Іще раз про африканську чуму свиней

Іще раз про африканську чуму свиней

Загроза потрапляння небезпечної хвороби на територію нашої держави зі сусідніх Росії та Білорусі тримає у напрузі відповідні служби: цими днями було призупинено роботу всіх місцевих пунктів пропуску, під посиленим контролем – переміщення транспорту через міждержавні й міжнародні. Та на селекторній нараді, що відбулася в режимі відеозв’язку, посадовці запевнили: ситуація – під контролем.

Представники профільних відомств – прикордонної служби, ветеринарної інспекції, санітарні лікарі, митники, керівники місцевих адміністрацій – зібралися для обговорення рішення уряду, що стосується вжиття заходів безпеки задля недопущення на наші території вірусу африканської чуми свиней, котрий уже знищив тисячі поголів’я сусідніх держав. І хоч недуга не несе жодної загрози життю та здоров’ю людей, гибель тварин – неминуча, адже вакцини проти хвороби не існує. Для України як аграрної держави наслідки зараження свиней вірусом були би плачевними в економічному плані, адже експорт продукції тваринництва і навіть рослинництва був би неможливим. До того ж, контролювати поширення хвороби, знищуючи заражених особин, у нашій державі – дуже складно, позаяк більшість свиней утримується в особистих селянських господарствах.
Як кажуть, краще попередити причину, ніж боротися з наслідками: саме тому посадовці зібралися для обговорення проблеми й координації роботи. Представники центральних відомств – голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Володимир Горжеєв, в.о. першого заступника голови Державної прикордонної служби Віктор Назаренко,  начальник управління прикордонного контролю адміністрації ДПСУ Олександр Біньковський – окреслили суть документа Кабінету Міністрів, загальну ситуацію і відповідні заходи, котрі слід ужити на всіх рівнях – від прикордонного контролю, митної процедури із залученням фахівців ветеринарної медицини – до інформаційної роботи з населенням. Цілком логічно, що на невизначений термін припинили роботу місцевих пунктів пропуску, адже їх обслуговують лише прикордонники: окрім відсутності персоналу для повноцінного огляду транспорту й багажу, тут немає відповідної інфраструктури для дезінфекції транспорту й дослідження продукції тваринного походження. Тож рух перенаправлено на міждержавні й міжнародні пункти, внаслідок чого збільшилося навантаження на останні. Для мешканців прикордонних територій – то проблема, адже тепер задля перетину кордону їм слід долати більшу відстань, однак кожен мусить усвідомити: то не чиновницька забаганка, а питання безпеки держави. 
Окрім того, слід посилити контроль у ймовірних місцях нелегального перетину кордону. Не менша увага на міграцію диких тварин, тож мисливство в прикордонних територіях – заборонено. Зупинилися доповідачі й на комплексові заходів, ужитих задля безпеки переміщення в авіапросторі та за допомогою залізничного транспорту.
Як вдалося налагодити роботу, як кажуть, на місцях розповіли начальники Східного регіонального управління ДПСУ Аркадій Кучеренко та Північного Ігор Токовий. Власне, перший передав побажання чиновників місцевих адміністрацій переформатувати роботу місцевих пунктів пропуску на лад міждержавних, себто забезпечити їх необхідною технікою й персоналом, аби вони змогли надалі приймати транспортні потоки. Посадовці центральних відомств раді підтримати таку ініціативу за умови фінансування її безпосередньо за рахунок місцевої казни. Одначе річ у тім, що, коли міжнародними пунктами пропуску опікується Міністерство доходів і зборів, то місцеві не перебувають на балансі жодної зі структур, тож на чиє ім’я оформляти проектну документацію? Цей момент слід уладнати на законодавчому рівні, зійшлися доповідачі. 
Ігор Токовий акцентував на білоруському напрямку, позаяк такі заходи впроваджуються тут уперше: роботу місцевих пунктів пропуску призупинено, а перетнути українсько-білоруський кордон можна у Сеньківці, Нових Ярловичах, Славутичі, Вільчах, Виступовичах, Майдані Копищанському, Городищі, Прикладниках, Дольську, Домановому, Піщі, Пулемцеві. Перевезення продукції тваринництва без відповідних документів обмежено, мисливство на прикордонні – заборонено.
Насамкінець виникло питання стосовно перевезення продуктів харчування: чи будуть вилучати і її? Цей нюанс також не врегульований на законодавчому рівні: на думку посадовців, слід внести відповідну поправку до Митного кодексу, згідно з якою заборонити перевезення продуктів харчування, котрі не належать до промислового виробництва, тобто не пройшли відповідної обробки. А поки що громадян з такими харчами повертатимуть назад. Тож Віктор Назаренко наголосив на роз’яснювальній роботі: людей слід повідомляти, хоча б, скажімо, об’явами на автостанціях про заборонений товар.
А підводячи підсумки, посадовець мовив, що всі служби віднеслися до роботи добросовісно, тож поки ситуація – під цілковитим контролем.
Не виникає збоїв у роботі й у волинських відомств: по завершенню наради, в оперативному режимі проблему обговорили на базі штабу Луцького прикордонного загону перший заступник його начальника – начальник штабу Олег Шевченко, головний державний інспектор ветеринарної медицини в області – начальник головного управління ветеринарної медицини Богдан Лозинський, головний санітарний лікар області Наталія Янко та ін. Пан Шевченко розповів, що зачиненими на сьогодні є пункти пропуску Самари та Тур, Гута працює за домовленістю з білоруською стороною - пропускають лише пішоходів (звісно, без багажу із продукцією тваринництва). 
Представник прикордонної служби запитав, чи можливо забезпечити фахівцями ветеринарної медицини місцеві ПП. Богдан Лозинський мовив, що то – прерогатива регіональної служби, а не обласної, а її центральне відомство знаходиться у Львові. 
Важливу проблему порушила Наталія Янко: мовляв, якщо людина перетинає кордон і має при собі заборонену продукцію – її відповідно повертають назад. Однак не факт, що громадяни не почнуть викидати її просто неба, аби все ж потрапити по той бік кордону. Тож слід забезпечити ПП спеціальними контейнерами, де продукти зберігатимуть, а після накопичення слід відвозити їх до місць зі спеціальним матеріальним забезпеченням, де можливе їх дослідження й утилізація. Та це питання залишилося поки відкритим.
Ірина ВОРОБЕЙ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (66) - 86.8%
Пізно (3) - 3.9%
Яка різниця? (2) - 2.6%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (4) - 5.3%