Нуль, помножений на 23

Навіть 88 роздрукованих аркушів тексту звіту голови облдержадміністрації про діяльність у минулому році та про виконання делегованих органом місцевого самоврядування Волині повноважень не допомогли Володимиру Гунчику переконати депутатів, що він на чолі незліченної армії чиновників обласного рівня працював ефективно і на користь громаді. 2 лютого на черговій сесії облради лише 23 депутати проголосували за те, щоб визнати звіт задовільним. Більшість так не вважає. 

Що такий варіант цілком можливий, показало бурхливе обговорення теми створення госпітальних округів на Волині. Володимир Гунчик і його підлеглі вперто лобіювали формування лише 3 округів із центрами в Ковелі, Нововолинську і Луцьку. Натомість народні депутати України Ігор Гузь та Ірина Констанкевич (вони взяли участь у сесії та виступили з трибуни) вважають, що їх має бути більше, запропонувавши додатково Володимир-Волинський і Камінь-Каширський. А на засіданні профільної депутатської комісії більшість погодилася з аргументом депутата Володимира Дибеля, що до переліку округів, які будуть фінансуватися з Держбюджету, потрібно додати ще й Любомлський.

Дебати завершилися рішенням, яким Володимиру Гунчику доручається розглянути доцільність створення не 3, а 8 округів: із центрами в Луцьку, Ковелі, Нововолинську, Володимирі-Волинському, Камені-Каширському, Любомлі, Ратному і Маневичах.

На зауваження голови облдержадміністрації, що він, мовляв, виконуватиме те, що рекомендуватимуть депутати, голова облради Ігор Палиця поставив діагноз: «Не треба грати «крапленими картами», коли спочатку робите одне, а тут заявляєте про зовсім інше!».

Логіка Ігоря Палиці і її повна відсутність в Володимира Гунчика – очевидні. За нововведеннями фінансування госпітальних округів буде проводитися з Держбюджету, а всі інші лікарні доведеться утримувати за рахунок волинських податкосплачувачів. Тому чим більше відвоюємо в Києва округів, тим кращими будуть медпослуги і тим менше доведеться витрачати грошей із казни області.

Ігор Гузь та Ірина Констанкевич, організувавши імпровізований брифінг, застерегли від ейфорії: існують чіткі міністерські критерії, за якими створюються госпітальні округи, і якщо Волинь «не дотягує» до озвучених 8-ми, то на цій рекомендаційній нормі не треба наполягати. Краще отримати 6 належних, ніж попросити більше і втратити все, в чому може бути зацікавленим руйнівник медпростору Волині Володимир Гунчик, якого прямо звинуватили в спробі «відправити на той світ» якомога більшу кількість простих людей. Тому народні депутати подякували представникам медичної громадськості, які прибули на сесію, і заручилися їхньою підтримкою в подальших переговорах із київськими чиновниками.

«Якщо треба буде, попросимо 5 представників волинських лікарень. Можливо, виникне необхідність і в 150-ти. А як побачимо, що має бути більше, то і про це вас повідомимо!», – наголосив Ігор Гузь.

Судячи з реакції залу, депутати повністю погодилися з негативною оцінкою броунівського руху губернатора і його «команди» в цій галузі, бо проводити будь-які реформи без участі представників територіальної громади в особі її обранців – це шлях у нікуди.

«Це ще не недовіра, але прозорий натяк на те, що далеко не все в Вашій роботі, Володимире Петровичу, подобається волинській громаді!», – підсумував тривале обговорення доповіді Володимира Гунчика та відмову визнати його діяльність задовільною голова облради Ігор Палиця, запропонувавши губернаторові, аби той неодмінно врахував позицію органу самоврядування у подальшій діяльності.

Що ж, не дарма наприкінці минулого року Володимир Гунчик і сам не прийшов на сесію облради, щоб прозвітувати, а слідом за ним порожні місця в сесійній залі продемонстрували його підлеглі. Пояснення, що було мало часу на підготовку детальної доповіді, як показало 2 лютого, по суті своїй є нікчемним: і через місяць після відтермінування часу звіту депутати так і не побачили ніяких позитивних зрушень...

Тому логіка подальшого розвитку ситуації проста. Закон після незатвердження звіту голови облдержадміністрації не передбачає прямої відставки очільника виконавчої влади області. Але це дуже голосний «дзвіночок» для тих високопосадовців у Києві, які зробили ставку на цю особу. Тому Володимир Гунчик або сам піде у відставку, давши комусь іншому можливість попрацювати на користь Волині, або його звільнить Президент Петро Порошенко, або буде й надалі сидіти в своєму кабінеті, втративши будь-які реальні важелі впливу на процеси, що також багатьох влаштовує.

Тому в подібних випадках одиночних жертв не буває. Це показав подальший хід сесії. Звітували начальник головного управління Держгеокадастру у Волинській області Василь Василенко і начальник облуправління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. В «кращі часи» це б перетворилося на формальну процедуру, бо особливих провалів в діяльності обох структурних підрозділів немає. Але на тлі антагонізму депутатського корпусу до всього, до чого має хоча б якесь відношення одіозний губернатор, плюс справді випадки нецільового використання земель та вирізування лісів, гільйотина недовіри обрушилася і на шиї цих посадовців: їхні звіти визнано незадовільними, а вищому керівництву рекомендовано призначити на посади інших. 

