→Рубрики →Політика

Найперший мандат – Лишнівської сільради...

Людмила Кирда: «У політиці немає поняття – «жінка» чи «чоловік». Ти – політик і депутат, який має виконувати волю громади».

Інтерв’ю із Людмилою Кирдою, депутатом Волинської облради, головою бюджетної комісії і однією із найвпливовіших жінок у волинському «парламенті» ми запланували ще до того, як саме її ВО «Батьківщина» висунула як претендента від цієї політсили для участі у проміжних виборах у 23-му окрузі на Волині. Це відбулося 31 травня. Розмовляємо 1-го червня. Поки ще Людмила Кирда – не зареєстрована ЦВК як кандидат. І доки у чотирьох районах – умовне затишшя перед бурею, маємо вільний простір для журналістських запитань. «ВГ» продовжує публікувати інтерв’ю із найактивнішими депутатами у депутатських фракціях Волинської обласної ради.

ДОСЬЄ: Людмила Кирда. Народилася в с. Лишнівка Маневицького р-ну. Освіта – вища. Київський інститут культури. Проживає у смт Маневичі. Має двох синів. Голова Маневицької райдержадміністрації (2014 р.). Третє скликання поспіль – депутат Волинської обласної ради. Член ВО «Батьківщина» із 2006 р.

– Людмило Федорівно, буде нечесно, якщо я не розпочну із найактуальнішого: хто запропонував вам узяти участь у виборах на 23 окрузі? На що робите ставку?

– Під час з’їзду мою кандидатуру вніс Іван Кириленко, Юлія Тимошенко – підтримала, а делегати одностайно проголосували. Не було, власне, такого моменту сумніву в тому, що це має бути інший кандидат. Враховували результати минулих позачергових виборів 2014-го року, коли я на цьому ж окрузі мала другий результат – більше 22%. Живу на цьому окрузі, знаю проблеми людей, і мені б дуже хотілося долучитися до їх вирішення. Моя ціль – мати більше можливостей допомагати людям. Сьогодні багато розмов про те, що у парламенті мають працювати юристи, люди, які фахово можуть писати закони. Але ми бачимо, що дуже важливо нині, ЯК голосують парламентарі. Якщо проаналізувати роботу Верховної Ради, то вчорашній закон, яким зменшено акциз на ввезення вживаних автомобілів, – чи не єдиний, який справді вирішує конкретну проблему. І то ми ще не знаємо, як складеться надалі цінова політика і чи стануть ці автівки доступніші для людей. Сьогодні що не закон, то він не спрощує ведення бізнесу чи полегшує життя простих людей, а тільки ускладнює. Для прикладу, приватизація наших стратегічних підприємств. У перелік таких потрапило ДП «Волиньторф». На жаль, і на звернення депутатів про передачу цього підприємства у комунальну власність прийшла відповідь, підписана тодішнім виконувачем обов’язків міністра економрозвитку України Максимом Нефьодовим, який чітко вказав: «Волиньторф» не є об’єктом безоплатної передачі з державної у комунальну власність, більше того – включений у перелік тих, які підлягають приватизації у 2015-2016 роках.

– А ваша думка?

– Я підтримую варіант передачі в комунальну власність. Річ у тім, яким шляхом його передати. Сьогоднішнє законодавство передбачає, що такі об’єкти не менше як двічі мають бути виставлені на аукціон і не бути продані. Отут усе закопано! У мене просто є такий черв’ячок сумніву, побоювання з цього приводу, що це робиться «під когось».

– Про бізнес. Ваше перше інтерв’ю «ВГ» як директорки маневицького підприємства «Климтранс» було для спецпроекту про сумлінних платників податків. Чи вдається вам дотепер успішно розвивати бізнес паралельно із політичною кар’єрою?

– Коли пішла працювати головою райдержадміністрації, я не мала права займатися бізнесом. Директор підприємства – вже інша людина. Сьогодні бізнесом не займаюся. Хоча завжди має бути такий тил, куди можна повернутися.

– Ви – маневичанка. Голові бюджетної комісії облради не важко залишатися однаково об’єктивною у ставленні до всіх територій, а не до своєї рідної?

– Насправді я розумію, що це кошти платників податків усієї області, вони мають бути розподілені чесно. Кожен район заслуговує, щоб отримати фінансування з обласного бюджету. Якщо проаналізувати внесені зміни до обласного бюджету на останній сесії, то можна зауважити, що ви не побачите в тому особливого акценту на Маневицький район. Які надходили пропозиції від депутатів – ті й враховані. Чому така була гаряча сесія? Зазвичай, було так, що проект рішення вносить облдержадміністрація (згідно із законом), а вже депутати лише невеличкі зміни пропонують. Відтак весь бюджетний ресурс розподілявся з подачі облдержадміністрації. Сьогодні депутати теж хочуть брати участь у цьому процесі і будуть! Шкода, що ресурс обмежений, аби всі потреби задовольнити. Пріоритети – школи, садочки, дороги…

– Під час цієї ж сесії в ході голосування за надання дозволу на геологорозвідку КП «Волиньприродоресурс» ви неочікувано не підтримали Ігоря Палицю. На що Василь Столяр сказав, що це, мовляв, Юлія Тимошенко пригрозила виключити з партії тих, хто підтримає цей проект. Ви публічно жодних коментарів з цього приводу не давали. Чому?

