«Перші»... і «треті совєти»

«Часто доводиться велику правду захищати невеличкою неправдою», – сказав під час переговорів в іранському Тегерані в листопаді 1943 р. Прем’єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчілль своєму колезі по Антигітлерівській коаліції Іосіфу Сталіну, пояснюючи військову конспірацію. І дійсно: про «вікопомну мрію» українського народу про «возз’єднання», яка стала реальністю восени 1939-го, ми говоритимемо ще довго. Хоча б тому, що раз і назавжди українське демократичне суспільство має собі дати відповідь, що ж насправді тут відбулося у перші дні Другої світової війни: возз’єднання чи окупація?

Як на мене, жодні ілюзії не мають права на існування. Найбільші диктатори того періоду – більшовицький Іосіф Сталін та нацистський Адольф Гітлер –уклали між собою «пакт диявола», в результаті чого просто розділили між собою незалежну Польську державу. Що Друга Річ Посполита свого часу створювалася теж за рахунок пригноблення інтересів українського народу, то це також очевидно, але наразі стосунку до теми «золотого вересня» 1939-го відношення не має. Бо коричневий Берлін і червона Москва просто розтерзали гонорову, але небоєздатну Польщу…

Що ж принесли на Волинь «перші совєти», крім лозунгів і транспарантів? Разом із українською мовою в школи – арешти патріотичних учителів. Із гаслами про землю для селян – масову націоналізацію та конфіскацію. Навіть церкви не вціліли: римсько-католицька опинилася фактично на правах ворога, а православну просто підмінили: замість прогресивної УАПЦ уцілілих батюшок зігнали в тоталітарну РПЦ…

Крім того, «більшовицький рай» у порівнянні з «загниваючим капіталізмом» у Західній Україні виявився абсолютно в програшному становищі. Правду говорив один із солдатів РККА, який разом із іншими крокував тоді через село, де жили мої предки: «Освободілі ми вас, люді! От бєлих пірогов і хромових сапогов!». Бо зі Сходу прийшла голодна, обідрана і бездуховна орда, котра приступила до елементарного грабежу. Справа дійшла так далеко, що в «червоному жовтні» 1939-го в Західну Україну зі східної заборонялося їхати будь-кому, хто не мав спеціального дозволу КП(б)У і Совнаркому!

Щоб уявити собі, як «звільнених» якщо не розстрілювали або не вивозили в Сибір, то обкрадали та обдирали, наведу простий приклад. Зараз на Волині фактично всі таксі – приватні. І тоді так було. Що означала націоналізація? Конфіскацію всіх машин на користь режиму. Тобто, була в вас машини – і її забрали. А гіркою пігулкою для незадоволених був ГУЛАГ…

Тому нічого доброго в Західну Україну не принесли ні «перші совєти», ні «другі». І враження таке, що на їхньому місці зараз «треті»…