→Рубрики →Західний вектор

Курс на євроінтеграцію ніхто не скасовував

Альтернативи побудові суспільства європейських стандартів в Україні немає. Про це заявив Президент України Віктор Янукович у зверненні до українського народу. Водночас глава держави зазначив, що не має права кинути напризволяще найбільш знедолених і незахищених, на яких може лягти основний тягар перехідного періоду. Саме тому йому доводиться вдаватися до непростих рішень, інколи ризикуючи бути незрозумілим. «Я ніколи не зроблю жодного кроку на шкоду Україні і народові. Воля громадян України була, є і буде вирішальною для кожного мого рішення», – запевнив Президент.

Так Віктор Янукович коротко описав причини, чому уряд призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Більш детально про наступні дії пообіцяв розповісти в інтерв’ю телевізійним каналам.

Уже зараз зрозуміло, що Україна, роблячи вагомі кроки на шляху до євроінтеграції, проводячи широкомасштабні реформи, зіткнулася з багатьма економічними труднощами. Щойно ми заявили про намір підписати Угоду про асоціацію з ЄС і Зону вільної торгівлі, сусідня Росія різко обмежила ввезення на свою територію українських товарів. За даними Державної служби статистики, падіння експорту товарів з України до Росії почалося з другого кварталу 2012 р. і триває вже шість кварталів поспіль. Загалом за цей час поставки впали на 4,2 млрд дол. Через це вже сьогодні скоротилося виробництво на багатьох підприємствах, які поставляють продукцію в Росію, а їхні робітники опинилися під загрозою звільнення.

А в разі негайного підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС країни Митного союзу (МС) обіцяють застосувати до Києва санкції у вигляді відмови від режиму зони вільної торгівлі. Україна постала перед загрозою втратити близько 80% свого експорту до країн Митного союзу, тобто практично всього експорту, за винятком критичного. Це призвело б до закриття від 8 до 12 тис. підприємств, так як вони втратили не тільки російський ринок, а й український (унаслідок переходу на європейські технічні регламенти). Закриття такої кількості підприємств загрожує звільненням від 800 тис. до 1,5 млн людей.

Санкції РФ уже відчула трубна промисловість, якій не продовжили квоти на другу половину 2013-го. Критичною ситуація вже стала в машинобудуванні, дуже сильно залежному від російського ринку, зокрема – у виробників вагонів і локомотивів. У харчовому секторі проблеми можливі у молочників. Зниження економіки України викличе припинення кооперації у військовій промисловості, авіа- і суднобудуванні.

Ще один можливий інструмент тиску – нетарифні обмеження. Його ефективність РФ уже випробувала на прикладі заборони ввезення продукції концерну Roshen. Аналогічні заборони найпомітніше позначаться на українських компаніях, істотна частка продукції яких поставляється в МС. За оцінкою Інституту економіки та прогнозування НАН України, в зоні ризику перебувають м’ясна і молочна галузі, виробництво алкогольної і безалкогольної продукції, є ризики зменшення квот на постачання металопродукції – як напівфабрикатів, так і готового прокату.

Це визнають не тільки російські чи українські аналітики, але й західні експерти. Так, Пьотр Косьціньскі, керівник Східної програми Польського інституту міжнародних відносин, у статті в Rzeczypospolitej розмірковує про те, як можна нейтралізувати тиск Росії на Україну, щоб дати змогу останній підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Наразі не існує добрих методів підтримки Києва у випадку російської блокади. Українській економіці, що переживає серйозні клопоти, загрожує щось нечуване: після підписання Угоди їй можуть завдати таких ударів, що їй буде важко піднятися – і це у час, коли потрібен фундаментальний спосіб реформування. «Реформи самі по собі є дорогими та болісними, але ж якими вони будуть за таких умов!» – нарікає Косьціньскі.

Щоб подолати ці труднощі, Європа мала би простягнути Україні руку допомоги. Насамперед фінансової, як вона це робила, скажімо при вступі до ЄС сусідньої Польщі. Ця країна з моменту вступу до ЄС 1 травня 2004 р. отримала майже 85,3 млрд євро. Щоправда, як член ЄС Польща також здійснює внески до бюджету Союзу, тому сукупний обсяг трансфертів нетто дещо менший – 65 млрд євро. Та навіть ці кошти – гігантські порівняно з тими, які пропонує сьогодні ЄС Україні. Завдяки їхньому отриманню Польща змогла модернізувати свою економіку, створити нові робочі місця, подолати відсталість у технологіях.

