Освічені діти державі не потрібні?

Освічені діти державі не потрібні?

Під час виїзного засідання Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України, яке 24 листопада відбувається з ініціативи нардепа УКРОПу від Волині, голови підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих  Ірини Констанкевич у м. Луцьку, з’ясувалося, що  держава переклала фінансування закладів профтехосвіти на місцеві бюджети, чим, фактично, перевантажила їх.


«Відтак, аби фінансувати виплату стипендій та зарплат для закладів профтехосвіти, в області змушені знімати кошти з ремонту шкіл та інших важливий статей бюджету», – констатував  голова облради Ігор Палиця.
Як відомо, у вересні ц. р. Верховна Рада прийняла новий закон про освіту. Однак, держава не фінансує достатньо і в повному обсязі освітню галузь. Щороку все більшу долю витрат на утримання шкіл перекладається на батьків, спонсорів, місцеві громади. Мало того – навіть система професійно-технічної освіти їй виявилася непотрібними.
«Сьогоднішнє виїзне засідання комітету – це можливість говорити і про законодавчі, і про конкретні тенденції освітнього середовища на Волині й в Україні, – каже колегам із ІА «Волинські новини» народний депутат від УКРОПу Ірина Констанкевич. – 47 відсотків волинської освіти – сільська. Діти навчаються переважно у невеликих школах, з невеликою наповненістю класів, які віддалені від районних центрів, до яких важко дістатися, адже дорожнє покриття у жахливому стані. Не всі школи забезпечені шкільними автобусами, у багатьох – немає Інтернету, сучасного матеріально-технічного обладнання. А якщо ми дійсно реформуємо освіту, то потрібно робити для неї належний матеріальний фундамент».

Тож розпочалася робота комітету з зустрічі з головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком і заступником голови облради Романом Карпюком.

Зі слів першого заступника Міністра освіти і науки України Володимира Ковтунця, вузькопрофільні навчальні заклади необхідні для підвищення якості освіти та можливості студентам себе реалізувати.
«Через 9 років плануємо запускати професійну старшу школу. Для прикладу, в якомусь селі є освітній заклад гуманітарного спрямування, а молодий чоловік відчуває у собі потенціал до фізики чи співів. Відповідно, йому краще буде навчатися у закладі з фізиками чи митцями. Для реалізації цього задуму варто розвивати інфраструктуру, бо ж без матеріальної бази нічого не вдасться», – сказав.

Потім відбулася зустріч із науково-педагогічними кадрами у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.

Тож Ірина Констанкевич зазначила, що ще з 2016 р. профтехосвіта фінансується з місцевих бюджетів. Зараз на місця хочуть передати й фінансування коледжів та технікумів (заклади І-ІІ рівня акредитації):

«На Волині це 10 навчальних закладів і з обласного бюджету на них додатково потрібно буде ще 100 млн грн. Це дуже великі кошти», – зазначає Ірина Мирославівна.

А голова облради Ігор Палиця зазначив, що наразі держава «сказала «а», але не сказала «б»»: якщо на Заході дитина знає, що, закінчивши заклад освіти, матиме можливість гарантовано отримати роботу, то в Україні більшість випускників вишів не мають шансів працювати за отриманою спеціальністю.  

«Рік тому на плечі органів місцевого самоврядування перекинули фінансування закладів профтехосвіти і тепер доводиться шукати гроші, забираючи їх з тих галузей, звідки забирати не можна. Як результат – руйнуються школи, але кошти, які можна було б витратити на ремонт, спрямовують на захищенні статті профтехосвіти, стипендії. «Держава не має права так чинити з місцевими бюджетами», – відзначив Ігор Палиця.
Наступного року технікуми та коледжі також перекладуть на плечі областей та міст. Професії державного замовлення фінансуватимуться з Держбюджету в рамках субвенції, але в цю субвенцію навряд чи входитимуть кошти на оплату комунальних послуг, зарплату для техперсоналу тощо. Натомість всі ці витрати ляжуть на плечі обласної та міської громад.
«Першою чергою потрібно припинити красти. Адже спочатку депутати Державний бюджет виділяють туди, де можна вкрасти і набити кишені, а потім за залишковим принципом фінансують освіту та медицину. Освіта – це база, з якою людина йде в життя, тому потрібно передбачати кошти хоча б на оновлення інфраструктури, яку отримали після розвалу Радянського Союзу», – акцентував  Ігор Палиця та закликав нардепів передати цю інформацію колегам з Верховної Ради.
Наш кор.

На фото ІА «Волинські новини»: Ірина Констанкевич, Іван Кириленко, Ігор Палиця і Олександр Співаковський.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (169) - 88%
Пізно (5) - 2.6%
Яка різниця? (4) - 2.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (8) - 4.2%
Мені байдуже (5) - 2.6%