Палікота на нас нема?

Палікота на нас нема?

Якби не липневий візит Президента Республіки Польща Броніслава Коморовські до Луцька, то на відгороджене від усього світу Старе місто, мабуть, ніхто не звернув би й уваги. А так кожен, хто намагався пройти вул. Кафедральною до Замкової площі, неминуче натикався не тільки на міліцейські кордони, але й на глухий паркан, що залишав лише вузеньку стежечку для пішоходів попід стіною будинку, де жила Леся Українка. Штовхаючись та озираючись, люди дивувалися: скільки років іще стоятимуть ці дошки і що невдовзі збудують за їхнім периметром?

Для початку ми вирішили з’ясувати це в Луцькій міській раді.
«Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 7 лютого 2008 р. №70-21 «Про дозвіл на будівництво» Голєву М. К. дозволено провести будівництво індивідуального житлового будинку на орендованій земельній ділянці на вул. Данила Галицького, 5. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 29 вересня 2008 р. №1705 виданий дозвіл на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою», – повідомила Лариса Соколовська.
Головою виконкому Луцької міської ради на цей момент був Богдан Шиба, нинішній депутат міськради. Перебуваючи в опозиції до нинішньої влади, він, у той же час, ніколи не виступав проти рішення Луцького міського голови Миколи Романюка про припинення руху автотранспорту на вулиці загального користування біля новобудови.
Про це свідчить таке твердження Лариси Миколаївни:
«Згідно з розпорядженням міського голови від 24 березня 2011 р. №127 «Про зупинення руху автотранспорту по вул. Кафедральній», було зупинено рух транспорту до банку «Хрещатик» на один рік. Станом на червень поточного року в міській раді перебуває на розгляді звернення Голєва М. К. про призупинення руху транспорту на вказаній вулиці терміном на 1 рік».
Виникає цілком логічне запитання: чому рух не було відновлено ще 25 березня 2012-го? І чому Кафедральна біля меморіального музею Лесі Українки перекрита й досі?
Незважаючи на гостру конкуренцію під час виборів Луцького міського голови в жовтні 2010-го між Богданом Шибою і Миколою Романюком, у цій точці Старого міста простежується чітка синхронність і правонаступність їхніх дій.
З офіційної відповіді заступника Луцького міського голови Лариси Соколовської:
«Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 8 жовтня 2009 р. №721-3 (виконком очолював Богдан Шиба, – ред.) «Про дозвіл на отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та будівництво житлово-офісного комплексу на вул. Кафедральній, 13 ТзОВ «Луцькмістобуд», вказаному товариству дозволено провести спорудження вище вказаної споруди. В інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 21 липня 2011 р. № ВЛ 08311019551 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою. Згідно з розпорядженням міського голови від 16 вересня 2011 р. №422 «Про зупинення руху транспорту вулицею Кафедральною» (на чолі міської влади вже Микола Романюк, – ред.), зупинено рух транспорту вказаною вулицею на ділянці від перехрестя з вул. Братковського до перехрестя з вул. Драгоманова до завершення робіт».
Інтернет-портал «Четверта влада», до речі, також зацікавився цією темою. Тому оприлюднив нові деталі.
Виявляється, ще «у 2007 р. Луцька міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки майже 8 соток (0,077 га) для громадянки Марії Поцілуй. Згодом, згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, де більшість мали представники «Батьківщини» та «Нашої України», Марія Павлівна передала ділянку у суборенду ТзОВ «Луцькміськбуд» для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу».
Як бачимо, ще 2 роки тому термін оренди мав закінчитися. Але паркан стоїть і досі.
В управлінні містобудування і архітектури Луцької міськради журналісту «Четвертої влади» надали копію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу:
«У документах ідеться, що будівництво будуть проектувати на існуючих фундаментах, які були виявлені при археологічних дослідженнях. Також зазначено, що проектування будуть розпочинати після археологічних розкопок та досліджень, а проект погоджено з історико-культурним заповідником».
Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький для «ВолиньPost» каже, що виявлені будівельниками та досліджені археологами підземелля на Кафедральній, 13 і досі не зареєстровані у Держреєстрі як об’єкт історії чи архітектури:
«Це просто земельна ділянка, де колись була одна забудова, потім друга забудова, третя забудова… Зараз ділянка порожня!  Коли будуть завершені всі археологічні розкопки, археологи скажуть чітко, що там є. Тоді й буде складено звіт археологів, який подадуть в управління культури і туризму, буде створено спеціальну комісію і буде вказано доцільність внесення цього об’єкту до реєстру».
А от директор ДП«Волинські старожитності» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Олексій Златогорський вважає, що комерційна забудова в Старому місті Луцька взагалі зруйнує «дух епохи». І Луцьк може втратити всі потенційні можливості стати містом зі списку ЮНЕСКО.
