→Регіони →Схід

Нищать ліс під пень

«А хто должен отвічати?» – питають в Омельному та довколишніх селах…

Малою думала, що село Макаревичі названо на честь відомого співака. І тому чомусь гадала, що воно мусить бути особливе. …Нічого особливого ні в назві (Макаревич – усього-на-всього комуніст-революціонер, на честь якого совєти перезвали село Омельне), ні в омельнівських буднях.

Пройтися з диктофоном і фотоапаратом сільськими вулицями. Почути і побачити те, чого чомусь роками не бачать із вікон «адміністрацій» різного рівня… «Дірок» на дорогах. Руїн від колгоспного добра, на яких дехто ще якось умудряється паразитувати. Фур, «по вінця» навантажених добротним лісом, які раз у раз пролітають під вікнами сільських хат. І багато чого іншого.

Омельне – звичайне волинське село на Ківерцівщині. На диво, спроможне нині навіть наповнювати свій бюджет і знаходити кошти на щебінь, щоб підрихтувати якусь із доріг. На диво, є в селі люди, яким вдалося започаткувати власну справу і непогано господарювати.

«Ех, то, може, вам так здається, що те село непогане. Я тут нічого хорошого не бачу. Оно Журавичі – ото-то село! Наше ж тільки при совєтській власті трохи підстроїлося – і все. Нормально жилося ще при Брежнєву!» – спершись на паркан філософствує 76-річний Костянтин Бубела.

На це сільський голова Василь Зінчук усміхнеться. А вже коли минемо той паркан, щиро скаже: «От як би всі такі були правдолюби, як цей чоловік, то було б тоді і село, і район, і область. А так люди пасивні настільки, що аж страшно. Навіть те, що гілля не варто вивозити і складати навколо села, треба довго втовкмачувати. З іншого боку: недовго головою, але переконався, що нікому ті селяни не треба. Он хоча б у нас у районі. Про що не говорять – одні Ківерці у центрі уваги. Так ніби й нема Завітного, Омельного, Дубища… Це що на Ківерцях хрест стоїть? Наші ж люди райцентр, можна сказати, годують молоком і маслом. А мають тільки крихти».

Сам він впрігся у віз самоврядування лише з жовтня минулого року. Молодий, активний.

Він звик, що багато хто киває на сусідні Журавичі. Село це колись було таким собі міні-промисловим центром, тепер так само у занепаді. І тільки колишня інфраструктура натякає на добробут… Інфраструктуру в Омельному розбудовують уже самі. Недавно розібрали стару школу, натомість місцеві підприємці Світлана та Ігор Мамзюки збудували сучасний торговий центр із багатообіцяючою назвою «Мерсі». Хорошим інвестором тут називають «Прилуцьк-Агро»: «А знаєте чого? Бо фірма засіває землю не тільки біля дороги, як робили «інвестори» при Януковичу, а все, що орендує. Це – по-хазяйськи», – пояснюють люди. По-хазяйськи, кажуть, орендар й платить за паї. Інший підприємець, який викупив тракторну бригаду, на протязі 5-ти років має заплатити селу 570 тис. грн 270 – вже на спецрахунках. Їх збираються вкласти у місцеву дорогу на центральній вулиці. Щиро надіються цьогоріч додати до цієї суми і «державні гроші» – з фонду регіонального розвитку.

Школі і садочку закриття не загрожує. Завдяки участі у проектах вони – під новими дахами, а якісь турботливі руки їх зробили такими ошатними зовні, що легко можна ставити в приклад іншим.

Дороги поремонтувати. Ставка розкопати, щоб було де купатися. Навчити людей не смітити… І можна жити в Омельному. Якби не одне «але»: скоро не буде де…

«Є у мене одне до газети питання. Хотів уже до вас писати, – щиро зізнається той самий Костянтин Бубела. – Село то – гарне, а от організація одна: СВК «Полісся». Колгоспу нема, то вони нищать ліс під пень. І ніякої розборки з того приводу не чути. А хто должен отвічати за таке діло? Ріжуть, та й куди гроші з того лісу йдуть, ніхто не знає».

Йому болить. Він був колись лісником: беріг той ліс, чистив, леліяв, а зараз…

…Поки ми говоримо, на обрії зринає чергова вантажівка з колодами. Тільки курява задиміла недобитим ще сільським асфальтом.

От і виходить, що, може, колись і набереться сили та сільська громада. Після децентралізації чи якої іншої чергової реформи. Тільки тоді вже лишаться людям від загального добра – «ніжки та ріжки». Ні лісу, ні поля, ні води. А тепер, як-то кажуть, – «живіте»…

Олена ЛІВІЦЬКА.

На фото автора: Костянтин Бубела – місцевий правдоруб і колишній лісник.

Від редакції. Тотальне вирізування лісів дуже хвилює і мешканців сіл Липне, Холоневичі, Знамирівка, Журавичі, Берестяне. Люди в Омельному в неділю збирають схід селян, аби почути на це відповідь. Сподіваємося, що на зустріч прибудуть представники усіх компетентних служб.