Щоби рак не закінчився смертю

Щоби рак не закінчився смертю

На порятунок від онко і туберкульозу жителі Шацького і Любомльського р-нів отримали майже 13 мільйонів гривень. 

Мабуть, не знайдеться серед нас того, хто би не знав про смертельну небезпеку ВІЛ-СНІДу. Та хіба меншу загрозу несе туберкульоз, заразитися котрим так само легко, як грипом? Чи меншим лихом є онкозахворювання, через котрі щороку помирає до 100 тис. українців (це стільки ж, скільки проживає в Шацькому, Турійському, Старовижівському та Локачинському р-нах, разом узятих!)?

Європейська медицина вже не перший рік б’є на сполох, розповідаючи про епідемію туберкульозу та раку. І якщо за кордоном ці захворювання хай складно, але виліковуються, то в нас стають вироком.
Ось чому більш ніж важливим став для Волині міжнародний проект «Розвиток транскордонного співробітництва для покращення оздоровчих умов жителів Бєльського повіту та Любомльського районів через програму здоров’я і профілактики в сфері онкозахворювань і туберкульозу».
А оскільки Любомльщина входить до єдиного медичного простору із Шаччиною, то проектом вдасться охопити аж два райони Волині.
Як розповідає генеральний директор територіального медичного об’єднання, він же – заслужений лікар України і депутат Волинської обласної ради Володимир Дибель, шлях до реалізації проекту був непростим. Адже перш ніж стати партнером шпиталю в м. Бєльськ Подляскі, ТМО Любомльського та Шацького р-нів пройшло триетапну оцінку (так би мовити, «експертизу на профпридатність»). Результати її були позитивними, тож наприкінці минулого року волинські лікарі разом із польськими колегами почали реалізацію проекту.
Аби уявити масштаби задуманого, достатньо назвати його бюджет – 2 млн 389 тис. 452 євро, тобто понад 20 млн грн! Причому половину отримав єдиний медичний простір Любомльського і Шацького р-нів.
– Східні повіти Польщі охоче йдуть на співпрацю з волинянами, адже європейська спільнота давно зрозуміла: хвороба не питає прописку. А долаючи те чи інше захворювання, ми дбаємо і про довкілля, і про якість життя, зрештою – про ефективні й безпечні кордони. Тому працювати з іноземними партнерами справді комфортно, – зізнався Володимир Юрійович.
Щоби досягти глобального – знизити рівень захворюваності на онко і туберкульоз, учасники проекту розробили кроки наближення до мети. Серед таких – придбання дороговартісних автомбілів, укомплектованих за європейськими стандартами, купівля сучасного устаткування, котре би допомагало якомога раніше виявляти, а відтак – успішно лікувати рак і туберкульоз. Та найголовніше – змінити ставлення людей до свого здоров’я і таки допомогти зрозуміти: найкраще лікування недуги – її профілактика.
– Оскільки термін реалізації програми – два роки, то розкачуватися нема коли, – зазначив головний лікар ТМО. – Протягом останніх восьми місяців частину запланованого ми вже отримали. Зокрема випробовуємо в дії рухомий діагностичний кабінет, у складі якого вмонтований флюорограф і рентгенографічне обладнання з цифровою обробкою зображення.
Передбачено також набір інструментів для проведення артро- та лапароскопії, аналізатор газів крові та електролітів, універсальний стіл для проведення операцій, а також гематологічний аналізатор.
– Аби досягти результатів у боротьбі з раком грудей, нам було не обійтися без мамографічного цифрового комплексу, вартість якого – 672 тисячі гривень, – наголосив Володимир Дибель. – Не потребуючи фотолабораторії, рентгенівської плівки та хімічних реактивів, мамограф здійснює всі види обстежень молочної залози. Таким чином лікар відразу на екрані монітора бачить мамограму і ставить діагноз. А пацієнт отримує надзвичайно низьке променеве навантаження.
Знаючи, наскільки тяжко залучити людей, особливо сільських, на обстеження, фахівці ТМО подбали за пересувний рентген-апарат. Тож тепер, приїхавши в котресь із сіл Любомльського чи Шацького р-нів, лікарі хоч не хоч, а таки зроблять флюорографію тим людям, котрі перебувають у зоні найбільшого ризику.  Інакше, зізнається Володимир Юрійович, мети не досягти:
– Щороку в наших районах фіксуємо нові факти захворювання на туберкульоз. Є пацієнти, в яких констатуємо відкриту форму недуги. А це ризик заразитися всім, хто контактує з хворим, чи тим паче – з ним проживає, – акцентує Володимир Дибель.
У Шацькій районної лікарні, яка входить до єдиного медичного простору, головний лікар Світлана Крецу підтверджує: їхні спеціалісти якщо і виявляють рак чи туберкульоз, то зазвичай – у запізнілих стадіях, а ІІІ-ІV ступінь – це вже трагічний фінал.
– Рівень захворювання хоч і не стрімко росте, але стабільно високий. Цього року було виявлено шість випадків захворюванням туберкульозом. Загалом на обліку перебуває до двохсот людей. Але й такі цифри не відображають реальної картини. Бо ж хворі (ви знаєте), доки не припече, доти терплять. Ось чому так важливо їздити по селах, запрошувати на обстеження, знаходити недугу тоді, коли її можна успішно вилікувати, – каже Світлана Крецу.
Протягом цього й наступного років у рамках проекту заплановано оглянути не менше 7 тис. жителів Любомльського і Шацького р-нів. Хоча об’єктивні цифри захворюваності, каже Володимир Дибель, можна буде отримати після огляду бодай 4 тис. пацієнтів.
– Аби поліпшити рівень надання медичних послуг, до кінця серпня отримаємо надсучасні автомобілі класу «С» – машини на базі «Мерседеса», укомплектовані новітнім устаткуванням, вартість котрих – мільйон 250 тисяч. І це при тому, що вже зараз мешканців району обслуговує реанімобіль та 14 швидких, – не без гордості зазначає генеральний директор ТМО.
Щоби українсько-польський проект дав результат на роки, а то й десятиліття, фахівці медичного об’єднання взялися за активну профілактичну роботу. Зустрічі з населенням, бесіди, агітаційна продукція – це те, що називається «лікувати словом». Тож сукупністю засобів і методів у Шацьку та Любомлі сподіваються врешті зупинити епідемію смертельної недуги.
Оксана БУБЕНЩИКОВА. 
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (507) - 88.3%
Пізно (18) - 3.1%
Яка різниця? (9) - 1.6%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 3.5%
Мені байдуже (18) - 3.1%