"Служити народові - це служити Богові"

Увесь люд християнський об’єднала Україна, вшановуючи 1025-ту річницю хрещення Русі. Православні, католики, римо- і грекокатолики, протестанти відчули себе великою родиною, коріння якої почалося зі спільної купелі – з єдиного хрещення. І свою дещицю в такому масштабному дійстві внесли й волиняни.

Окрім організації в області асамблей і конференцій, паралельно з проведенням Служби Божої в усіх храмах краю, на запрошення Президента України Віктора Януковича волиняни розділили урочистості в Національному палаці мистецтв «Україна», де присутніми були не лише глава держави, а й виконуючий обов’язки прем’єр-міністра України Сергій Арбузов, віце-прем’єри, міністри, депутати Верховної Ради, посли іноземних держав, представники християнських церков із усіх куточків України.
До речі, Музей Волинської ікони долучився до святкувань не лише під час святкової академії з нагоди хрещення Русі, а й у ході реалізації наймасштабнішого міжмузейного проекту «Мистецького арсеналу» під назвою «Велике і величне», а також у виставці Національного заповідника «Софія Київська», де до вересня експонуватиме волинські старовинні ікони.
Разом із майже тридцятьма учасниками делегації з Волині прибули до НПМ «Україна» й голова облдержадміністрації Борис Клімчук, перший заступник голови облради Юрій Лобач, Луцький міський голова Микола Романюк.
Тож іще перед входом до палацу, побачивши волинських журналістів, Юрій Лобач привітав краян зі 1025-річчям хрещення Русі.
– Це дійсно знакова подія для нашої держави. Адже християнська віра стала об’єднавчим фактором іще більш як тисячу років тому і таку ж місію продовжує виконувати до сьогодні. Тільки з вірою та любов’ю в серці ми змогли протягом багатьох віків сягати вершин мистецького і культурного розвитку, змогли заявити про Україну як цивілізовану європейську державу. І тому відзначення кожного наступного п’ятиліття хрещення Русі, про що заявивши наш президент Віктор Федорович, допоможе нам консолідувати зусилля як українців загалом, так і волинян зокрема. Консолідувати для досягнення нових успіхів, для підкорення нових висот, – зазначив Юрій Лобач.
Із цього приводу нагадавши слова патріарха Філарета, Борис Клімчук зазначив:
– Святкування хрещення Русі надихають українське суспільство до роботи, спонукають думати і приймати правильні рішення. А сьогоднішня академія – це не просто урочистість. Це нагода зупинити суєту й почути Слово Боже.
І міркування Бориса Петровича прозвучали в унісон тому, про що наголосив у своєму виступі Президент України Віктор Янукович:
– Нинішні урочистості, – зазначив він,  – чудова нагода відійти від буденних клопотів та звернутися до духовних витоків і традицій, які впродовж багатьох віків становили серцевину ідентичності українців.
Розповідаючи про довгий і тернистий шлях становлення християнства в Україні, Віктор Федорович зізнався, що й сьогодні питання віри та релігії не завжди лишається простим. Адже нині в нас діє близько 37 тисяч (!) релігійних організацій 55-ти віросповідних напрямків. Тож таке релігійне різнобарв’я вимагає виваженої державної політики в духовній сфері, аби гарантувати кожному нашому громадянину право на свободу віросповідання.
Із цього приводу, між іншим, Борис Клімчук розповів «Волинській газеті» випадок із далекого дитинства, коли його мама – глибоко віруюча людина – мусила зі стіни їхньої сільської хати зняти ікони. «Я досі пам’ятаю, наскільки тяжко їй було. Наскільки це суперечило її поглядам  і помислам. Адже десь до середини 70-х років ті ікони оберігали нашу домівку. Однак маму, сільську вчительку, заставили це зробити. Бо, мовляв, радянська педагогіка сповідує атеїзм, а до Вас заходять багато людей і бачать образи на стінах… – пригадав Борис Петрович. – Тоді мама, думаючи за нас, дітей, за хліб насущний, за улюблену роботу, мусила піти на такий непростий крок. І тому сьогодні я щасливий від того, що і ви, і я, і кожен українець може вільно молитися, може вільно ходити до храму та сповідувати принципи, що плекалися віками». 
