→Архів

Культура Луцька: нові можливості

Тетяна Гнатів – відома особистість не лише на теренах Волині. Культура стала невід’ємною частиною її життя. Вона великий оптиміст і водночас промоутер культури, знаходить спільну мову з митцями і політиками, подружилася з дивовижними талановитими людьми, успішно реалізовує себе як управлінець та митець.

Зараз вона начальник управління культури Луцької міської ради, працює над концепцією розвитку галузі на найближче десятиліття. Тому й наша розмова розпочинається з її бачення пріоритетів.

– Які вони – мистецькі пріоритети Луцька?

– Модернізація існуючих закладів культури і мистецтва, збереження і нарощування творчого потенціалу, підтримка талантів, пошук нових можливостей і мотивацій, у тому числі і матеріальних стимулів для мистецтва і митців… Це кроки, яких не уникнути. А ще потрібно не забувати, про особливий статус і місце у євроінтеграційному просторі світу. Луцьк – це місто-порт, де «швартуються» мистецькі кораблі різних історичних епох, культур і народів. Звісно, потрібно втримати національну парадигму, самобутність і самодостатність – як фундаментальну цінність, без котрої немислимий рух у майбутнє... На жаль, культура недооцінена суспільством. Часто її сприймають лише як сферу розваг. Насправді ж – це виховання, освіта, комунікація, розвиток особистості, бо тільки культурна, вихована людина здатна творити майбутнє міста, країни, держави. Тому на часі проведення реформ…

– Тетяно Федорівно, як ви їх бачите на терені нашого міста?

– Переконана, що культурна політика має формуватися знизу до верху, тобто, на першому плані – ініціативи та участь громади, однак процес мають очолювати фахівці. Тому ми ініціюємо переформатування роботи управління культури. Вирішили зробити акцент на розвиток креативних ідей та міжнародну грантову діяльність – два напрямки, які дозволять підсилити наявні культурні інституції, активізувати модернізацію закладів, укріпити культурний потенціал та потужніше заявити про культуру міста на міжнародному рівні. Сьогодні відкриваються унікальні можливості для промоції місцевої культури, в тому числі і на міжнародному рівні. Участь у програмах Ради Європи та Європейського Союзу «Інтеркультурні міста», «Креативна Європа», «Креативне місто» відкривають нові можливості для комунікації.

– Ви є місцевим координатором Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста». Які можливості вона відкриває для Луцька?

– Луцьк бере участь в реалізації цієї програми з 2011 р. Серед найвагоміших заходів, які вдалося реалізувати – два міжнародних форуми інтеркультурних міст. Відбувся у Луцьку і Міжнародний форум поетів та перекладачів. Фахівці культури неодноразово брали участь у міжнародних конференціях та семінарах. Підписано Меморандум про другий етап реалізації програми у Луцьку. Працюємо над розширенням партнерських зв’язків, адже «Інтеркультурні міста» об’єднує 70 міст із 30 країн світу.

Разом з тим є і незаповнені ніші. Існує 30 основних європейських асоціацій і професійних мереж креативного напрямку, де, на моє переконання, має бути представлена і наша культура. Цьому сприяє і державна політика у сфері культури. Минулого року Україна приєдналася до Програми ЄС «Креативна Європа», де на підтримку європейських проектів до 2020 р. виділяється 1,46 мільярда євро. Для реалізації заходів необхідно мати партнерів із європейських культурних мереж. Це початок великої роботи, що передбачає і залучення в галузь донорських коштів.

– Я пригадую, як ви приїхали до Луцька, починали з найменших ролей у царині мистецтва. І тепер бачу, вам вдалося зберегти набутки старших поколінь... Водночас ваші очі завжди зорять навстріч новим мистецьким поколінням!