«Це також комерція і певні капіталовкладення, а не лише духовність, як багато хто говорить. Конкретно мало хто сприяє збереженню… Я можу назвати лише Громадську раду Волині на чолі з Ігорем Левчуком, які «оголосили» своєрідну війну забудовникам. Але самим їм важко, – розповів «Четвертій владі» Олексій Златогорський. – Під час розкопок можна ще знайти багато цікавого. Археологи на цьому місці раніше відкопали металевий гаманець 1930-х років, в якому зберігалося дві золоті каблучки та п’ять срібних монет періоду царювання Миколи ІІ. Знаходили також цілі глечики 17 століття… Розкопки можуть тривати і рік, і двадцять років. Для більш точної оцінки, необхідно подивитися, яка там несучість стін. У планах –облаштувати територію відеоспостереженням, адже були випадки, коли на земельній ділянці «працювали» чорні археологи. Одного разу вони зламали замок на паркані».
Ті, хто займається охороною культурної спадщини із громадської ради Волині, говорять виключно про те, що пам’ятка має бути досліджена, музеєфікована, відреставрована і відкрита для лучан.
Олексій Златогорський також розповів «Четвертій владі», що люди, які живуть поблизу, приходять і просять: «Зробіть щось, аби цього будівництва не було»:
«За його словами, навіть директор банку «Хрещатик» не хоче жодного будівництва на Кафедральній, 13. А згідно з проектом, забудовники планують освоїти три поверхи зверху і ще три поверхи знизу. А пам’ятку, ймовірно, просто накриють бетоном».
Натомість головний спеціаліст управління містобудування та архітектури Волинської облдержадміністрації Петро Троневич переконує журналістів цього інтернет-порталу, що на місці, де виявили пам’ятку 17 ст., обов’язково треба будувати житлово-офісний центр:
«Якщо ми не будемо відновлювати, то що там має бути? Там має бути пустир, смітник? Ми мали відновити всю цю вулицю… Якщо відновимо всю цю вулицю, то ці багаті люди зроблять: перше – освоять ці будинки, в них відкриють якісь заклади. А в тих підвалах можна відкрити заклади напівмузейного типу. Наприклад, як у нас вже є «Аптека-музей»… І головне, що ті багаті люди зможуть поміняти всі комунікації за свої кошти. Поміняють, в першу чергу, водопровід і каналізацію. У підвалах у Старому місті кругом вода. Якщо вони відбудують ці будинки, відновлять історичний вигляд міста, зроблять і нові комунікації, ми будемо мати маленький гарний куточок»...
Петро Троневич стверджує, що розроблені проекти найвищого рівня. А найкращий із них такий, що нагадує про забудову минулих століть:
«От коли Леся Українка проживала в цьому будинку Косачів, то навпроти них була ж забудова. Так? Був кутовий будинок. Чому його нема зараз? Треба значить відновити ті будинки. Це, дотримуючись Міжнародної хартії збереження історичних міст».
Вже згаданий директор заповідника Павло Рудецький також за комерціалізацію території «Старого міста»:
«А тут зараз що? Одна вулиця освітлюється, що веде до Замкової площі, до ресторану «Корона Вітовта», і все… І от вам все Старе місто. І ще є вулиця Данила Галицького, по якій іде рух транспорту. Ось це все, що можна побачити ввечері. А якщо не буде інвесторів, не будуть надаватися землі в оренду чи в суборенду, то ніхто сюди просто не прийде. Тому ніхто зі своєї кишені не дасть гроші на те, щоб зробити тут хоч щось».
Отже, паркан стоїть на місці, стіни будинку, де жила Леся Українка, продовжують шматуватися тріщинами, рух Кафедральною – паралізовано… А недавно сюди ще й навідалися працівники ТРК «Аверс», які зафіксували таку картину:
«Паркан висить у повітрі, за ним – триметрова прірва. Шукаючи древні скарби, археологи докопалися вже майже до людських помешкань. Територія розкопок розширюється з кожним днем, і нині під огорожею вільно може пролізти людина. Небезпека, яка загрожує місцевим мешканцям, схоже, не турбує ні археологів, ні будівельників».
Судячи з усього, «Старе місто» хоч і має статус державного історико-культурного заповідника, проте стало приреченим на подальшу «комерціалізацію». І представники влади, які покликані захищати нашу спільну спадщину, вочевидь, вирішили піти шляхом найменшого спротиву. Тим більше, що мають справу не тільки з дуже багатими забудовниками, але й такими, котрі недоторканні. І в прямому, і в переносному значеннях цього поняття.
Вони, вочевидь, ніколи не були в Старому місті польського Любліна, де не так давно також знайшли руїни древнього храму. І тамтешня влада не додумалася збудувати там приватний котедж чи банк, а дбайливо зберегла цю територію для нащадків. 
Може, тому, що неподалік живе польський депутат Януш Палікот, який хоча й не приховує своєї нетрадиційної сексуальної орієнтації, але в питанні збереження історії рідного міста демонструє набагато традиційніші, ніж у нас, підходи.
Роман УСТИМЧУК.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (614) - 86%
Пізно (27) - 3.8%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%