Первинка – основа медицини

Власне, скромні волинські успіхи у «реконструкції» медицини – то лише початок великого шляху. Однак сьогодні плани щодо розвитку галузі – не декларації, а конкретні заходи. Добре виписані, зрозумілі й дуже необхідні на місцях. Альфа і омега тут – розвиток первинки. Насамперед – у сільській місцевості. Таким чином, якщо станом на січень 2013-го в області було 89 амбулаторій загальної практики та сімейної медицини, то у жовтні їх уже 116. За два останні роки шість дільничних лікарень реорганізували у лікарські амбулаторії з пунктами швидкої допомоги. Такі установи вже діють, скажімо, у с. Гуща Любомльського, в Доросинях Рожищенського, Велимче Ратнівського р-нів. І такі моделі теж себе виправдали. 

«У наших намірах до 2019-го відкривати 18-20 амбулаторій щороку. Ясно, що в переважній більшості це будуть сільські заклади. Ці плані уже виписані. Під них ми готуємо не тільки місцеві чи державні фінанси, а й кошти проекту Світового банку. Левова частка з 30-ти мільйонів доларів Світового банку буде спрямована на первинну медицину», – запевняє Борис Клімчук. 

Особливий акцент – на заробітній платі фахівців первинки. У пілотних регіонах зарплата сімейного лікаря вже сягає 5-7 тис. грн. Там передбачено механізм нарахування доплат за кожного «зайвого» пацієнта. До таких показників ідемо і ми, адже досвід пілотних регіонів буде поширюватися на решту областей. 

Окрема тема – розбудова первинної ланки у містах. Коли на початок 2013-го року в містах діяло лише 8 подібних установ, то тепер – 30. Досвід відкриття лікарських амбулаторій у мікрорайонах, віддалених від центру Луцька, прекрасно себе зарекомендував. Із тим, що нині медицина рухається в правильному напрямку, погоджується головний лікар Луцької амбулаторії загальної практики – сімейної медицини №1 Лідія Кривдік, що функціонує на вул. Бенделіані. Новим етапом у роботі стало створення на базі цієї амбулаторії центру первинної медико-санітарної допомоги: «Ця хороша ідея назріла вже давно, – каже Лідія Кривдік. – Будемо розширюватися, адже торік нам виділили приміщення площею 264 квадратних метри, де облаштуємо 12 кабінетів. Рішенням сесії спрямували 500 тис. гривень на його ремонт. Згодом штат амбулаторії поповниться вузькопрофільними спеціалістами, закупимо додаткове обладнання…» 

«Гарну погоду», за словами голови облдержадміністрації, зробили в Луцьку і ті п’ять новеньких швидких допомог, якими влітку поповнили парк Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Сьогодні автівки «трудяться» на повну силу. Звичайно, можна було і не поспішати із купівлею цих транспортних засобів, каже голова облдержадміністрації: «Можна було почекати, доки Раїса Богатирьова (міністр охорони здоров’я, – авт.) закупить швидкі за державні гроші… Але! Хто хоче працювати, той шукає засоби! Хто не хоче – шукає причину. Головна ж причина в таких випадках – не брак грошей, а погана організація». 

Місцевим політикам, які не втомлюються шукати ці «тисячі причин», варто було б дійсно прийти на екскурсію до центру екстреної допомоги в Луцьку, побачити людей, які працюють, і технології, які їм у цьому допомагають. І там, а не в сесійних залах, спробувати себе у мистецтві голослів’я. 

Саме погана організація дається взнаки і коли йдеться про пільгові ліки для гіпертоніків. Відповідна державна програма діє. А в окремих районах використовують лише 10% закладених під неї коштів. Невже людям не потрібні дешеві ліки? Тим людям, які від серцевих недуг мусять лікуватися не час від часу, а постійно? Потрібні! Просто вони не знають про можливість за рецептом лікаря отримати, скажімо, в аптеці ліки, які коштують 40 грн за 40 коп. Саме тому Борис Клімчук поставив перед підопічними чітку вимогу: йти назустріч людям. Радити. Допомагати. Інформувати. Не забувати про святий лікарський обов’язок – служити людям добром.  Адже саме до цього спонукають усі ті численні державні ініціативи, спрямовані на розвиток медицини та підтримку людей у їхній нелегкій боротьбі з різними захворюваннями. 

Нещодавно, перебуваючи з робочою поїздкою на Ковельщині, голова облдержадміністрації відвідав лікарську амбулаторію у с. Любитів, де медзаклад обслуговує 12 сільських населених пунктів. А також амбулаторію №1 м. Ковель, що обслуговує 8 тис. мешканців Міста залізничників. Умови в цих установах створені якнайкращі, а пацієнти не шкодують добрих слів про лікарів. А це ознака того, що механізм, налагоджений спільними зусиллями, працює.

«Хоча ми не пілотна область, ми створюємо систему лікарів первинної ланки медицини, яка дуже потрібна людям, насамперед, у сільській місцевості. І в пілотних регіонах така система уже ефективно запрацювала, від чого виграють не лише пацієнти, а й медики. Ми готові стати також пілотним регіоном, бо багато вже для цього зробили. Відомо: хто працює, тому допомагають. До цієї роботи нас спонукає Президент України Віктор Янукович», – констатував, перебуваючи на ковельській землі, Борис Клімчук.