Квоту конем не об’їдеш…

Деякі бізнесмени в Україні нещодавно ще раз і знову висловили думку, ніби торговельна угода між ЄС і Україною є сприятливішою для країн-членів Євросоюзу, аніж для України, тому що вона буцімто передбачає запровадження квот для певних категорій сільськогосподарської продукції.

«Це абсолютно неправильне розуміння того, чим насправді є «тарифні квоти», передбачені поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі. Вони означають, що перед набуттям чинності угоди українські експортери до ЄС сплачували мито за першу експортовану тонну продукції, а тепер вони можуть здійснювати безмитний експорт до певної квоти. У такий спосіб навіть якщо фактично така квота здається обмеженням, у дійсності вона відкриває ринок для такої сільгосппродукції, а не вводить додаткові обмеження», – наголошується в офіційній заяві. 

Окрім того, підкреслює прес-служба офісу ЄС, тарифні квоти не містять обмежень щодо загальної кількості експортованих продуктів, адже можливо експортувати, навіть перевищивши квоту: у такому випадку має бути сплачено мито. 

2015-го Україна, для прикладу, експортувала деякі продукти, перевищивши квоти. Найхарактерніший приклад – мед (торік тарифну квоту щодо цього продукту перевищено у чотири рази!), сік (тарифну квоту перевищено усемеро), кукурудза (тарифну квоту перевищено майже у 20 разів) тощо. 

Щоправда, для волинського села відкриття ринку ЄС для нашої сільгосппродукції стане відчутнішим, коли тут буде створено умови для сучасного виробництва та напрацьовано механізми прийому від одноосібників та фермерів вирощеного ними урожаю, а також – заготівля молока. Але це завдання треба ставити не перед євроспільнотою, а для української влади всіх рівнів, яка від слів про підтримку вітчизняного товаровиробника нарешті повинна перейти до реального його стимулювання.

Лише за цієї умови послаблення з боку ЄС позначаться змінами на краще для більшості наших селян, а не лише для представників великого агробізнесу.