– Власне, до мене ніхто за коментарями й не звертався. Я свою позицію озвучила чітко. Те, що треба наводити лад із видобутком бурштину, – безумовно. Але в першу чергу варто погоджувати ці речі з громадою. Всі чекали, що буде прийнятий відповідний закон, згідно з яким місцеві жителі будуть мати право створювати старательські артілі, займатися видобутком та реалізацією бурштину. «Волиньприродоресурс» – ніби хороша ідея. Але мене насторожило: якщо ми наводимо лад у надрах загалом, то чому одне з перших рішень – про бурштин. А по-друге, це дуже великі площі. У Маневицькому районі – більше 30-ти тисяч гектарів. Громаду просто поставили перед фактом. Ми не в той час живемо, аби людям сказати, що так буде – і все. Місцеві жителі хочуть теж долучатися до цього процесу.

– Буквально кілька днів тому розмова депутатів облради з маневичанами щодо бурштину відбулася.

– Так, але це вже було після сесії. Що говорити, коли рішення прийняте? Такі розмови мають відбуватися до цього.

– Прокоментуйте розкол у фракції «Батьківщини» в облраді, де досі існує «група Кіндера» і «група Карпюка». Кого, наприклад, ви нині вважаєте головою фракції: Василя Столяра чи Валентину Касарду (Василя Столяра виключили з партії після того, як більшість фракції обрала його керівником, – авт.)?

– На сьогодні є рішення політради партії, де чітко написано, що тимчасово виконуючою обов’язки голови фракції є Валентина Касарда, через те, що кандидатуру Василя Столяра не було затверджено. А щодо ситуації у лавах фракції… Депутати плідно працюють, вносять пропозиції, приймають рішення.

– Мала нагоду бути на недавній сесії Маневицької райради, де ділили кошти районного бюджету. Гаряче. Батьківщинівці разом із представниками інших опозиційних сил звинуватили голову райдержадміністрації та провладних обранців у поділі бюджету «під себе». Але все-таки змусили врахувати пропозиції всіх обранців. Як оцінюєте політичну обстановку в районі і роботу виконавчої влади?

– Частково змусили. Причиною таких настроїв у сесійній залі був непрозорий розподіл коштів районного бюджету. В залі були вчителі, представники громади, які просили врахувати і їхні потреби: вчителі - врахувати 20-відсоткову надбавку за престижність праці, жителі райцентру – допомогти із будівництвом лінії електромереж до нового житлового масиву в південно-західній частині селища. На жаль, останніх ніхто не почув. Єдине, чого добилися, – мільйон на надбавки та 400 тисяч на ремонти для шкіл… Люди обурюються, коли влада не дослухається до них і такі речі вирішує одноосібно. А ставити оцінки… Хай це зроблять жителі району.

– Дехто думає, що для депутатів немає неможливого. А от ви вже третє скликання поспіль – обраниця обласного рівня, а школу в рідному селі Лишнівка досі не «збудували». Я іронізую, звичайно. Але з подивом почула на тій же сесії, що про будівництво шкіл у Четвертні (де вже й фундаментні роботи проводили) та Лишнівці вже й не згадують, натомість планують виготовляти проект на зведення подібних об’єктів у Карасині…

– Питання будівництва школи в Лишнівці я почала піднімати ще декілька років тому. Школа нині – у пристосованому приміщенні, це колишня колгоспна контора, яка абсолютно не відповідає жодним вимогам. У 2015-му році депутати райради проголосували за виготовлення проектно-кошторисної документації. За 2014-й я не говорю: тоді всі сили і гроші «кидали» на потреби армії. Але, на жаль, кошти на проект виділили в кінці року, тому їх використати було нереально. Мені справді було дивно (хоча, звичайно, і це треба) чути, що пропонується фінансувати проект на школу в іншому селі: це – Карасин. Тоді, коли, скажімо, уже виготовлений проект на школу в Четвертні… Незрозумілі мотиви. На сьогодні замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації для спортзалу в селі Бережниця, шкіл у Карасині та Лишнівці. Директор школи із Бережниці повернувся з АТО. Я думаю, що ми всіх сил докладемо, щоб йому допомогти, бо вже багато років там обіцяють спортзал. На жаль, просто обіцяють, а треба починати щось робити.

– Важко залишатися жінкою в політиці?

– У політиці нема понять «жінка», «чоловік», ти – політик і депутат, який має виконувати волю громади.

– Бачилися з Надією Савченко?

– У мене дуже хороші емоції. Учора довелося з нею розмовляти. Нормальна людина. Прекрасна! У відповідь на моє запрошення приїхати на Волинь сказала, що найближчим часом у неї запланована поїздка за кордон, а за першої нагоди – приїде. Маю справді добре людське враження від Надії.

– Дякую за розмову.

Спілкувалася Олена ЛІВІЦЬКА.

На фото: Людмила Кирда спілкується із Надією Савченко.