Із дипломом філософа - «на краю світа»

Із дипломом філософа - «на краю світа»

«Коли ми тільки вступили до університету (нині СНУ ім. Лесі Українки, – авт.), всі викладачі, мов заведені, розпочинали лекції з того, що нам несказанно пощастило. Мовляв, ми – перший університетський набір студентів-філософів. Із таким дипломом нас просто розберуть роботодавці, бо можемо працювати і в газетах, і на телебаченні, і в соціальних установах, і школах… А через 5 років ми дійсно побачили, кому потрібні філософи…» 

…Про свій невдалий вибір професії наша читачка Ірина Іванюк із с. Студині Рожищенського р-ну нині розповідає з гумором. І не без певної долі філософії… Щоби мешканці віддаленого невеличкого села, так би мовити – без сільради, могли пережити всі реалії сьогодення без хвилювання, треба бути ще й ого-го яким філософом. Правда, у роботодавців її диплом філософа-релігієзнавця зазвичай викликає здивовану посмішку.
Ірина мешкає у с. Студині Рожищенського р-ну, скільки себе пам’ятає. Рано залишилася без батьків. Нині живе поруч із сім’єю сестри. Однак навіть із дипломом філософа без роботи не сидить. Певний час трудилася в сільській школі, викладаючи… світову літературу та російську мову. А потім перекваліфікувалася у соціального працівника. Таку, на перший погляд, просту, а насправді дуже навіть і складну роботу довелося опановувати на практиці. Часу на науку не було: ставай – і працюй. А позаяк у роботі їй необхідно працювати зі складними сім’ями, малозабезпеченими, бувати у домівках, де тобі, можливо, й не дуже раді, налагоджувати контакти, то зрозуміло, що не завжди у таких випадках все гладко та просто. З людьми повсякчас складно. Тут треба бути не те, що філософом, а  навіть і психологом. 
Такою ми побачили чергову переможницю передплатної лотереї, яку традиційно проводить двічі на рік «Волинська газета». Ірина Іванюк за своєю праскою до Луцька примчала сама. Сказала:  «Чого будете їхати на край світа?». 
Хоча не такий вже й «край світа» оті її Студині. Якщо на карту поглянути, звичайно. Бо для неї, працівниці Береської сільської ради, котра чи в добру погоду, чи в негоду за відсутності транспортного сполучення між тими ж таки Студинями та сусіднім Береськом щодня мусить долати кілометрів чотири велосипедом, все бачиться дещо інакше…
«Чи працюватиму взимку, не знаю…» – міркує Ірина. Як тут не бути філософом?..
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: Ірина Іванюк у гостях у редакції. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (5) - 55.6%
Пізно (1) - 11.1%
Яка різниця? (1) - 11.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (1) - 11.1%