«Темна» від Хофмана

Тоді поставити крапку в непростій ситуації не вдалося: свою оцінку діям нового власника проводили правоохоронці й прокуратура. Хоча перевірки контролюючих відомств тривають досі, та нині, немов мертва риба на поверхню водойми, спливають все нові й нові факти. Власне, найближчим часом відбудеться засідання суду: Феміда вирішуватиме, чи правочинними були збори акціонерів ВАТ «Волиньрибгосп», на котрих і прийняли рішення про відчуження дочірнього підприємства. 

А нещодавно на цю тему поспілкувалася і з головою Ківерцівської райдержадміністрації Зіновієм Колісником. Зіновій Богданович заперечив слова Людмили Попик, що, мовляв, влада не підтримує працівників рибгоспу:

– Я та голова районної ради Михайло Марчук тримаємо це питання на особистому контролі. Нині матеріали справи перебувають на розгляді обласної прокуратури. Оскільки рішення ще не винесене, жодних дій ми робити не можемо. Але хочу вас запевнити, що районна влада підтримує колектив підприємства та робитиме все від нас залежне, аби цуманський рибгосп був збережений.

Доля підприємства турбує і обранців громади: на одній із чергових комісій депутат райради Степан Бакай поцікавився в заступника прокурора району Євгена Хомича про результати перевірки. У відповідь, звісно, не тиша, а вже звикле: перевірка досі триває…

Здається, нема цьому кінця-краю. А поки стражі закону роблять свою справу. відтягуючи тим судові засідання, де, врешті-решт, щось вирішать, і можна буде вживати заходи щодо винуватців проблеми, підприємство, котре ніколи не мало збоїв у роботі, починає боргувати людям зарплатню. Людмила Попик розповіла, що вже в червні мали заборгованість 29 тис. грн. Попри це, колектив приходить на роботу і сумлінно виконує свої обов’язки. Ставки зариблені, та із виловом, каже Людмила Прокопівна, не поспішають: рахунки ж то заблоковані Хофманом, а відтак мають проблеми із реалізацією продукції. Та все ж доведеться шукати свої шляхи збуту, щоби люди отримали чесно зароблену копійку. 

– Проти мене відкривають все нові й нові кримінальні провадження, навіть вже не пригадаю, за якими фактами, – розповідає Людмила Попик. – Хофман пише заяви в міліцію, аби відтягнути час, і щоби перевірки тривали якнайдовше. Що вже тільки не вимишляють! Недавно на адресу рибгоспу надійшла повістка із суду. Так-от: генеральний директор «Волиньрибгоспу» Кунчиков (швагро Хофмана), подав на останнього в суд, щоби відчужити майно цуманського дочірнього підприємства. Нас запросили як третю сторону. Хоч позов не задовольнили, та всі ми розуміємо, для чого вони це роблять. Хотіли виселити нас звідси! 

Запитали в Людмили Прокопівни, чи, бува, не приходили знову представники нового власника із сокирами виганяти їх із підприємства. Жінка каже, що до таких жорстких методів, на щастя, більше не доходило, та насолити пан Хофман вміє і на відстані: кілька днів тому надійшло повідомлення, що рибгосп відключать від електромережі. 

– Я їздила розбиратися, кажу: як відключати світло, коли підприємство працює?! А Хофман написав, що за нашою адресою ще із січня не ведеться господарська діяльність! – мовить екс-директор ДП «Рибгосп «Цумань». – Якби від’єднали від енергопостачання, то без електрики залишилася би ціла вулиця. 

До слова, коли спілкувалися із Зіновієм Колісником, останньому надійшов дзвінок: на тому кінці дроту повідомили про лихі наміри Володимира Хофмана відключити електропостачання. Голова райдержадміністрації обіцяв оперативно вирішити питання. Що ж, поки таке благо цивілізації, як світло, в рибгоспі й мешканців цуманської вулиці є.

У розмові з нами Зіновій Богданович висловив намір у майбутньому взагалі повернути ДП «Рибгосп «Цумань» у державну власність. Та це можливо лише після того, як у війні бізнесменів і робітників буде поставлено крапку.

Воно – й не дивно: адже жодної гарантії, що Хофман чи будь-хто інший розвиватиме підприємство, а не набере під заставу майна кредитів і накиває п’ятами, немає. Впродовж довгих років свого існування у державній формі власності цуманський рибгосп був одним із провідних на теренах області. Зокрема в газеті «Радянська Волинь» у одному з номерів далекого 1958 р. йшлося про успішність місцевого рибництва: «Колгоспники артілі «Більшовик» Цуманського району переконалися, що рибне господарство дуже вигідна галузь. Торік від реалізованої риби в колгоспну касу надійшло 44 тис. карбованців. У цьому році площа водного дзеркала збільшена на 12 га, у ставки запущено 35 тис. мальків дзеркального коропа». 

Тож, (зважаючи на затягування процесу) залишається загадкою, у якому році «Рибгосп «Цумань» почне працювати не менш успішно, ніж у радянські часи, і чи взагалі вдасться нормально налагодити роботу після численних баталій на підприємстві.