Уроки війни: сенсаційні висновки експертів

Після урочистого відкриття конференції її учасники відвідали музей-садибу Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського р-ну, а затим зосередилися на роботі в спортивно-оздоровчому комплексі «Гарт».

Привернули увагу всі без виключення пленарні засідання, адже там пролунає безліч цікавої та контраверсійної інформації.

Зокрема,  виступили Іван Патриляк на тему «Польський фактор у протистоянні УПА з німецькими окупантами на Волині та в Галичині (1943–1944 рр.)», Ґжеґож Мотика («Стосунки мешканців Волині з огляду на «антипольські акції» УПА»), Віталія Стравінскене («Міграція з Литви в Полльщу: спроба розв’язати литовсько-польський конфлікт 1944-1947 рр.»), Микола Литвин  («Передумови та чинники українсько-польського конфлікту у роки Другої світової війни»), Анатолій Шваб «Міграційна політика міжвоєнної Польщі як чинник зміни етнічного складу населення у східних воєводств», Богдан Гудь («Ґенеза і перебіг «Волинської трагедії» в інтерпретації українських і польських істориків»), Микола Кучерепа («Досвід історичної дискусії на прикладі наукових семінарів «Україна – Польща: важкі питання»), Андрій Козицький  («Волинські події у світлі «Genocide study»), Геннадій Бондаренко («Витоки загострення стосунків між українцями, поляками і росіянами у ХХ і ХХІ ст.»), Ігор Галагіда («Українські жертви українсько-польського протистояння на Холмщині та Підляшші (Люблінський дистрикт) у 1940­-1944 рр.: статистичний аспект»), Збіґнев Буяк  («Жертви українсько-польського протистояння і їх значення для нащадків»), Володимир Трофимович («Радянський чинник у українсько-польському міжнаціональному конфлікті. 1939-­1945 рр.»), Ігор Щупак («Волинська трагедія» і Голокост: компаративістський аналіз»). 

Крім цього значний інтерес викликали такі доповіді: 

Оксана Каліщук  («Спроба компаративістики етнічних конфліктів Другої світової війни у Центрально-Східній Європі: приклад сербо-хорватський та польсько-український»), Руслана Марценюк («Примусові депортації населення з країн Балтії після радянської анексії (1940-1941 рр.)»), Юрій Митрофаненко («Етнічні конфлікти на Кіровоградщині у добу Другої світової війни»), Лукаш Ясіна («Відлуння польсько-українських історичних суперечок періоду II Світової війни і повоєнного часу в польській спільноті після Революції Гідності»), Людмила Стрільчук («Вплив історичної пам’яті на сучасні українсько-польські взаємини»), Генріх Стронські («Польсько-українські місця історичної пам’яті та їх значення для поєднання між народами»), Олександр Добржанський («Еволюція суспільно-історичних стереотипів у свідомості українців та поляків на прикладі опіки над місцями національної пам’яті»), Андрій Руккас («Погроми єврейського населення в Україні у 1917–1921 рр.»), Валентин Рибалка («Етнічні  стереотипи як підґрунтя політичних конфліктів та геноциді XX ст.: на прикладі  функціонування  образу «цигана» в українському суспільстві (від XVIII ст. до сьогодення)»), Максим Гон, Наталія Івчик («Голокост у генеральній окрузі «Волинь-Поділля»), Олексій Гончаренко («Українська поліція райхскомісаріату «Україна» та порятунок євреїв»), Тамара Бака, Тетяна Мелещенко («Засоби радянської та німецької пропаганди часів Другої світової війни та їх вплив на розвиток міжетнічних конфліктів в Україні»), Фаїна Винокурова («План Антонеску або «вирішення єврейського питання» по-румунськи»).

Можна не сумніватися, що сенсаційні повідомлення та матеріали конференції стануть вагомим фундаментом для кращого розуміння проблем минулого і можуть бути інструментом для запобігання виникненню новітніх конфліктів.