1432 тис. грн – єдиний соціальний внесок.
У Старому Чарторийську є своя сільська рада, діють школа, дитсадок, Будинок культури, пошта, кілька крамниць, амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Завітав до останньої і був приємно вражений чистотою, затишком, доброзичливістю його працівників. Виконуючий обов’язки завідувача Віталій Шкабура (півсела із таким прізвищем) знайомить із маніпуляційними та палатами для хворих. Тут є навіть свій стоматкабінет із досвідченим стоматологом Станіславом Гаврилюком. Завідувач із гордістю розповідає про бормашину, показує обладнання, хвалить місцевий люд. І виходить з його слів, що всі люди у цім краї – раїни: дуже щирі і доброзичливі.

3. Прозорливий монах і братія
Та на сьогодні Старий Чорторийськ більше відомий як монастирський духовний осередок, аніж ягідно-овочевий край та торговий. Тут діє Хрестовоздвиженський чоловічий монастир, де віряни знаходять духовну підтримку і зцілення. А про прозорливого монаха отця Варлаама і взагалі розповідають легенди.
Монастирські братчики упорядкували і цілющі джерела. До них мене провадить начальник поштового відділення Тетяна Шкабура. Вона і матушка, бо ж її чоловік має парафію у Новосілках, а син править у с. Прип’ять Шацького р-ну.
– На Водохреща тут годі було пройти, – мовить Тетяна Степанівна. – Вулиці заполонили сотні автівок, з усіх усюд люди їхали купатися. Тут цілюща вода...
Доки я фотографував купальні та мальовничий рукавець Стиру, а ще вмивався, начальник-матушка набрала із джерела цілебниці: «Пийте та уздоровлюйтесь! Вода помічна!..»
Поліська вода зцілює український люд уже понад тисячу років і ще стільки буде зцілювати… Колись і войовнича Москва може зникнути, а Старий Чорторийськ – ні: бо він несе у світ зцілення, мир і злагоду. Він був, коли Москви ще й у помині не було…
Сергій ЦЮРИЦЬ.  

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%