Тільки минулого року з бюджету ЄС Польща отримала майже 12 млрд євро «чистими» – з урахуванням внесків та повернень до бюджету ЄС. У наступному бюджеті ЄС на 2014-2020 рр. Польщі виділено 105,8 млрд євро.

Що ж пропонує Європа Україні? Один млрд євро на сім років. Чи покриє він всі можливі втрати від розриву економічних зв’язків із країнами Митного союзу? Звісно, що ні.

Замість того, щоб провести політику вирівнювання, Європа наполягає на іншому: припинити дотації сільському господарству, підвищити до економічно обґрунтованих ціни на газ для населення, заморозити підвищення заробітної плати.

Зарплата у нас і так низька. Президент і уряд впродовж останніх трьох років тричі на рік підвищували соціальні стандарти: мінімальний прожитковий рівень і, внаслідок цього, рівень мінімальної зарплати і пенсії. А нам пропонують більше цього не робити. Притім підняти ціни на газ. Якщо сьогодні власники квартир платять, скажімо, 400 грн на місяць за опалення, то після підвищення мали би платити 800. Тому нехай кожен, хто виступає сьогодні за негайне підписання Угоди про асоціацію з ЄС, дасть собі відповідь: чи готовий він платити за газ удвічі більше, чи готовий він пожертвувати підвищенням своєї зарплати і пенсії? Адже європейські зарплати і пенсії в Україні – це поки що захмарна перспектива. Ми ж збираємося підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що не означає автоматичного членства в Євросоюзі. Адже подібні угоди з ЄС мають і Туреччина, і Мексика, і Єгипет.

Якби політики Євросоюзу були відвертими, вони б визнали, що умови, запропоновані нам, не рівноцінні. Так, МВФ пропонує Україні надати 4 млрд дол. кредиту. Даруйте, але це рівно стільки, скільки Україна вже позичила в цієї структури. Тобто йдеться про те, щоб пролонгувати борг. Якщо, наприклад, у вас немає грошей, щоб віддати борг сусідові, ви перепозичаєте гроші в другого сусіди і розраховуєтеся з першим. Чи означає це, що ви більше не маєте боргів? Але саме так нам пропонує чинити Міжнародний валютний фонд. Він каже: беріть у мене гроші, щоб повернути мені борг.

У грудні 2012-го, коли Грецію захлинула економічна криза, ЄС погодився надати цій країні 49,1 млрд євро фінансової допомоги. Не вимагаючи при цьому повертати ці гроші. Кошти виділяються траншами для пом’якшення соціальної напруги від проведення реформ. Нам же пропонують втілювати реформи без грошей. Тому кожен, хто сьогодні виступає за негайне підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, хай дасть собі відповідь: чи готовий він до звільнення з роботи через скорочення виробництва без надання відповідної фінансової допомоги?

Українська влада має вести переговори з ЄС на засадах рівного партнерства, вважає Вільям Енгдаль (William Engdahl), американський економіст і політолог. «Ідея того, що Західній Європі є що запропонувати, має реалізовуватися поступово. Шляхом підписання угоди за угодою, а не в такий спосіб, що необхідно повністю здатися і підкоритися законам ЄС. Ці закони написані головно європейськими бізнес-структурами, які, передусім, представляють інтереси деяких гігантських мультикорпорацій, які останні чотири роки виступають за глобалізацію та розвал національних індустрій», – зазначив він.

«Довгим запливом у не зовсім комфортній воді» назвав голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук процес євроінтеграції. «Якщо хтось думає що, євроінтеграція – це скочили у Водохрещенську воду і вискочили, то це не так. Це довгий заплив у не зовсім комфортній воді для багатьох людей, для мільйонів, які звикли вже до того, що є сьогодні», – сказав Борис Клімчук на оперативній нараді в понеділок, 25 листопада. Борис Петрович розповів: «Я бачив, як це відбувалось у Литві та Польщі. Їм було непросто, але вони мали достатню фінансову підтримку Євросоюзу».

«За останні роки Україна зробила багато у питанні євроінтеграції. Однак якщо зараз Україна увійде в Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, то наша держава може стати стороною, яка програє. Тому маємо попереду ще достатньо домашньої роботи, а це насамперед створення належних технічних умов та стандартів для бізнесу», – зауважив Борис Клімчук.

«Україна змінила тактику, але не стратегію. Маємо підставити плече Президентові України і далі спокійно виконувати свої завдання», – резюмував голова облдержадміністрації.

Володимир ПАВЛЮК.