– Це правда! Але так не лише у мене. Більшість із працівників культури і мистецтва – це жертовні особистості, які надзвичайно вимогливі до власної творчості і дуже скромні у матеріальних запитах… Народні і заслужені артисти, діячі мистецтв і культури, художники, письменники… Усі вони великі українці, завдяки яким і є наш народ та держава. Я захоплююся своєю роботою, хоча буває і непросто… Люди, які присвятили життя культурі, – особливі. Аби мати підтримку, необхідно бути з ними на одній хвилі, «розмовляти однією мовою», розуміти усі мистецькі тонкощі та нюанси, тобто, бути просто управлінцем – не вийде. Тому вивчаю нові підходи до розвитку культури, європейський досвід… Пройшла навчання з мистецького менеджменту у Міжнародній літній школі в Польщі, брала участь у воркшопах програми Східного партнерства «Культура», у навчанні координаторів європейських проектів у Швеції, є учасником трьох Конгресів культури Східного партнерства. Як експерт із питань культурної політики часто беру участь у міжнародних конференціях і симпозіумах, передаю знання і напрацьований досвід колегам.

– Ви легко знаходите спільну мову з митцями, а як стосовно політиків? Адже посада зобов’язує лобіювати мистецьку галузь, дбати за фінансування і підтримку закладів культури, численних колективів, окремих виконавців, талановитих особистостей, педагогів, бібліотекарів. Чи достатньо для цього сили? Можливо варто йти в депутати?

– Вчора був такий шалений день, що, здавалося, впаду і розплачуся… А сьогодні, бачите, я вже посміхаюся, знову зібрана і, як кажуть, з холодним розумом… Сили відновились, і їх стачить на сімох… Так, я ж начальник управління культури чи не наймистецькішого і найсамобутнішого європейського міста! Вчора, до речі, спілкувалася з депутатами міської ради, відстоювала бюджетні статті культури… Вони, до речі, розуміють, що наше позаполітичне «міністерство культури» працює для всіх жителів Луцька, як кажуть, від малого до старого, і йдуть назустріч. Мабуть, у цьому заслуга й Луцького міського голови Микола Романюка, котрий щоразу наголошує, що культура – це душа нашого міста і фортеця кожної душі, яка у ньому живе…

Щодо депутатської діяльності… Пропозицій було чимало, однак моя партія – культура (жартує…). Переконана, що культура має бути поза політикою…

– У підпорядкуванні управління – десятки закладів культури і мистецьких колективів, сотні, якщо не тисячі, виконавців, адже ви опікуєтесь і знаменитими, і початківцями… А ще реалізовуєте себе не лише як управлінець – започаткували брендовий натепер фестиваль «Ніч у Луцькому замку», прижилися у місті розроблені вами проекти «Різдвяна майстерня», «Великодня майстерня», «Лучеськ Великий», «Кобзарське віче», «Дива Коляди», «Овація». До нас їдуть на «Різдво у Луцьку», «Великдень у Луцьку». Чи не складно поєднувати управлінську діяльність і творчість?

– Непросто, однак я вважаю, що лідер галузі культури має задавати тон в усьому… А ще саме творчість та творча синергія митців, із якими разом працюємо над проектами, додають сили, енергії та можливості впевнено почуватися серед мистецької еліти. Є ще багато цікавих ідей, які хотілося б реалізувати нам це вдасться.

– Не раз чув, що мистецтво танцю і пісні колективів Луцька для порозуміння між народами роблять набагато більше, аніж професійна дипломатія. Чи важко втримати висококласних митців на невеличких зарплатнях? Чи наші талановиті митці не поїдуть за кордон?

– Все можливе. Робота в культурі надзвичайно напружена, своєрідний графік, невисокі заробітні плати… І цілком логічною є проблема кадрів. Тому Луцьк дорожить своїми талантами, і мій обов’язок, зокрема, зробити середовище для таланту комфортним і прихильним. Упевнена – це нові можливості і новий рівень культури завтра.

Інтерв’ю вів Сергій ЦЮРИЦЬ.

Візитна картка

Тетяна Гнатів вищу освіту здобула у 1990 р. у Київському державному інституті культури за спеціальністю культурно-освітня робота.

У галузі культури Луцька з 1983 р. Працювала художнім керівником, завідувачем відділом культурно-освітньої роботи Будинку вчителя, методистом міського Будинку культури, інспектором відділу культури, заступником начальника управління культури, заступником директора департаменту культури та збереження історичної спадщини. На посаді начальника управління культури Луцької міської ради – з січня 2011 р.

За вагомий внесок у розвиток культури неодноразово нагороджувалася відзнаками облради, облдержадміністрації, Луцької міськради удостоєна Почесної грамоти та Почесної відзнаки Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв».