«Московське блудославіє»

Нікому не секрет, що сьогоднішня суспільно-політична керівна сила України зганьбила себе і нас усіх перед всім світом. Від такого сорому, хоч в землю влазь! А їм хоч би що! Навіть славнозвісний Сірко і той обома лапами закрив би очі...

Олексій Дмитрович особливо акцентує на історичній передумові засилля Московії в Україні і не тільки. Роблячи витяги з праць численних авторів і науковців, він спрямовує читача по кривавій стежці «росєйскої » правди. Царі, пани, підпанки, церква під егідою масонства вичавлює з поневолених земель останні соки, даруючи надзвичайно вишколену тиранію і геноцид. Якщо згадати народне прислів’я, що риба псується з голови, то можна провести пряму аналогію з нашими очільниками. А подивіться-бо, брати і сестри, яких зміїв ми пригріли і вигодували на власних грудях? Ціною якої крові давався кожен крок? І це – не кінець, як каже Олексій Добко.

Розігруються широкомасштабні сцени сатанинського сценарію і нема сили, котра б погасила софіти і зірвала б цю виставу смерті. Ні ідоли, ні чужі боги , ні служителі «Хреста і Меча» ніколи добровільно не здадуть керівних позицій в наших політичних колах. Брехня, дворушництво, двоязичництво, дволикість доказуються ілюстраціями картин та карикатур і документальними світлинами на сторінках цієї книжки.

Можливо, автор і не зробив в деяких місцях плавного переходу одних подій в інші, не зовсім точно ув’язав підібрані матеріали, але зате цілком свідомо і ясно означив свою позицію небайдужого сина своєї землі, українця, котрий по всіх усюдах шукає свою Правду, свою Волю, свою незаслужено забуту і знівечену РідноВіру. Велике протиставлення галереї портретів «слуг Божих» вищих ешелонів, і не тільки, подачі читачам справжнього їхнього «житія» з простими і світлими молитвами дітей Дажбожих і показує ту істинну мученицьку дорогу уже вимираючої української нації. Це «земне» пекло кожної порядної людини, мабуть, таки переважає за жорстокістю потойбічне.

Символіка, смисл, приховані енергетичні впливи церковних слуг на свідомість людей Олексій Дмитрович підносить оголеними напоказ усьому світові. Коли брудна політика, бажання жадоби і влади виставляється Церквою понад Законом Господнім і людським, то якому Богу вони моляться? Зверніть увагу, люди!

Книга «Московське блудославіє» композиційно нагадує колаж. Але хто захоче знайти в ній щось справжнє, не пожалкує. А більш глибоку і детальну критику залишимо на совісті тих компетентних осіб, які пересіють кожне слово і думку автора через сито дозвільних постулатів. Попи, політики, святі – поміха в нашому житті.

Автор намагається хоч у такий спосіб заявити про свою позицію, свій шлях, мету і служіння. Це заклик скинути покров із таємних угод лукавих «слуг народу», вичерпати бездонні криниці сліз, спричинені їх діяльністю в нашій Історії, в наших долях, в наших дітях. Яка ж це святість, вимощена брехнею і кров’ю безневинних?

Думаю, що кожен читач, знайде для себе раціональне зернятко і посіє його в своїй душі, аби воно піднялося повним добірним колосом осуду. Москва ніколи не була нам другом чи братом. Це ворог, що немилосердно атакує з усіх позицій і боків кожну людину, котра врешті-решт муситиме робити свій вибір. Не варто торкатися Ідолів – позолота приліпає до рук...