ЖУРнаЛІСтика зсередини

ЖУРнаЛІСтика  зсередини  Про бюрократичні лабіринти канцелярії столичного градоначальника Віталія Кличка, тотальну підготовку до візиту в Чернігів Президента Петра Порошенка, відкритість голови Держтелерадіокомітету України Олега Наливайка, прагматичність народного депутата Ірини Констанкевич, закулісся телеканалу «112», пропозиції німецького дипломата Дітера Кьостера і не тільки…

У Києві за участі представників волинських та інших регіональних медіа відбувся заключний етап тренінгів та конференцій для українських, білоруських і польських журналістів та студентів на тему «Громадянські медіа для цифрового діалогу з суспільством», який відбувається за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН. 
Проект реалізовується Медіа-домом «Bürgerhaus Bennohaus», Асоціацією «Arbeitskreises Ost e.V.», Спілкою «Bundesverband Bürger-und Ausbildungsmedien (BVBAM)» та Телебаченням «OK Ludwigshafen»  (ФРН), «Білоруською асоціацією журналістів» і «Форумом українських журналістів» у взаємодії з Інститутом журналістики Київського національного університету і ставить за мету головне: знайти в місцевому середовищі талановитих та ініціативних людей, які після теоретичних та практичних занять в Україні та Німеччині зможуть реально працювати в вільних медіа та забезпечувати в суспільстві свободу слова.
Саме тому таке важливе значення надається подібним проектам чи не в найголовнішій державі ЄС – Німеччині, бо федеральна влада в Берліні розуміє: без зміни світогляду та принципів роботи на загальноприйняті в Європі українцям буде фактично неможливо повноцінно асоціюватися в континентальному співтоваристві та принести користь собі та іншим. 
Чи не ключове значення в цьому процесі відіграють реформи, які тривають в Україні та її регіонах уже не один рік, але так і не дали бажаного результату ні в економіці, ні в політиці, ні в суспільній сфері чи царині мас-медіа. І саме тому учасники тренінгів так багато уваги зосередили на цій проблематиці.
Тому дуже цікавою була зустріч із народним депутатом України від Волині Іриною Констанкевич. Хоча б тому, що представниця партії УКРОП і округу №23 до обрання в парламент активно займалася наукою, а також має досвід роботи депутатом в місцевому самоврядуванні – Луцькій міськраді та обласній раді. Ірина Констанкевич особливо наголосила закордонній аудиторії, що найбільше, чого не вистачає українській системі реформ – це системності та бачення кінцевого результату. Тому й так багато епізодів у центральній владі з казочки про Лебедя, Рака і Щуку…
Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко сьогодні перебуває в зоні особливої уваги. Адже почесний голова Національної спілки журналістів від імені держави реально займається роздержавленням місцевих газет та реформуванням телекомпаній. Дуже важливо, на думку Олега Ігоровича, запозичити закордонний досвід, але ще важливіше при цьому не розгубити власні надбання.

До речі, всі секрети журналістської кухні центрального рівня показали гостям в офісі телеканалу «112». Його адміністратор Валентина  не лише показала, як фактично цілодобово журналісти створюють та поширюють правдиві новини, але й познайомила з кількома цікавими ведучими. Насамперед, із досвідченою Наталією Влащенко та перспективною Еліною Бекетовою. Зійшлися в головному – високі стандарти вільної журналістики повинні стосуватися роботи всіх медіа, незалежно від того, кому вони належать.
Оскільки саме готувався візит у Чернігів Президента України Петра Порошенка, то з цілком зрозумілих причин практично вся місцева влада займалася організацією перебування глави держави на Сіверщині. Тільки з цих мотивів із українськими та закордонними журналістами зустрівся не міський голова Владислав Артишенко (як і Луцький міський голова Микола Романюк, у недалекому минулому голова облдержадміністрації, тільки не на Волині, а Чернігівської), а його заступник Олександр Ломако. Пояснив, що мер хоча й балотувався на виборах від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», але недавно вийшов із цієї партії, щоб ефективніше співпрацювати з усіма фракціями в міськраді, яких є наразі сім. Симптоматично, що чернігівська влада пам’ятає про основну помилку минулого режиму (намагання повністю узурпувати владу та знищити інакодумство), тому не лише змінила 70% управлінців, але й налагодила чітку комунікацію з людьми. Тому, наприклад, спочатку міський голова підписав розпорядження про ліквідацію однієї з чернігівських лікарень, а коли громада заперечила, то Владислав Артишенко відмовився від подібного наміру і знайшов у бюджеті 2 млн грн для функціонування цього закладу охорони здоров’я.
А от чим живе і як перетворюється з професійного боксера на адекватного управлінця Віталій Кличко, в київській владі довідатися так і не вдалося. Понад місяць одразу 3 департаменти бюрократичної машини розглядали журналістську ініціативу про зустріч, але так і не звели кінців із кінцями. Це тим більш дивно, що все це співпало в часі з відзначенням третьої річниці Революції гідності, на якій Віталій Кличко публічно обіцяв «жити по-новому»… Мало того: нинішній бургомістр західнонімецького м. Зюдльон Крістіан Веддер як кваліфікований юрист допомагав столичним чиновникам запровадити європейські стандарти роботи в комунікації із журналістами та громадою, він зустрічався в своєму офісі з учасниками проекту, та от дізнатися, чи хоча б щось Віталій Кличко та його підлеглі запровадили в повсякденну діяльність, так ніхто і не дізнався…

