Стоп - "оголена" реклама

Стоп -

Оголені тіла, еротичні пози, недвозначні натяки, акценти на окремих частинах тіла (особливо жіночих) – усе це нині стало звичною картиною рекламного продукту, який часом доходить навіть до абсурду, але, тим не менше, формуючи в суспільстві стереотипи поведінки чоловіків і жінок. Таке явище отримало назву «сексизм» (практика дискримінації за ознакою статі).

Що ж робити, коли реклама відверто принижує людську гідність, чи є нормативно-правове регулювання, як розпізнати сексизм і не поширювати його в медіа-просторі, з’ясовували учасники зустрічі у форматі медіа-кав’ярні в Луцьку, котру організували Волинський прес-клуб та Гендерний центр для місцевих журналістів. 
Експертка Індустріального гендерного комітету з реклами Софія Котова-Олійник зокрема відмітила: нині «оголена» реклама не працює, навпаки – швидше відштовхує, аніж приваблює покупця. Доведено, що кількість ДТП на вулицях, де на узбіччях встановлено «відволікаючі» білборди чи сіті-лайти, зростає на 5%, створені сексистські образи стають образами-вампірами, тобто вся увага зосереджується на них, а не на продуктові. Але найбільша небезпека в тому,  що така реклама «виховує» юне покоління, яке сприймає побачене і почуте за «щиру правду». Тому, вважає експертка, на часі – створення рекламного простору, який би поважав гідність і права людини, будувався на засадах професійної етики і соціальної відповідальності. Саме для цього існує з 2012-го Індустріальний гендерний комітет з реклами.
Доцентка кафедри соціальної роботи Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» Ірина Ковальчук підтримала колежанку і підкреслила: діти не можуть критично ставитися до реклами, тому яким стане молоде покоління в майбутньому, залежить від тієї інформації, яка впливає на нього, а значить – від сучасних мас-медіа.
Тренерка Програми рівних можливостей та прав жінок ПРООН в Україні Марія Дмитрієва продемонструвала, як наша мова відображає стереотипне сприйняття жінок і чоловіків у суспільстві. До речі, в українському класифікаторі професій зафіксовано лише кілька назв жіночого роду. Тому необхідно вводити в щоденне мовлення поряд із чоловічими – жіночі назви професій і занять, на кшталт директор – директорка, лікар – лікарка тощо.
Учасники зустрічі дійшли висновку, що найдієвіші засоби у протидії сексизму – просвітницькі заходи (особливо серед дітей і підлітків), підвищення професійності працівників рекламних агенцій, об’єднання  зусиль медійників та громадських організацій. Але найголовніше – не бути байдужим: помітив неякісну рекламу – звернись зі скаргою до її виробника, адже і Конституція України, і законодавство забороняють дискримінацію за ознакою статі.
Наталія ГЛАВНІЧЕК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%