Відзначаючи високий рівень співпраці між різними релігійними спільнотами, Глава держави під час виступу особливу дяку адресував Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій. Бо її досвід діалогу, здатність знаходження спільних позицій зі складних питань заслуговують на найвищу повагу, зазначив Президент:
– Проблематику державно-церковних відносин ми також будемо розглядати на постійній основі  у форматі всебічної взаємодії органів влади з релігійними організаціями. Бо хоча для держави всі церкви і релігійні організації рівні, проте ми не допустимо використання віри для вузьких інтересів деяких політичних сил. Це стосується також і закордонних центрів, які через релігійні організації інколи прагнуть впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Бо тут ідеться про питання національної безпеки держави.
Під час виступу Віктор Янукович серед іншого наголосив, що «сьогодні церква і держава мають в Україні більш активно виступати партнерами у справі соціального служіння». Адже як колись християнство допомогло Київській Русі утвердитися в цивілізованому світі, так і сьогодні воно сприяє безперервному культурному діалогу з державами всіх континентів:
– Спільні риси в культурах багатьох європейських народів дають право говорити  про європейську ідентичність, яка за своєю суттю є християнською, та стверджувати, що українці – її носії, – зазначив Президент. – Без української ікони, української церковно-храмової архітектури, українського хорового співу та українського чернецтва неповним є уявлення про європейську цивілізацію.
І тому відрадно, що експонати Музею Волинської ікони (зокрема, представлені в «Мистецькому Арсеналі» образи 17-18 століть та царські врата, які репрезентують волинську школу іконопису і волинське сніцарство) теж стали часточкою історії не лише України – цілої Європи!
Під час святкової академії Віктор Федорович згадав і про те, як органи влади сприяли і будуть підтримувати розвиток міжцерковних зв’язків та місіонерську діяльність релігійних організацій. А на підтвердження цих слів Борис Клімчук розповів про конкретні результати співпраці влади і церкви:
– Якщо казати про досягнення Волині, то згадаймо ті вагомі речі, які ми робимо вдома. Зокрема – факсимільне видання Луцького Псалтиря 14 століття, що його вдалося відшукати аж в італійській бібліотеці у Флоренції. Зараз готуємо до видання ще один раритет – Волинське євангеліє. Це ще древніша книга.
Так само мають що наші краяни відповісти на заклик Президента про те, що «слід посилити увагу до підтримки інституту сім’ї, виховання молоді, опікою охопити сиріт, людей у місцях позбавлення волі».
Так, голова правління Волинського обласного відділення Дитячого фонду України Олена Грінченко, яка також була у складі волинської делегації, розповіла про створення в нашому краї будинків сімейного типу, реалізацію більше десяти державних програм, чи не найбільшою з яких – започаткований у 1992-му телерадіомарафон «Поспішаймо робити добро» – здійснюється саме за співпраці з православною церквою.
– Засівати в дітях зерна доброго і вічного, – зізналася Олена Миколаївна, – не завжди просто. Бо не завжди є для того духовне поле. А відтак і працювати в цьому напрямку потрібно з кожним роком більше.
Хоча на Волині робиться справді немало.
– Духовне збагачення – це не лише відвідування церков. Тож, – зауважив Борис Клімчук, – на Волині є ряд шкіл (щоправда, без системи – фрагментарно), де  проводяться уроки християнської етики і християнської моралі. Ми нікого не заставляємо. Та коли є бажання дитини й батьків, завжди йдемо назустріч. Причому, до роботи педагоги самі підключаються, проводячи факультативні заняття.
– Я бачу таку модель, – додав Борис Петрович. – Курс занять у п’ятому класі (хоча би одна чверть), який повинен дати базові знання, і піврічний курс у десятому: старшокласникам уже можна говорити про християнство і культуру, поєднувати християнство та історію. Такий підхід я пропоную і як педагог, і як батько та дідусь. Бо, приміром, мій онук Артем – випускник, тож читає більш серйозні книги на релігійну тематику, пов’язані з історією. 11-річна внучка Даринка любить полистати дитячу Біблію. Єва, котрій сім років, релігійну книгу ще не брала до рук. Але вже зараз, я бачу, в неї вироблене відчуття особливого ставлення бо Біблії. Тобто, сумніву не підлягає: вже з дитинства мусимо виховувати в дітях чесноти, привчати до вищих стандартів. І саме заповіді Божі – це та «рафінована» філософія життя, котру маємо наслідувати.
Ось чому Президент України згадав мудрі слова митрополита Іларіона: «Служити народові – то служити Богові».
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (5) - 55.6%
Пізно (1) - 11.1%
Яка різниця? (1) - 11.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (1) - 11.1%