Армагедон бульвару Шевченка

Це сталося в ніч із 19 на 20 листопада. В квартирі №11, де проживав 47-річний Ігор Стецюк, стався потужний вибух. Чому це відбулося, наразі достеменно невідомо. Найімовірніше, події розвивалися таким чином. Чоловік без певного виду занять, який був неодноразово на заробітках в Італії і навіть (через порушення тамтешнього законодавства  навіть був змушений змінити прізвище!), тимчасово мешкав у квартирі, яка належить іншій особі – Аллі Стасюк, яка нині теж в Італії.

Власниця самочинно поставила автономне опалення. У ту ніч із невідомих причин шланг подачі газу до котла виявився від’єднаним від системи, і квартира, і весь під’їзд серед ночі почали наповнюватися вибуховою газовою сумішшю… Можливо, в квартирі хтось вирішив закурити чи присвітити сірником…

Пенсіонерка Ніна Стась із сином-інвалідом 1 групи живуть поруч. 

«Якраз відсвяткували Михайлове 30-річчя, – пригадує Ніна Степанівна. – Я прибирала в кімнатах і була на порозі кухні. Аж раптом – вибух! Вхідні двері квартири згорнулися вдвоє, повибивало двері і вікна… Добре, хоч ми цілі залишилися».

На другому поверсі, буквально за стіною від епіцентру руйнувань,  мешкає одинока пенсіонерка Ганна Гаврилейко:

«Добре, що лягла спати в іншій кімнаті. Бо як «бабахнуло», то не тільки штукатурка на голову посипалася, а навіть шафа з одягом перекинулася! Дивлюся, а стіна в спальні і на кухні – вся з тріщинами: ледь не впала!».

Власницею ще однієї понівеченої квартири є сваха Лідії Повшук – Вікторія Поліщук. Коли сталася біда, в квартирі було молоде подружжя. Що пережили ці люди, важко навіть уявити: помешкання перетворилося на руїну без вікон і дверей, з обідраними та посіченими стінами.

Та чи не найбільше постраждав Петро Смоляр. Посеред ночі його розбудив телефон. Хтось із сусідів сказав, що весь під’їзд наповнений газом… Петро Дмитрович ледь устиг подзвонити на «104» та одягнутися, як – вибух! Дивом відбувся лише важкою психологічною травмою пенсіонер, який отримав інвалідність ще під час роботи на шахті. Його 86-річну маму Віру Іванівну, яка спала біля самісінької квартири з сусідом, завалило уламками будівельних конструкцій… Ледь не загинула й дружина – Олена Костянтинівна…

Щодо особи, яка перебувала в квартирі, де вибухнув газ, то Ігор Борисович із травмою руки та опіками тіла був госпіталізований, і зараз живе в іншому місці.

Родина Смолярів також була змушена вивезти на склад рештки свого майна і поселитися в родичів: живуть, як у рукавичці…

«Волинська газета» в статті «Хрущовка» з багатьма невідомими», надруковані 8 грудня ц. р., повідомляла про цю катастрофу. Як і про те, що самотужки потерпілі та місцева влада капітально відремонтувати фактично зруйнований двоповерховий будинок не можуть.  Але вирішувати цю проблему треба. Причому – невідкладно, бо старий будинок (зведений за часи перебування при владі Микити Хрущова!) у своїй центральній частині перетворився на руїну, від відкритого неба яку прикриває лише поліетиленова плівка…

«Я пропонував кільком будівельним організаціям узятися за реконструкцію цього об’єкта, але погодилася лише «Аскада», – розповів 13 грудня ц. р. Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков, коли на місце вибуху знову прибула комісія. – Спочатку, коли ще не розібрали завали, картина було однією, а зараз – зовсім інша, складніша. З Луцька проектанти, які займалися виготовленням документації на ремонт зруйнованого під’їзду в луцькій п’ятиповерхівці, привезли кошторис реконструкції цього будинку. Але, не чекаючи цього, ми одразу приступили до ліквідації наслідків вибуху. Дещо зробити вже вдалося, але попереду – дуже багато роботи».

Саме тому Віктор Борисович прямо в квартирі, де стався вибух, наполегливо попросив представника проектної організації та ПП «Аркада» розробити чіткий графік проведення робіт та встановити термін їх закінчення. Звернув увагу, що не потрібно розбирати ті стіни, які в нормальному стані, а зосередитися лише на тих несучих конструкціях, котрі потребують втручання фахівців. Людям, які живуть в напівзруйнованих квартирах, запропонував переїхати в тимчасове житло, а якщо ні – то з розумінням поставитися до неминучих побутових незручностей, коли робітники працюватимуть на об’єкті…

Попередня вартість робіт із капітальної реконструкції споруди за проектно-кошторисною документацією – як мінімум 1 млн 471 тис. грн., але досвід підказує, що в процесі їх виконання доведеться вносити поправки в бік збільшення вартості, адже на несучих стінках – суцільні тріщини, а дах загрожує повним обвалом.

І ось тепер – найголовніше: допомогти Нововолинську з фінансуванням. Звичайно, місцева влада виділяє на це свої гроші, але потрібна допомога з бюджету області та центрального рівня. Бо без грошей люди ще довго житимуть під відкритим небом і в постійній небезпеці руйнації аварійної споруди…

Хто ще, крім бюджетів різних рівнів, повинен відшкодувати наслідки вибуху? Логічно, що власниця квартири чи громадянин, який там мешкав на момент виникнення катастрофи. Бо незаконне встановлення автономного опалення – це одне, а знищення кількох чужих квартир – зовсім інше. Тому, вочевидь, без втручання правоохоронних органів щодо відшкодування винними завданих збитків тут не обійтися…

Прощаючись зі згорьованими людьми, кажу, що рано чи пізно, але в їхні оселі повернеться «довоєнне» життя. Серед інших відреагувала і Ганна Гаврилейко, якій у травні має виповнитися 80 років.

« Скажіть, чого безневинні люди повинні страждати через якогось ідіота?! – емоційно сказала Ганна Олексіївна. – І скільки вже мені мучитися безневинною? У дитинстві сиротою залишилася – майже всю родину на хуторі Ясінувка на Турійщині повбивали, росла круглою сиротою. Овдовіла передчасно… А на старості у своїй квартирі жити не можу!».

А що люди в нас різні, то це теж суща правда. Багато з них звикли гріти руки на чужому попелищі, й це ще раз підтвердилося в Нововолинську. Будівельники, які клали стіну на другому поверсі аварійної споруди, на вихідні забили дошками вхід у квартиру №11 і залишили там увесь інструмент. Коли прийшли в понеділок, уже нічого не було…

P.S. На подвір’ї пошматованого будинку по бульвару Шевченка, 35, буквально перед входом у зруйнований під’їзд, помічаю недороблений дитячий майданчик. Громадяни пояснюють, що це в листопаді від імені народного депутата України від цього округу Ігоря Гузя облаштовували територію. Кажуть, щодо потерпілих навідувався і помічник-консультант Ігоря Володимировича… Логіка підказує, що виборцям уже не гойдалки потрібні, а дах над головою.