За покликом серця

За покликом серця

Поширеність серцево-судинних захворювань сьогодні все частіше називають однією із загроз нації. Як протидіяти таким викликам? Над цією темою міркували під час нещодавньої наради в Луцьку. Розмова про «Організацію надання медичної допомоги при серцево-судинних захворюваннях: міжнародний та регіональний досвід» ініційована волинянами, але для участі у ній прибули представники багатьох регіонів держави, передовсім – начальники управлінь охорони здоров’я облдержадміністрацій, керівники кардіоцентрів, експерти у сфері кардіології… Очолила нараду 18 жовтня перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова. 

До речі, робочу поїздку на Волинь Ірина Михайлівна розпочала із відвідин обласного центру кардіоваскулярної патології, що працює у стінах Луцької міської клінічної лікарні з 2005 р. За останні кілька літ центр був оснащений надсучасною апаратурою: 16-зрізовим комп’ютерним томографом, агіографічним комплексом, що придбані коштом Державного бюджету. Поважна гостя також ознайомилася із ходом будівництва перинатального центру й оглянула міський центр надання адміністративних послуг – новостворену структуру, яка теж, образно кажучи, покликана мінімізувати негативні емоції споживачів адмінпослуг і таким чином вберегти їм найцінніше – здоров’я . 
Актуальність теми серцево-судинних захворювань голова облдержадміністрації Борис Клімчук «відчув на собі». Саме з розповіді про особистий досвід він і розпочав вступну промову: «Як кажуть у нас на Волині, я маю міцне, але добре полатане серце. П’ять років тому отримав перший тривожний сигнал. Лікарі, на щастя, допомогли швидко зорієнтуватися, прийняли рішення – й у Любліні мені зробили коронографію, встановили два стенти… Я цього не соромлюся, бо мій особистий досвід може бути прикладом».

Сьогодні поширеність серцево-судинних захворювань можна розглядати як виклик нації, наголосив Борис Клімчук. Давним-давно настав час для серйозних розмов на цю тему. На Волині, зокрема, в останні роки втілюють свого роду пілотний регіональний проект, який зарекомендував себе більш ніж успішно. Йдеться про програму «Волинькард», зініційовану Борисом Клімчуком. 
«Ми не боремося із серцево-судинними захворюваннями. То шкідлива термінологія – «боротися». Ми намагаємося мінімізувати умови їхнього виникнення. Програма «Волинькард» не ставить за мету вилікувати всіх, а спрямована на профілактичну освітню роботу, раннє виявлення та подальше лікування серцево-судинних захворювань із застосуванням сучасних високотехнологічних методик. Але чим більше ми працювали в цій темі, тим більше розуміли: чисто медичний фактор зможе нам дати максимальний ефект на перших порах на 20-30 відсотків. Усе решта – мотивація людей. Тому в буквальному сенсі «пішли в народ», – наголосив голова облдержадміністрації. 
Роботу волинських управлінців щодо впровадження системних змін у медицині, зокрема й щодо протидії поширенню захворювань серця, Ірина Акімова охарактеризувала коротко і чітко: «Пілотні регіони для впровадження медичної реформи отримали додатковий ресурс. Але чи це означає, що всі інші області повинні чекати з моря погоди? Волинський приклад – прекрасне тому свідчення. Зокрема – у вдосконаленні системи раннього виявлення серцево-судинних захворювань», – сказала Ірина Акімова. Згодом додавши: «Тут це роблять за покликом серця. І не тільки тому, що в цьому серці стоїть стент» (очевидно, маючи на увазі в буквальному сенсі – серце головного натхненника регіональної програми «Волинькард» Бориса Клімчука)».

