кого ж боятися?

кого ж боятися?

16 вересня волинські представники мас-медіа, громадські й політичні діячі, як і їхні колеги з 11-х міст України, зібралися на акцію із вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе та всіх загиблих журналістів. Невипадково – саме цього дня, адже минуло тринадцять років із дня зникнення засновника «Української правди». 

Перед мітингом у Луцькому Свято-Троїцькому соборі УПЦ Київського патріархату святі отці відслужили панахиду за тими працівниками ЗМІ, ціною професійної діяльності котрих стало життя. Декан собору протоієрей Микола Нецькар благословив журналістів, побажав здоров’я та успіхів і наголосив: «Журналістика – це Голгофа». А тому, попри небезпеку, попри ризики, не варто забувати про покликання служити правді, і головне – «боятися не того, хто біля нас, а того – хто НАД нами». 
Згодом на Театральному майдані місцеві медійники на білих транспарантах представили списки невинно убієнних журналістів. На жаль, таких за часи Незалежності – майже сімдесят.
До учасників мітингу звернулися голова Незалежної медіа-профспілки області Галина Баран, її заступник Богдана Стельмах, а також голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак. Усі вони наголошували на важливості паритетних відносин між представниками ЗМІ та владою. Зокрема відзначили і те, що в нашій області порівняно сприятливий клімат для виконання журналістом його службових обов’язків, випадки тиску на акул пера посадовцями чи приватними особами – поодинокі. Натомість загальна картина в державі залишає бажати кращого: рівень фізичної агресії щодо журналістів залишається доволі високим. Цьогоріч зросла кількість нападів на представників медіа з боку приватних осіб та силових структур, однак зменшилася з боку політиків та їхніх помічників. 
Багато вчинених проти носіїв свободи слова злочинів залишаються безкарними, саме тому журналістські організації планують передати до МВС та Генеральної прокуратури України петицію з переліком випадків фізичної агресії за 2013 р. і вимогою покарати нападників, після чого відзвітувати суспільству. 
У цьому переліку, на щастя, немає фактично жодного випадку протидії працівникам ЗМІ на території Волині. Хіба що згадано про липневу заяву редактора порталу «Вісті Каменя» та газети «Віддзеркалля Каширщини» Богдана Пташника в правоохоронні органи щодо протиправної заборони чиновників місцевої міськради висвітлювати сесійні засідання. Але солідарність, про посилення якої говорили та думали присутні, треба демонструвати і з колегами, які живуть та працюють навіть поза межами нашого краю. Що представники волинських медіа з честю й зробили. 
Насамкінець Михайло Савчак наголосив і на іншому аспекті діяльності ЗМІ – налагодженні хороших стосунків із читачем, глядачем тощо. Адже за статистикою, хоч і «четверта влада» за рівнем довіри громадян займає друге місце в суспільстві, та все ж більше люди довіряють представникам духовенства. 
Представники Волинської правозахисної групи закликали журналістів до співпраці, адже сфери діяльності обох – спільні, відтак проти свавілля можновладців і бізнесменів слід боротися разом. 
На завершення присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять Георгія Гонгадзе та всіх тих журналістів, хто передчасно пішов із життя. 
Олена ЛІВІЦЬКА, Ірина ВОРОБЕЙ.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (614) - 86%
Пізно (27) - 3.8%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%