Великі біди малого масиву

Мешканцям Малоомелянівського масиву, що у Луцьку, співчувати мало. Приватні будинки, щойно зійде сніг, підтоплює. І таке траплялося не раз. Відтак практично щороку люди з острахом очікують перших весняних променів сонця, адже це означає, що прийде тепло – і знову доведеться рятувати з власних погребів картоплю, моркву, буряк, консервацію та решту добра. 

Цієї весни вода не сходила особливо довго й підступила не лише до господарських будівель, а й безпосередньо до будинків. Звісно, її відкачували, одначе ситуація повторювалася знову й знову. До справи взялася міська влада та навіть еменесники. На території мікрорайону встановили пожежно-насосну станцію. У результаті відкачали 1 тис. 200 куб. м води. У цілодобовому режимі працювала спецтехніка. Зокрема автомобілі КП «Луцькспецкомунтрансу»  й решта комунальних служб. Звісно, з «мокрою» ситуацією поволі впоралися, одначе остаточно стало зрозумілим: якщо залишити все, як є, добра чекати не доведеться. Бо дійшло до того, що повністю викачувати воду із підвалів та погребів стало небезпечним, аби ті приміщення не завалилися зовсім.

Ще у серпні цього року Луцький міський голова Микола Романюк під час оперативної наради зазначив: проблема є, вона – серйозна й не нова, одначе потребує вирішення. Мовляв, тамтешні люди втомилися слухати обіцянки про ймовірну допомогу щоразу, коли нічого, окрім проблем, не отримували. Біда в тому, що на території Малоомелянівського масиву високий рівень ґрунтових вод (старожили кажуть, що колись тут узагалі була майже болотиста місцевість). Щоправда, такого нюансу людям не повідомляли, роздаючи ділянки під забудову. Відтак вихід один – збудувати серйозну каналізаційну мережу, провівши всі необхідні інженерні розрахунки. Реально, однак дорого. Тоді ж Микола Романюк наголосив: буде розроблено проект каналізаційної мережі мікрорайону. Згодом на сесію винесли пропозицію щодо виділення із міської казни  200 тис. грн на виготовлення необхідних паперів. Депутатський корпус, розуміючи, що зволікати не варто, відповідне рішення підтримав. Відтак проектанти взялися до роботи. Окрім того, посприяти з фінансами пообіцяла й обласна влада, зокрема голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

– Об’єм робіт дуже великий, – наголошував Луцький міський голова, коментуючи журналістам ситуацію. – Тому й кошти потрібні немалі. Однак починати потрібно хоча б із чогось: спершу знайдемо фінансування, аби виготовити проектну документацію. Якщо сидіти й чекати кращих часів, то справа взагалі не зрушить із місця. Влада не може залишити людей сам на сам із такими проблемами. Це – однозначно.

Згодом, у вересні місяці, стало відомо: проектні роботи щодо господарсько-побутової мережі завершать уже до 1 жовтня. Про це мер розповів під час зустрічі із мешканцями Малоомелянівського масиву. Тоді ж представники влади та місцеві жителі взялися обговорювати хід робіт із проектування мереж господарсько-побутової та дощової каналізації. Стало відомо, що й проектувальні роботи по зливовій каналізації також оплатять із міського бюджету.

– За попередніми підрахунками, аби збудувати господарсько-побутову мережу, необхідно близько 12 мільйонів гривень, – наголосив Микола Романюк. – То – немалі кошти. Маю намір звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням передбачити фінансування будівництва каналізаційної мережі на території масиву у Державному бюджеті.

Чи варто сподіватися на столичну поміч? У відповідь владці наголошують: гроші на украплення схилів Стиру на вул. Героїв УПА в Луцьку надійшли. Роботи вже виконуються.

Зрозуміло, що каналізування цілого мікрорайону – справа не одного дня. Фахівці говорять про рік, а то й всі півтора. Доведеться долучитися до справи й місцевим мешканцям. Вони виготовлятимуть проекти підключення до центральної мережі кожного з будинків. Варто наголосити, що проблема згуртувала тамтешніх жителів. Вони виступили з ініціативою створити квартальний комітет «Малоомелянівський» як орган самоорганізації населення. Під час останньої сесії Луцької міської ради депутати проголосували за таку ідею.