Тому ж Василеві Василенку не допомогли навіть представники ветеранських організацій воїнів АТО, які прямо з трибуни говорили, що Василь Миколайович та очолюване ним управління – чи не найкращі в Україні. 

Не зміг донести до свідомості присутніх депутатів раціональність змін у галузі та підтвердити позитивні результати в її роботі і Олександр Кватирко. 

Натомість звіт голови облради Ігоря Палиці депутати підтримали достатньою кількістю голосів – 48 «за». Головним мотивом виступу Ігоря Петровича (говорив із трибуни без папірців) було утвердження в свідомості волинян, що навіть на тлі неадекватної центральної влади на місцевому рівні можна багато зробити для покращення життя місцевої громади. Голова порівняв роботу депутатів нинішнього скликання з потягом, який набрав шаленої швидкості і рухається в заданому напрямку, інколи не зважаючи навіть на сигнали семафорів…

Тож Ігор Палиця вкотре наголосив, що його завдання – посилити роль місцевих громад загалом і облради – зокрема. І чи не найважливіше в цьому процесі – фінансова спроможність.

Відтак, наголосив на доцільності відновлення роботи КП «Волиньоблагроліс», яке раніше було визнане банкрутом. Скільки потрібно буде коштів, стільки й залучать, аби підприємство ефективно запрацювало на площі понад 56 тис. га, поповнюючи місцеву казну, бо, на думку Ігоря Петровича, це неправильно, коли торік облуправління лісового та мисливського господарства експортувало волинської деревина на суму понад 300 млн грн, а волинській громаді від того – ніякої користі, крім екологічних проблем. 

У цьому сенсі він навів приклад діяльності КП «Волиньприродресурс» (до речі, замість Веніаміна Туза його очолив голова комісії облради Василь Столяр), якому для отримання ліцензії на видобуток надр треба було заплатити… 62 млн грн! Ця велетенська, як для Волині, сума була залучена в інвесторів. Але результат очікується ще потужніший: до кінця року бюджет області може поповнитися 1 млрд грн! Джерело – видобуток бурштину на площі 56 га терміном на 20 років, розробка покладів торфу (9 тис. га) та родовищ міді (31 тис. га).  

«Другий етап – отримаємо дозволи на видобування нафти і газу. ПАТ «Украгазвидобування»,  яке не платить сьогодні жодної копійки в обласний бюджет, буде або працювати з нами, або хтось інший скористається нашою ліцензією. Але прибутки в області залишаться! Ніякий спеціальний закон, щоб чесно працювали  підприємства, не потрібен!», – наголосив.

У цьому сенсі він підкреслив, що особлива увага також приділятиметься розробці кар’єрів піску і щебеню, в особі голови облради підприємці отримають сприяння в зарибленні водойм, розвитку санаторно-курортної мережі області та інших, корисних для громади проектів.

В той же час Ігор Петрович закликав присутніх перетворитися з людей, які постійно щось просять, на тих, хто здатен щось дати. Але тут потрібно думати про раціональність видатків. І як приклад бездумної спроби розтринькування бюджетних коштів він навів ідею спорудити гігантську школу в с. Осівці Камінь-Каширського р-ну, на будівництво якої голова облдержадміністрації безуспішно намагається знайти 56 млн грн: краще звести меншу за третину вартості.

Слід зауважити, що тривалі виступи депутатів із запитами, бурхливі дискусії під час обговорень звітів голів призвели до того, що сесійне засідання затягнулося до пізнього вечора. Тому інші питання порядку донного розглядалися, загалом, за скороченою процедурою. В тому числі й бюджет області на нинішній рік, а також низка цільових програм, які фінансуються волинською громадою, і – доповідь голови тимчасової депутатської комісії з аналізу діяльності комунальних підприємств В’ячеслава Рубльова. Не було нотки скандалу і після виступів прокурора області Максима Киричука, начальника ГУ Нацполіції Петра Шпиги і начальника УСБУ Юрія Фелонюка про їхню діяльність щодо боротьби зі злочинністю та протидію тероризму. 

А от звіт начальника відділу інформаційної політики облдержадміністрації Світлани Головачук про виконання Програми розвитку медіа-простору Волині та реалізацію державної інформаційної політики в минулому році депутати не схвалили. 

Традиційно сесія проголосувала за низку звернень до центральних органів влади. 

Обранці громади підтримали позицію львівських колег щодо необґрунтованого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, газ і електроенергію та вимагають їх скасування.

Вони переконані, що «Ощадбанк» повинен скасувати безпідставні побори під час сплати громадянами за спожиті тепло, світло, воду і газ.

Депутати просять главу уряду Володимира Гройсмана повернути активи Луцького спиртогорілчаного заводу з подальшою передачею прибуткового підприємства волинській громаді.

Сесія проголосувала за необхідність додаткового маркування товарів, завезених із території країни-агресора, а також підтримала необхідність транспортної блокади з тимчасово окупованими російсько-терористичними бандами  районами Донецької і Луганської обл.

Облрада також переконана, що слід невідкладно звільнити Валерію Гонтарєву з посади голови правління Національного банку України за розвал фінансово-банківської системи, девальвацію гривні та участь у корупційних оборудках.