Діагноз «інфаркт міокарда» не повинен бути смертельним, наголосила Ірина Акімова, зачинаючи серйозну розмову з присутніми. Відтак зазначила: зібралися в Луцьку, аби поговорити про проблему не з медичної теми, а про те, як простіше реалізувати медичну реформу, ініційовану Президентом і винесену ним на перше місце з-поміж решти реформ. Незадоволення чинною системою охорони здоров’я, на думки Ірини Михайлівни, базується на організаційно-економічних факторах: «Схема – проста: єдиний механізм, профілактика, раннє виявлення, раннє лікування захворювання, раптом це не відбулося – дуже якісна ургентна допомога. Саме тому одним із головних акцентів реформи стало посилення первинного рівня надання медичної допомоги, перебудова системи організації первинної ланки, перерозподіл фінансів на користь первинки». 
Успіхи поляків, вважає вона, у боротьбі із серцево-судинними захворюваннями для України могли б стати прикладом. Польща працювала над цією темою у 90-х, тоді в сусідній державі смертність від інфаркту міокарда зменшилася в десять разів (!). Оздоровчу кампанію нації очолив Президент Польщі, а його багаторічний радник професор Томаш Здроєвський, нині голова Комітету громадського здоров’я Польської академії наук, прибув цього дня до Луцька, аби поділитися досвідом з учасниками наради. За словами професора, інвестиції в охорону здоров’я впливають на економічний ріст країни. Для прикладу, в Польщі 6% валового продукту вкладають у систему охорони здоров’я, в Канаді та США – 16. Однак це зовсім не означає, що чим ліпший рівень життя, тим краще себе почувають люди. Бо на показники із серцево-судинних захворюваннях безпосередньо впливає соціальна нерівність. А конкретних успіхів у покращенні ситуації досягнули завдяки реформі інституту сімейної медицини, тому Томаш Здроєвський підтримує зміни, які нині впроваджують у медицині України.
У деталях про результати програми «Волинькард» розповів її керівник професор Андрій Ягенський: «Ми зосередилися на двох напрямках: профілактика і невідкладна допомога». Торік коштом обласного та громадських об’єднань бюджету фахівці програми обстежили майже 35 тис. осіб. Цьогоріч неабияк активізували роботу в сільській місцевості, запропонувавши людям безкоштовне обстеження. Андрій Ягенський у присутності Ірини Акімової наголосив на потребі створення загального реєстру хворих на серцево-судинні захворювання (та й не тільки). Це дало б змогу не тільки мати чітку статистику, а й бачити «як поступають у клініках первинки з такими пацієнтами»), а отже, й мати змогу коригувати ті чи інші процеси. 
Як запевнив завідувач відділу інтервенційної кардіології Національного наукового центру «Інститут кардіології М. Д. Стражеска» НАМН України Юрій Соколов, якщо правильно організувати процес, у найближчі 2-3 роки реально наздогнати Європу за показниками серцево-судинних захворювань. А наразі ситуація, на його думку, така: у кожній з областей є нове дороговартісне обладнання, але нема системи, яка б рухала справу вперед. 
Погодилася зі сказаним і Ірина Акімова, тому, підсумовуючи нараду, наголосила: «Серйозні кроки щодо поліпшення матеріальної бази державою вже зроблені. На мою думку, нині владі в регіонах треба пильно подивитися на те, як використовується це обладнання». Особливу увагу звернула на потребу покращення кваліфікації лікарів, погодилася з необхідністю запровадження електронного реєстру пацієнтів та повідомила, що наразі МОЗ працює над узгодженням нового медичного протоколу щодо серцево-судинних захворювань, без якого «рухатися далі неможливо». 
Після наради Ірина Акімова мала нагоду ознайомитися з роботою Луцького центру надання адміністративних послуг, який діє з липня ц. р. Першому заступнику Глави Адміністрації провели екскурсію підрозділами ЦНАП. Про їхні функції та запроваджені новації детально розповіла керівник центру Лариса Карпяк. Насамкінець Ірина Акімова поділилася враженням від побаченого, зауваживши, що такі центри стають в Україні національним стандартом:
«Якщо раніше такого рівня установа, як у Луцьку, була унікальною, то нині це стало доброю традицією. Зазвичай спочатку подібні заклади з’являються в обласних центрах – із хорошим сервісом, тренованим персоналом, який не просто вміє якісно виконати свою роботу, а знає чітко стандартизовані процедури і має посмішку на обличчі. Волинь демонструє відмінні приклади й хороші плани не лише в Луцьку, а й в області. Добре те, що тут працюють молоді, сповнені ентузіазмом люди, які бачать, як можна частину послуг, які надаються територіальними органами влади, перенести під систему державних адміністраторів. Це тема найближчого майбутнього. Таким чином завдання, яке поставив Президент України три роки тому (зробити систему адмінпослуги зручною, доступною) практично вирішується. Я думаю, тут колеги з Луцька – молодці. Тепер завдання вашого голови облдержадміністрації, аби така ж система запрацювала в інших населених пунктах Волині». 
Олена ЛІВІЦЬКА. 
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (5) - 55.6%
Пізно (1) - 11.1%
Яка різниця? (1) - 11.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (1) - 11.1%