«Ми живемо в складний час геополітичних потрясінь, і Україна вже це відчула на собі. Ця епідемія поширюється і загострюється, а російська пропаганда діє все агресивніше та брехливіше… Тому суспільство і в Україні – не кажучи вже про Білорусь! – потребує якісної журналістики, тоді як самі працівники ЗМІ повинні знайти своє місце в насиченому інформаційному просторі», – зауважив голова «Білоруської асоціації журналістів» Андрєй Бастунєц, який прибув із Мінська.
Його доповнив радник Президента Вірменії, керівник медіа-центру в цій кавказькій країні Грант Мелік-Шахназарян:
«За умови надзвичайної активності соціальних мереж, де, в основному, непрофесіонали, але кількість кваліфікованих джерел щоденно зростає, головне для справжніх журналістів навчитися поважати не лише себе, але й аудиторію, яка читає, слухає і дивиться!».
Про необхідність кардинальних змін у системі підготовки кадрів для українських медіа та структурі власності вітчизняних ЗМІ (мають бути не лише приватні та державні, але й громадянські – фінансово та організаційно незалежні від чиновників різних мастей!) наголосив голова правління «Форуму українських журналістів», секретар волинської облорганізації НСЖУ, головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк. 
В унісон колезі висловився і голова Незалежної медіа-профспілки України Ігор Чайка:
«Це дуже важливо, коли спільний журналістський досвід здобувають представники країн із різними ступенями демократії. Але для всіх у ці непрості часи головне – журналістська солідарність. Якими згуртованими та сильними будемо ми самі, такою й буде в Україні свобода слова!».
У той же час керівник Медіа-дому «Bürgerhaus Bennohaus» із м. Мюнстер (земля Північний Рейн-Вестфалія) Іоахім Мусгольт підкреслив: програми допомоги розвитку українських медіа та в інших країнах проекту «Східного партнерства» лише розвиватимуться. Такої ж думки і директор громадського телеканалу «OK Ludwigshafen (земля Райнланд-Пфальц) Вольфганг Рессманн:
«Під час проведення реформ потрібна головна умова – свобода слова, бо це – основа демократії. І право на неї повинне поширюватися не лише на владу чи бізнес, але й на журналістів та простих людей. Саме тому ми хочемо, щоб українці не лише вивчили німецький досвід, але й застосовували його в цій країні!».

А керівник служби протоколу Посольства ФРН в Україні, заступник голови прес-служби Дітер Кьостер у виступі перед учасниками проекту особливо наголосив: Німеччина лише збільшуватиме обсяг фінансування подібних програм, і вже на 2017 р. передбачається використати до 20 млн євро. 
«За останніх кілька років Україна в галузі свободи слова здійснила кілька вагомих кроків уперед, але попереду ще дуже багато роботи!», – наголосив закордонний дипломат.
І з ним важко не погодитися. 
Сергій ШРАМЧУК.
На фото Дарії ЯРАНОВСЬКОЇ, Дениса КРИВОПАЛОГО і Агнес ГОРВАТ: учасники заходу з організаторами та німецьким дипломатом; голова НМПП Ігор Чайка; Ірина Констанкевич спілкується з журналістами проекту.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (569) - 87.4%
Пізно (23) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (23) - 3.5%
Мені байдуже (20) - 3.1%