«Тітушки» «Безсмертного полку»

Бо насправді на парадах несуть фотографії солдатів Другої світової війни не для того, щоб вшанувати полеглих та живих переможців націонал-соціалістичного режиму в Німеччині, фашистського в Італії та їхніми союзниками з Іспанії, Румунії, Угорщини та навіть Словаччини і Хорватії. Мета інша – показати, що Росія не лише правонаступниця СССР, але й має право на фактичну приватизацію перемоги країн Антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні… 

Підтекст – ще гірший, адже в такий спосіб людей намагаються одурманити, проводячи підлі паралелі між перемогою над гітлерівськими окупантами в 1945 р. і необхідністю досягнення «перемоги» над «київською хунтою» в результаті війни Росії з Україною, котра розпочалася в 2014 р. і триває досі… Вони вже дійшли до того, що почали навіть пропагандистські ролики на телебаченні демонструвати, де нинішні «апалчєнци» стоять в обнімку зі старими неадекватами, які виконують роль «солдатів-переможців»…

Масові порушення громадського порядку в багатьох містах України на Сході, Півдні та в Центрі показали, що «Безсмертний полк» свою місію виконав сповна: ситуація дестабілізована. Правоохоронці ж, як завжди, продемонстрували не лише повну відсутність профілактичної роботи з потенційними правопорушниками, але й фактично захищали «тітушок» із червоними прапорами і зірками…

Як діяти свідомим громадянам у подібній ситуації? Мабуть, пора вже започаткувати свою масову акцію під назвою «Безсмертний ГУЛАГ». Якби волиняни вийшли на вулиці з портретами своїх дідів чи батьків, які були репресовані у всепоглинаючій мережі концтаборів чи просто вивезені в лютий Сибір у 1939-1953 рр., то хода б заполонила всі міста і села! 

Бо ж насправді за спинами радянських солдатів в Україну після 9 травня 1945-го повернувся людиноненависницький більшовицький режим, який продовжив панування Іосіфа Сталіна аж до 1953 р. і спричинив масові злочини: людей розстрілювали, відправляли на каторжну підневільну працю за колючий дріт  і на заслання сотнями тисяч. Їхнє майно конфісковували, вцілілих заганяли в колгоспи,  в церквах робили клуби або хліви, а дітей репресованих у дитбудинках учили, що їхній батько – Сталін, а матір – «Родіна»… 

То що й кому ми хочемо продемонструвати і 8, і 9 травня?  

І чи не пора припинити святкування з приводу минулої війни хоча б до того часу, коли в нас буде новий День перемоги в війні з російськими окупантами?