Про тих, хто повертає до життя

Першим об’єктом прес-туру стало Луцьке відділення №1 екстреної медичної допомоги, що на вул. Словацького. Дивлячись на велике, сучасного зразка приміщення, в якому для працівників навіть гардеробна, душова і «трапезна» кімнати, тяжко уявити, що колись тут розташовувалися обкомівські гаражі.

Проте фаховість будівельників, підкріплена п’ятьма мільйонами гривень, допомогли створити єдину регіональну оперативно-диспетчерську службу – об’єкт, спеціалісти котрого зможуть координувати роботу екстрених медиків із усієї області!

Як зазначив Ігор Ващенюк, штат працівників підібрано так, що одні будуть виїжджати на виклики, інші – приймати дзвінки, ще інші – вирішувати ступінь небезпеки ситуації, а відтак – і подальші кроки реагування на дзвінок.

– Зараз ми перебуваємо в серці нашої системи, – демонструючи приміщення, зазначив Олег Куц. – Адже тут зібрано не лише диспетчерів і кращих лікарів. Тут одного обладнання передбачено встановити на вісім мільйонів гривень. Матимемо такі пристрої, які миттєво будуть визначати як населений пункт, із якого телефонують, так і точне місце розташування людини, котра робить виклик зі стаціонарного, мобільного телефону, надсилає SMS чи зв’язується Інтернетом. На часі – закупка системи кондиціонування, надсучасної GPS-навігації. Невдовзі запрацює сервер – зберігач усієї інформації про роботу спеціалістів, запис дзвінків і так далі. Між іншим, такого потужного сервера українські лікарі ще не використовували!

Саме за наявності подібного устаткування є можливість створити електронну картку пацієнтка. Таким чином фахівець, їдучи на виклик, зможе через комп’ютер отримати всю інформацію про хворого, приплюсувати дані телефонної розмови, і ще до приїзду на виклик зорієнтуватися в ситуації. А щоби вся та інформація не зникла за будь-яких обставин, її будуть зберігати на подібних серверах екстрені служби Львівської та Рівненської областей (так само, як і наш сервер їхні дані).

– Ось це – буквально днями встановлений дизельний генератор, – продовжує екскурсію Олег Куц. – Його функція – забезпечити безперебійне електропостачання навіть в умовах форс-мажору.

І наскільки це потрібна річ, зміг у той же день переконатися весь Луцьк, злива у котрому знеструмила місто, залила дороги і будинки, а окремі об’єкти перетворила на недоступні та небезпечні.

Після демонстрації дизель-генератора Олег Куц веде у гараж, де в повній бойовій готовності чекають машини «швидкої».

– Хоча номер виклику лишився «103», однак автомобілі екстреної допомоги та медицини катастроф тепер будуть виконувати дещо інші, ніж раніше, функції. Оснащені за всіма європейськими вимогами, ці автомобілі виїжджатимуть на виклик тільки в разі смертельної небезпеки пацієнта, – наголосив головний лікар Центру. – Зазирнувши всередину машини, ви побачите повну комплектацію тим, що допомагає повернути людині життя в разі інфаркту, інсульту, тяжкої травми. Вартість кожного автомобіля – близько мільйона гривень.  Подібна техніка курсує в Луцьку, Володимирі-Волинському, Ковелі, Нововолинську. А ставимо завдання забезпечити такими ж машинами кожен район. Тим паче, що зі 120 «швидких» в області 70 відсотків плануємо міняти.

Проте навіть за відсутності сучасних автомобілів екстрена медицина надає оперативну допомогу. Це довели фахівці Ковельського відділення ЕМД та його пункту в Голобах, які першими кинулися рятувати постраждалих у нещодавній страшній ДТП на ковельській трасі.

– Це було справді серйозним випробуванням і для лікарів нашого району, і для спеціалістів медицини катастроф усієї області, – такими словами розпочинається знайомство з роботою пункту Голоби, котрий працює під керівництвом Сергія Палайди. – Коли сталася ДТП, ми змогли у стислі терміни дістатися на місце події та надати кваліфіковану допомогу сорока трьом потерпілим.

На щастя, подібні НП за рідкість. Хоча викликів, зізнаються голобські медики, вистачає.

– Для якісної роботи маємо відремонтоване приміщення. Медикаментів стільки, що на років два вистачить. От тільки швидкі потребують оновлення і в нас, у Голобах, і в Повурську, де також працює бригада екстреної медичної допомоги.

А от Ковель, який став третім пунктом поїздки, міг похвалитися спеціалізованим автомобілем швидкої, у комплектації котрого – дефібрилятор, шприцевий дозатор, засоби кардіологічної допомоги, портативний кисневий концентратор вартістю 35 тис. грн, який із повітря генерує кисень.

– От лишень із кількістю автомобілів дійсно проблема, – зізнався Сергій Палайда. – Адже за нормами, одна машина має обслуговувати 10 тисяч населення, а в нас на 90 тисяч ковельчан працює лише чотири.

А ще це відділення прогресивне тому, що його фахівці проводять тромболізис – вводять спеціальний препарат, який розчиняє тромб і таким чином або запобігає інфаркту міокарда, або полегшує його наслідки.

– Одна ампула цього препарату вартує 14-16 тисяч гривень. Тому його застосування фельдшер має узгодити з обласними фахівцями, – зізнається Сергій Ярославович. – Однак саме завдяки тромболізису вже цього року вдалося зберегти життя трьох волинян.

А фахівцям Любомльського відділення екстреної медичної допомоги та його пункту в Шацьку рятувати доводиться навіть іноземців. Адже через близькість до озер лікарі можуть щодоби приймати до 50(!) викликів. Це тоді, як їхні колеги з інших районів здійснюють у середньому 10-15 виїздів.

– Працювати справді непросто, надто ж у період напливу відпочивальників, – зізнається головний лікар районної лікарні Світлана Крецу.

Специфіка роботи тутешніх медиків – у причинах виклику. Серед типових – травми хребта, що їх люди зазнають, на атракціонах спускаючись із гірок, масові отруєння – особливо в дітей, та укуси комах, котрі навіть призводять до смерті.

– А ще нам украй потрібні GPS-навігатори, –  зазначають фельдшери «швидких». – Бо нас викликають люди не місцеві, котрі не знають назв ні сіл, ні водойм, а відтак навіть пояснити місцезнаходження своє і потерпілого не можуть. Тому не раз доводиться блукати тоді, коли кожна хвилина дорога.

Підбиваючи підсумки прес-туру, Олег Куц зазначив: недопрацювань у центрі екстреної медичної допомоги ще вистачає, бо жодна з реформ – будь-то в медицині чи в іншій сфері – не дається просто. Але за якихось півроку охорона здоров’я Волині досягла справді хороших результатів. Це і ремонти приміщень, і забезпечення медикаментами, і купівля автомобілів швидких, на що з Державного, обласного, районного бюджетів та благодійних фондів виділяються багатомільйонні суми. 

Та головне, що тепер набагато ефективніше можна реагувати на будь-який небезпечний випадок, підключати сили сусідніх районів, за потреби – ділитися ліками чи транспортом. Бо якщо раніше кожен район лишався сам на сам із труднощами роботи «швидких», то сьогодні порятунок пацієнта навіть найвіддаленішого села – на контролі Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги.