Армагедон закінчиться в червні?

Лише за щасливим та випадковим збігом обставин обійшлося без людських жертв.

Але дні минають, а постраждалі продовжують жити, де прийдеться. Частина – за напівзруйнованими стінами, дехто – в родичів. Радіють тільки з того, що будівельники вже всерйоз взялися за роботу.

Під час виїзду в Нововолинськ на початку грудня минулого року, спілкування з Нововолинським міським головою Віктором Сапожніковим та мешканцями нещасного будинку стало очевидним: лише силами місцевої влади відновити житло – фактично неможливо. Тому міська влада, виділивши 1 млн грн, резонно сподівалася на поміч з боку обласної влади і Кабінету Міністрів України.

Чому? Бо коли в Луцьку обвалився цілий під’їзд п’ятиповерхівки (це сталося 10 червня 2012 р.), то на місці трагедії одразу з’явилися не лише аварійні та рятувальні служби, але й тодішні керівники міста та області – Микола Романюк і Борис Клімчук. Саме голова облдержадміністрації Борис Клімчук «вибив» в уряду 11 млн 968 тис. грн із Резервного фонду, які надійшли в область буквально через 2 тижні після катастрофи. Достатні гроші та добра організація робіт дозволили оперативно відремонтувати будинок, і зараз він є безпечним для життя людей.

У Нововолинську на початках ситуація розвивалася за іншим сценарієм. Тож тривалий час лише постраждалі та місцева влада билися як риба об лід, аби достукатися до вищих ешелонів влади з тим, аби отримати сприяння в ліквідації наслідків вибуху.

Саме тому «Волинська газета» офіційно звернулася до керівництва області з проханням повідомити, чи отримає Місто шахтарів хоча б якусь підтримку ззовні.

Нарешті отримано відповідь, датовану ще 27 січня ц. р. (чомусь так довго «ходять листи» в межах міста).

«Вжито відповідних заходів щодо проведення невідкладних робіт для унеможливлення обвалу горищного перекриття, димового каналу в квартирі №11, кам’яної кладки колон, на яких лежать балки перекриття квартир №11 та 12, підшивки стелі в квартирі №8 до повного виконання капітальних робіт у подальшому, проведено накриття гідроізоляційною плівкою в місцях, де відсутні азбестоцементні листи, влаштовано тимчасовий захист із поліетиленової плівки на вибитих вікнах, установлено дверні блоки та проведено ремонт окремих місць покриття з азбестоцементних листків з метою життєзабезпечення мешканців першого під’їзду будинку.

Ужито заходів та проведено відповідну роботу щодо не нарахування комунальних платежів мешканцям тих квартир, які не придатні для подальшого проживання», – повідомив голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Тепер – про головне. Про те, чи є гроші на ліквідацію наслідків вибуху?

«Виконавчим комітетом було ухвалене рішення від 22 грудня 2016 р. №582 «Про проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 35» із залученням коштів міського та обласного бюджетів, цим же рішенням затверджено список постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, – прояснив керівник виконавчої влади області. – Фінансування заходів із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. №140 «Про затвердження Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» (зі змінами), якою передбачено, що фінансування таких заходів об’єктового та місцевого рівнів здійснюється, в першу чергу, за рахунок міських резервів. На проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт виділено кошти з резервного фонду міського бюджету в сумі 49 тис. 431 грн 60 коп., із яких освоєно 49 тис. 377 грн 60 коп.

Рішенням виконкому Нововолинської міськради від 22 грудня 2016 р. вирішено провести капітальний ремонт цього житлового будинку, залучивши кошти міського та обласного рівнів. Замовником робіт виступає Житлово-комунальне об’єднання Нововолинської міської ради, яким для виготовлення робочого проекту на капітальний ремонт житлового будинку та акту державної експертизи витрачено 53 тис. 932 грн бюджетних коштів. Рішенням сесії Нововолинської міськради від 23 грудня 2016 р. №13/3 «Про міський бюджет на 2017 рік» на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації виділено 1 млн грн».

Департаментом фінансів облдержадміністрації наприкінці минулого року було підготовлено проект рішення «Про обласний бюджет на 2017 рік» та подано на розгляд обласній раді. У проекті врахували надання субвенції з обласного бюджету Нововолинському міському бюджету на співфінансування витрат із відновлення житлового будинку на бульварі Шевченка, 35 у м. Нововолинську в сумі 700 тис. грн. 

Депутати облради пішли назустріч постраждалим і 2 лютого ц. р. проголосували за виділення на ліквідацію наслідків катастрофи мінімально необхідних 700 тис. грн. Хоча більшу частину коштів можна було б залучати за рахунок податкосплачувачів Нововолинська і області, та – з Києва.

Та голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, вочевидь, і не звертався до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана із обґрунтованим проханням допомогти з відновленням зруйнованого житла нововолинців за рахунок Резервного фонду КМУ. 

Відтак, відновлення даху над головою спотвореного вибухом будинку залишається справою лише самих постраждалих, значною мірою – Нововолинського міського голови Віктора Сапожнікова та депутатів міськради, 

«Якщо в процесі виконання робіт не виникне якихось нових, непередбачених, ускладнень, для усунення яких потрібно буде виділяти додаткові асигнування, то 1 млн 700 тис. грн має повністю вистачити для ліквідації наслідків вибуху в будинку по бульвару Шевченка, 35. Відтак, сподіваємося, що вже до червня цього року всі роботи завершимо, і люди зможуть повернутися в свої домівки», – сказав Віктор Сапожніков.

А що Володимир Гунчик слабо уявляє, до яких руйнівних наслідків призвів вибух у житловому будинку і в яких умовах з кінця листопада минулого року животіють люди, свідчить хоча б така фраза з його відповіді: 

«Постраждалих мешканців зруйнованої частини будинку тимчасово відселено».

Насправді, лише винний у вибуху квартири №11 переїхав до родичів, а ще – родина Петра Смоляра, яка жила на першому поверсі, буквально під епіцентром катастрофи: інвалід-шахтар, його мама і дружина-пенсіонери також самотужки знайшли притулок у далекої рідні. Решта громадян категорично відмовилися залишати напівзруйновані оселі і продовжують очікувати на завершення аварійно-відновлювальних робіт.

А це, в основному, теж пенсіонери та інваліди…